Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гру . 367 гру ~дьмй сосёт под ложечкой; ямка під ~дьмй анат. подложечная ямка. грудина 1) (кость) анат. грудина; 2) увел, разг. грудь [Регіт його здорової грудини посеред нічної тиші, як грім, гоготав навкруги (Мирн.)]. грудинка грудинка. грудинний анат. грудйнный. грудистий, грудистий разе, грудастый [Високий на зріст, широкоплечий, грудастий, він мав атлетичну будову тіла (перекл. з Новикова-Прибоя)]. грудка 1) ком, комок [Коні бризкали з-під копит грудками крихкого снігу (Коп.); Куць бере грудку землі, кидає в вікно і розбиває шибку (Л. Укр.)]; 2) (часть твердого вещества) кусок [Одного липневого дня він, зраділий, піднявся «на-гора», тримаючи в руках трудку вугілля (Вісті, 1941, І)]; 3) (неровность земли) кбчка; (обычно мн. ч.) грудки кбчки [По збитих, замерзлих грудках гуркотить артилерія (Риб.)]. грудковий 1) комовой; 2) кусковбй; ~вйн цукор кусковбй сахар. Ср. грудка 1—2. грудкуватий 1) комковатый; 2) кочковатый [За ворота вийшла мати. На дорогу, мерзлу, грудкувату, ще не накочену, похитала головою (Головко)]. Ср. грудка 1, 3. грудневий декабрьский [Теплого грудневого дня четверо друзів гуляли над Невою (Ільч.)]. грудний грудной [У телефонній трубці дзвенів грудний, приємний, але зовсім незнайомий голос (перекл. з Полевого)]. груднина 1) разг. грудь [Він [Тихін] знов закашлявся, руку на груди, і лице з болем. Давид його за плече. — Ти бережись: груднину ту виставив (Головко)]; 2) анат. грудина. грудниця мед. груднйца. грудомаха увел. разг. большой ком [Дід зрозумів, що передав куті меду, і брили, зменшуючись, стали називатися грудомахами (Сіл.)]. грудочеревна перепбна анат.грудобрюшная преграда. грудочка уменыи., ласк. 1) комбк (уменыи.)] уменыи., ласк, комочек [Скульптор розминав між пальцями'мокрий матеріал, намацуючи тверді грудочки (Ільч.); Терпка грудочка гострого жалю збирається в грудях, підкочується до горла (Козач.); Наташа притулилася спиною до борта човна, зібгавшись в маленьку грудочку (перекл. з Горького)]; 2) кусочек; г^ка крейди кусбчек мела, мелок. Ср. грудка 1—2. грудуватий кочковатый [Вітряки, грудувате широківське поле навіяли вже Жаркові гнітюче почуття (перекл. з ПандЗьоро- ва)]. грудь, -ді (женская) грудь; поэз. пёрси; г о- дувати ~ддю кормить грудью. гружчик грузчик. груз, -зу 1) (тяжесть; кладь) редк. груз^[До меншовиків Плеханова тягнув груз його колишніх опортуністичних помилок (Іст. ВКП(б)); Принесений з собою груз гранат Начальнику тоді здавав солдат (Бажан)]; 2) спец. мусор, щебень [Розбиті плити лежали долі, засипані пилом, закидані грузом (Коцюб.); Оклинцював її [хату] кругом, грузом набив і обставив очеретом кругом (Баре.)]. груздь, -дя бот. груздь. грузило рыб. грузило. грузин грузин. грузинка грузинка. Грузинська Радянська Соціалістична Республіка Грузинская Советская Социалистическая Республика. грузинський грузинский. грузити (гружу, грузиш) (размягчённую дождем землю) разг. месить. Грузія Грузия. грузлий вязкий, тбпкий [Упнеться [вітер г України] в грузлую ріллю, піддасть вагонам волі (Тич.)]. грузнпй обл. вязкий [І знов на грузний глинястий укіс Він вийшов з шуму вирів прибережних (Бажан)]. грузнути, -ну, -неш вязнуть, увязать; обл. грузнуть, уст., обл. грязнуть; редк. погрязать; (погружаться глубоко) огру- зать (разг.) [Надія, лишивши біля нього партизанів, сама, грузнучи в снігу, помчала до кулеметників (Шиян)]. грузовик, -кй грузовик [Грузовик опинився в широкій лісовій долині над блискотливим озером (Донч.)]. Груз. РСР Груз. ССР; см. Грузинська Радянська Соціалістична Республіка. грузький 1) вязкий, тбпкий [Юрко з Катею бродили грузьким берегом (Козач.)]; 2) обл. грузный. грузькість, -кості вязкость, тбпкость. грузько 1) предик, вязко, тбпко [Лев: Чого ж ти зупинився? Тут не можна зайти по рибу. Мулко дуже, грузько (Л. Укр.)]; 2) нар. обл. грузно [Колісник уклонився всім і, грузько ступаючи, пішов через хати (Мирн.)]. грум до рев. грум [Грум вам відчиняє двері, і ви входите (Смол.)]. грунт, -ту 1) пбчва (только верхний слой)', групт [Колгоспи, радгоспи, лісгоспи степових і лісостепових районів європейської частини СРСР підготували грунти для лісопосадок 1949 року (Про план полезахисних лісонасаджень)]; 2) (твёрдое дно) грунт [Підводний човен лежав на груп- ті (Трубл.)]; 3) перен. пбчва [Ми стоїмо цілком на грунті теорії Маркса (Ленін); Ленінські лозунги знаходили вдячний грунт у робітничих масах Росії (Біогр. Леніна)]; н а ~ті чого на почве чего ;почув&ти г^т під ног&ми чувствовать почву под ногами; 4) (горн.: порода, на которой ьалегает полезное ископаемое) пбчва; 5) уст. усадьба, двор; надел [Якби то я був тут господарем, то й не питався б, та вже ж я їм віддав сей грунт і хату, то воля не моя (Л. Укр.); Старий., помер, лишивши грунт — шість шнурів — синам (Коцюб.)]; 6) жив., техн. и пр. грунт. ґрунтець, -ця уменыи. усадебка, двбрик [Л у к а ш: Дядько Лев казали, що тут мені дадуть ґрунтець і хату (Л. Укр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)