Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гро 365 гро лицях, де сновигають фашистські громили (Ком., 1938у XI)]. громити, -млю, -мвш громить [Червоні війська стали громити Колчака, відрізаного від союзників і на півдні і на півночі (Біогр. Сталіна); Ленін громить «економістів» за їх відступництво від марксизму, за заперечування необхідності самостійної політичної партії робітничого класу.. (Біогр. Леніна)\. громіздкий громоздкий; (о тяжёлых предметах — ещё) грузный [Вся громіздка машина буржуазної держави використовується для захисту капіталістичної експлуатації, влади багатіїв, приватної власності (Ком., 1939, XI)]. громіздкість, -кості громоздкость; грузность. Ср. громіздкий. громіздко нар. громоздко; грузно. Ср. громіздкий. громовержець, -жця поэз., шутл. громовержец [О, страднику великий Прометею.. Твій кат — орел, твій деспот — громовержець (Л. Укр.)]. громовіш 1) громовой, громбвый; (несущий молнию) молниеносный [Зненацька пролунав громовий вибух, і ясний ранок потьмарився одразу (Гонч.); Учасники параду і гості, влаштовують бурхливу овацію на честь великого Сталіна. Довго не стихає громове ура (Рад. Укр.^ 1946, VII)]; 2) (сокрушительный) громбвый. громовик, -ка разе, іромовержец [На тій горі.. Сидить всесвітній старшина — По-вченому Юпітером він зветься, По-простому ж — Нечипір Громовик (Гл.)]. громовий а уст. молния [Все зашуміло, загуло, Мов буря-хуртовина, Роберт літа на воронім, Неначе громовина (Л. Укр.)]. громовиця разе, гроза [Коло столітнього поваленого громовицею дерева., стояли Руд- нєв і товариш Дем'ян (Верш.)], громовідвід, -вбду громоотвод. Громоглйений громогласный. громогласно нар. громогласно [Характерно, що перед початком вторгнення Японії у Північний Китай всі впливові французькі і англійські газети громогласно кричали про слабість Китаю.. (Сталін)]. громоподібний громоподобный. громохкий громыхающий, грохочущий [Глибоко під водою зникли громохкі пороги (Собко); Над галявиною почувся громохкий вибух (Шиян)]. грбно 1) (ягод или мелких плодов) гроздь [На площі в кілька гектарів білий прозорий виноград звисає важкими гронами до самої землі (Гонч.)]\ 2) (цветов) редк. кисть; перен. букет [Там, на півдні, квіти над тобою нахилили грона запашні (Сос); Мерседес: Таке рясне, блискуче гроно гостей красить наш дім (Л. Укр.)]. гроновидний 1) гроздевидный; 2) кистевидный. Ср. гроно 1—2. грбповий бот. кистевбй. грононосний бот. кистенбеный. грбночко, грбнце бот. кйсточка. грос торг, гросс. трбебух бухг.гроссбух. гросмейстер, -тера ист., шахм. гроссмейстер [Гросмейстер Геллер точною грою реалізував свою перевагу в партії з своїм противником (Рад. Укр , 1952, VIII)]. гросмейстерський ис/?г.,ггга:гл*.гроссмёйстерский. гротх (пещера) грот [Високі скелі, гордо навислі над морем, піддались нарешті: море вигризло в них високі й глибокі гроти (Коцюб.)]. грот2 (парус) мор. грот. гротеск иск. гротеск [Без пресловутого гротеска автор створює казковий і разом з цим живий виразний образ (Ком., 1938, VI)]. гротескний, гротесковий иск. гротескный. грбтик уменьш. грбтик. грот-щогла мор. грот-мачта [Затока освітлена міріадами вогнів. Вони горять, як зірки, на грот-щоглах (Ком., 1939, VII)]. грбхати (грбхаю, грохаєш) и грбхкати, -каю, -каєш, грохнути,-ну, -неш и усилит, грохону- ти,-пу, -нёш"редк. грохать, грохнуть [Попереду виразно ухала артилерія, грохали міни, переговорювались кулемети (Верш.); Якщо в спокою стихнеш—вся ж бо творчість грохне, у боротьбі лиш красним цвітом процвітеш (Тич.); На вітання весні молодій грохонуть громами (Вас.)]. грбхот с.-х., техн. грбхот. грохотити, -хочу, -хотвш с.-х., техн. грохотить. грохотник техн. грохотник [Так зародилась на шахті ім. Комінтерну нова швидкісна — комплексна організація праці. Боні охоплює майже всі основні кваліфікації: бурильників, скреперистів, грохотників, машиністів (Ком., 1941,1)]. грошви собир. фам. деньга. грошевий см. грошовий. грошейа та, -нят ра^г. деньжата, денежки [Склав я собі на службі трохи грошенят (Коцюб.); Узяла кілька грошенят, то те купила, то те (Вовч.)]; є '—тау кого есть (имеются) деньжата (денежки) у кого; фам. шевелятся деньжата (денежки) у кого. грошики, -ків разг. денежки, деньжата; преэр. деньжонки [Брали гроші, брали, брали іро- шики чистоганом (Шиян)]; є ~~ки у кого есть (имеются) денежки (деньжата; деньжонки) у кого; фам. шевелятся денежки (деньжата; деньжонки) у когб. грошина разе, монета. грбші, -шей деньги [..винаходячи гроші, люди й гадки не мали, що вони разом з тим створюють нову суспільну силу.. (Енгельс)]; ^т\ на переїзд деньги на переезд; (выдаваемые на проезд к месту новой службы) подъёмные деньги, подъёмные; без ^шен без денег; (как определение — ещё) безденежный; вибитися з <—шей см. вибиватися; відіграні <—ші отыгранные деньги, отыгрыш; готові <—ші наличные деньги, наличные, наличность [Прийде термін — бери ютові гроші (Коцюб.)]; д р і б- н ї ~ші мелкие деньги, мелочь; звестися з ~тей см. зводитися; подорожні ~ші ист. прогонные деньги, прогонные, прогбны; розрахунок |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)