Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
їру 368 . грю трунтовйй 1) прям., перен. почвенный; ~ві в 6 д и пбчвенные вбды; 2) спец. грунтовой; О ~ва д о р б г а грунтовая дорога [Увесь • день їхали брукованим шляхом, а надвечір завернули на ґрунтову дорогу (Куч.)]. грунтбвка жив., техн. грунтбвка, грунтбвний основательный, фундаментальный; (весьма значительный — ещё) капитальный; (подробный, точный) обстоятельный [Без такої обережної, ґрунтовної, обачної і тривалої підготовки ми не могли б ні здобути перемогу в жовтні 1917 року, ні вдержати цю перемогу (Ленін); Розповідь ця безліч разів повторювалась; ґрунтовна, з великими відступами і десятками незначних подробиць (Козач.)]. грунтбвність, -ності основательность, фундаментальность; обстоятельность [Революція учить всі класи з швидкістю і ґрунтовністю, небаченими у звичайний, мирний час (Ленін)]. Ср. грунтбвний. грунтбвно нар. основательно, фундаментально; капитально, разг. капитальным образом; обстоятельно [Резолюція вказувала, що партійна пропаганда повинна грунтовно пояснювати шкідливість і небезпечність фракційності з точки зору єдності партії та здійснення єдності волі авангарду пролетаріату, як основної умови успіху диктатури пролетаріату (Іст. ВКП(б)); Глибоко й грунтовно змінили сталінські п'ятирічки життя радянського села (Ком., 1939, III)]. Ср. грунтбвний. грунтовтбма с.-х. почвоутомление. ґрунтозахисний с.-х. почвозащитный [Відновити і щороку розширювати полезахисні лісові смуги, ґрунтозахисні і приярові насадження (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)]. ґрунтознавець, -вця почвовед. трунтознавство почвоведение [Після реконструкції відкрився Центральний музей ґрунтознавства ім. Докучаева Академії наук СРСР ' (Рад. Укр., 1948, XI)]. ґрунтознавчий почвоведческий. трунтообрббний с.-х. почвообрабатывающий [В найближчі 2—3 дні повністю закінчити ремонт ґрунтообробного реманенту та підготовку посівних агрегатів — тракторів, сівалок та зчепів (Ком., 1939, VIII)]. ґрунтопідпушувач с.-х. почворазрыхлитель [Комбайн має дві головні частини: сівалку «УК-6» і ґрунтопідпушувач, розміщений спереду сівалки (Ком., 1939, VI)]. ґрунтопоглиблювальний с.-х. почвоуглубйтель- ный. ґрунтопоглиблювач с.-х. почвоуглубитель. грунтостбмлення с.-х. почвоутомление. грунтоутвбрення почвообразование. грунтоутвбрювальний почвообразовательный. грунтування жив., техн. грунтбвка. трунтувати, -нтую, -нтуеш 1) (базировать) основывать; 2) жив., техн. грунтовать. грунтуватися, -нтуюся, -нтуєшся 1) основываться; книжн. покоиться; рит. зиждиться [Успіхи всіх галузей народного господарства — промисловості і транспорту, соціалістичного сільського господарства — грунтуються на досягненнях радянської науки і техніки (Рад. Укр., 1949, ///)]; 2) страд, з. 'основываться; грунтоваться; ср. грунтувати 1—2. грунь, -ня обл. вершина (горы) [Одного разу він покинув свої корови і подряпавсь на самий грунь (Коцюб.)]. група группа [Перша російська марксистська група з'явилася в 1883 році (Іст. ВКЩб))]. групівщина неодобр, групповщина. групка уменыи. группка.^ групкбм, -му (груповий комітет) груп- кбм (групповби комитет). груповий групповби [Зміцнити в колгоспах бригади і ланки, застосовуючи індивідуальну і групову відрядність (Зак. п'ят. план)]. груповбд групповод. групбрг (груповий організатор) группбрг (групповби организатор). групування группирование, группировка [При всякому дійсно серйозному і глибокому політичному питанні групування йде по класах, а не по націях (Ленін)]. групувати, -пую, -пуєш группировать. групуватися, -пуюся, -пуешся группироваться. гр^ша груша [Знов цвітуть над дорогами груші (Ст.); А скло дзвеніло й дзвеніло безперестанку і сипалось долі, як груші з дерева в бурю (Коцюб.)]. грушанка бот. (Рітоіа Ь.) грушанка. гру танкові, -вих сущ. бот. грушанковые. грушевий грушевый [Коло двору дідусь ходить з грушевим ціпочком (Гл.); Була і вишнівка, і тернівка,., і грушевий квас (Квітка)}. грушенька уменыи., ласк, грушка. грушина грушевое дерево, груша. грушівка (настойка; сорт яблок) грушовка. грушка уменьш. грушка [Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жмень- ці, скибка у пазусі, грушки в хвартушку ({Гич.); В садку вишні, й черешні, й яблука, и волоські горіхи, й грушки, й калина (Вовч.)]. грушняк, -ка грушняк. грушовидний грушевидный [Вона [модель гітари] має грушовидну форму (Вісті, 1937, XII)]. грушшя собир. обл. груши. грюк 1) (род. грюку) сущ. (грбмкий) стук; (сильный) грбхот [На грюк клямки з-під комори вискочив величезний, вовчої шерсті цеповий пес (перекл. з Шолохова); Страшенний грюк злякав її (Мирн.)]; 2) (межд.; в значении сказуемого) стук; хлоп [Стук-грюк в віконечко! (Сл. Гр.)]. Ср. гри кати. грюканина усилит, разг., грюкання (грбмкий) стук, стучание, стуканье; хлопанье; грохо- тбнье; громыханье [Вона бігла і уявляла собі світло у вікнах, грюкання дверима, охання і лемент (Коцюб.)]. Ср. грюкати. грюкати, -каю, -кавш, грюкнути, -ну, -неш и усилит, грюконути, -ну, -нёш (грбмко) стучать, (грбмко) стукать, (грбмко) стукнуть; (несоверш. — не переставая — ещё) колотить; (дверью и т. п. — обычно) (грбмко) хлопать, (грбмко) хлопнуть; (производить шум с раскатом — ещё) грохотать, грохнуть (разг.); (греметь, издавать громовой звук — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)