Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гро 366 готовими грішми наличный расчёт; ^ші лік люблять погов. деньги счёт любят. грошовий денежный [Імперіалізм є величезне скупчення в небагатьох країнах грошового капіталу.» (Ленін))] ~вйй знак денежный знак; разе* дензнак^ грошовитий (имеющий много денег) разг. денежный, с деньгами. грошолюб сребролюбец. грошолюбка сребролюбивая. грошолюбний сребролюбивый. грошолюбство сребролюбие, груба печь, печка; (голландская — обычно) голландка, голанка [Чути було» як виє за вікнами холодний вітер, як потріскують у грубі березові дрова (Воронько^]. грубезний увел. разг. толстущий, толстенный; (иногда — ещё) объёмистый [Андрій скрутив грубезну цигарку і зразу повеселішав (Трубл.); Германові робітники, систематично довбаючи грубезний восковий поклад, давно вже почули стукання і вибухи за скелею (Фр.)]. грубенький уменъш. разг. тблстенький; (тол- гце, чем следует) толстоватый. грУбер, -бера с.-х. груббер. грубязпа см. грубяна. грубий 1) грубый; (оскорбительно-непочтительный — ещё) дерзкий; (нетонко сделанный—^ ещё) аляповатый, неизящный, топбрный [В просторій кімнаті стояло щось із п'ятнадцять столиків, вкритих скатерками з грубого цолотна (Трубл.)\ Поштові дзвінки, валування собак, грубі лайки і крики — все це пропливло, як хмара на літнім небі (Коцюб.); Рекомендувати колгоспам широко застосовувати здрібнювання грубих кормів (Пост. Плен. ЦК КП(б)У про піде, с.-г. робіт ва 1949 р. — Рад. Укр., 1949, КІІ)]; 2) (большой) разг. тблстый; объёмистый; крупный [Вже на кінці призьби пізнав Йон Гашіцу по чорних косах, що вибились з-під рядна і лягли на ньому, як дві грубі гадюки (Коцюб.); Дріботів ногами по грубій верстві пороху (Стеф.); Юрба розбила ногами грубий морський пісок, так що жовтувата курява здіймалась в повітрі (Л. УкР.I грубинб, грубизпа разг. толщина [Волька.. вимірював палицею грубизну сусідньої крижини й переступав далі (Ільч.)]. грубити, -блю, -биш грубить, говорить грубости; говорить дерзости, дерзить [Яке ледащо, да й те грубить мені (Вовч.)]. Ср. грубий 1. грубість, -бості 1) грубость; дерзость; аляповатость, топбрность; говорити -~бості говорить грубости, грубить; говорить дерзости, дерзить;^ наговорити ^бостей наговорить грубостей, нагрубить; наговорить дерзостей, надерзить; 2) толщина [Я держав руку в торбі, а він [олівець] був в моїй руці, я обертав його гранками сюди й туди, старався угадати його грубість (Фр.)]. Ср. грубий 1—2. грубіти, -бїю, -бїеш грубеть, огрубевать. грубішати, -шаю, -шаеш грубеть, становиться грубее. грубіян грубиян^ [Наталя витерла хустиною очі: «Нехороший ти хлопчик1 грубіян»B?ас.)]. грубіянити, -ню, -ниш разг. грубиянить; (говорить дерзости) дерзить» грубіянка грубийнка* грубіянство грубиянство [Видно^ прогнала жінка його за лінивство, за грубіянство, хоч він нікому й не признабться (Барв.)]% грубіянський дерзкий. грубка печка; (голландская — обычно) голландка, голанка; (маленькая или переносная) печурка (разг.); (небольшой калшм)цкамелёк [У грубці весело ^тріщали дрова (Панч)]; чавунна ~ка чугунная пёчка; разг. чугунка. грубний печнбй. грубник истопник. грубниця истопница. грубнути, -ну, -неш 1) грубеть, огрубевать; 2) становиться тблще; (о людях — ещё) толстеть., Ср. грубий 1—2. грубо нар. 1) грубо; дерзко; аляповато, неизящно, топбрно [22 червня 1941 року гітлерівська імперіалістична Німеччина грубо порушилапакт про ненапад і вчинила несподіваний* віроломний напад на Радянський Союз (Біогр. Сталіна)]; 2) тблето [Перо грубо пише (Каменец, у. — Сл. Гр.)]. Ср. грубий 1—2, -**" грубововняний см. грубошерстий. грубозернистий грубозернистый [Щоб одержати гарний бетон, потрібний високоякісний грубозернистий пісок (Вісті9 1939% VIII)]. грубошерстий грубошёрстный, грубошёрстыи, грубошёрстыи. грубощі, -щів грубости [Нащо їй слухати ті грубощі та всяку лайку (Вас.)]; говори- т и ~іці говорить грубости, грубить; н а- говорйти ~щів наговорить грубостей, нагрубить. грубуватий грубоватый [Голос його, грубуватий, густий, не пасував до його зовнішності (Коп.)]. груда і редк. груда, куча [Минуло трохи більш року, як землетрус обернув пишну Мессіну в груду каміння (Коцюб.)]. груда а собир. 1) кбмья [Ніяка рослина не терпить груди в землі, а рис тим більше (Ком.> 1939, VIII)]; 2) (неровности земли) кбчки. грудистий см. грудистий. груддя собир. 1) кбмья [Ішли [люди] ¦¦ наче груддя ялової землі, яка їх зродила (Коцюб.)]; 2) кбчки [Тачанка підкидала нас на грудді (Верш.)]. Ср, груда а 1—2. грудень, -дня декабрь. груди, -дёй (грудная клетка) грудь [Героїчний пролетаріат Петрограда грудьми став на захист першого міста революції (Іст. ВКП(б)); К а т р я: „яка я щаслива, аж серце малоз грудей не вискочить! (Стар.); Підкорені під ноги, вже вороги не встануть. Дихни на повні груди, Народе любий мій| (Тич.)]; ~ди в ~ди грудь с грудью [..наша кінна група тов. Бульонного вперше зустрілась груди в груди із з'єднаними корпусами Шкуро — Мамонтова і, зустрівшись з ними, розбила їх (Сталін)^ зітхнути на пбвні /^дй вздохнуть пблной грудью; п є ч б під |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)