Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
гул 373 гуп гульнути, -ну, -нет фа ч. гульнуть; {попьянствовать — еще) кутнуть. гульняі разг. гульба; (развлечение — еще) забава; (пьяная пирушка, выпивка — ещё) кутёж, попойка» (безудержное пьянство) разгул [Старші школярі увіходили до школи вільно, як до своєї хати, зразу знаходили своїх товаришів, починали гульню (Вас); І знаєте, чим скінчився перший акт моєї драми? Гомеричною гульнею! (Коцюб.)]. гульовий 1 с.-х. гулевой. гульовий 2 (от гуля *) шишечный. гультіпака см. гольтіпака. гультяй, -тяя гуляка; (не желающий работать — ещё) бездельный человек, праздный человек, бездельник, разг. праздношатающийся; повеса, разг. шалопай; кутила; забулдыга; бражник; ярыжка; негодпик; волокита [Він Си й огризнувся, та (оявся бучу збити, та ще й з такими гультяями (Мирн.)\ Відчепися, гультяю! Не тебе я виглядаю (Руд.)]. Ср. гульвіса. гультяйка бездельница; негодница. Ср. гуль- тйй, гульвіса. гультяйство разг. бездельничество, безделье, праздношатание (разг.), праздность, праздная жизнь. гультяйський бездельный, прйздный. гультяювання разг. бездельничанье, праздношатание (разг.), праздность, праздная жизнь; повёсничанье; шалопайничанье. Ср. гультяювати. гультяювати, -тяюю, -тяюеш бездельничать, шататься прйздно, жить в праздности, жить праздно; (проказничать) повесничать, разг. шалопайничать, фам балбесничать. гума х (о веществе из каучука) резина [Розігрітий сонцем асфальт вгинався під ногами, як гума (Гонч.)]. гума а мед. гумма. гуманізм, -му гуманизм [Радянська література продовжує і розвиває традиції гуманізму, демократизму та патріотизму (Літ. газ., 1948, І)]. гуманіст гуманист. гуманістичний гуманистический [Великий учитель пролетаріату Карл Маркс колись мріяв проте,щоС праця стала джерелом гуманістично го розвитку людини (Рад. Укр., 1946, V)]. гуманітарний гуманитарный [Велику роботу провели діячі гуманітарних наук (Рад. Укр., 1946, VII)]. гуманний гуманный [На чолі нашого броненосця стояв гуманний командир (перекл. з Новикова-Прибоя)]. гуманність, -ності гуманность. гуманно нар. гуманио. гумі-арабік, -ку гуммиарабик, гумми-арабик. гумігут, -ту спец. гуммигут. гумілак, -ку спец. гуммилак. гумка резйнка [Перед ним лежали олівпі й гумка, іноді він щось виправляв на рисунку (Трубл.)]. ^ гумовий резиновый; уст. резинный [Раптом коні, мов гумові м'ячі, стрибнули вбік і злякано захропли (Панч)]. гумоз, -зу, гомбз бот. гуммоз, гоммоз [Забезпечити перед сівбою обов'язкове протруювання всього насіння бавовнику проти гомозу (Пост. Ради Міністріе УРСР і ЦК КП(б\У 20. II 1951—Рад. Укр.)]. гумбзний мед., фарм. гуммбзный. гумор, -ру 1) юмор [Комізм або гумор п. Гоголя має свій особливий характер (перекЛ. а Бєлінського)]; 2) (психическое состояние) (хорошее) настроение [Розум був у нього гострий і спостережливий. І він ніколи не втрачав гумору, навіть у найтяжчі хвилини життя (Смол.)]\ в *^рі в [хорбшем] настроении [«Чумак» звучало в устах генерала жартом і свідчило про те, що сьогодні хазяїн у доброму гуморі (Гонч.)]; н є в ~~рі не в настроении, в плохбм настроении; разе, не в своей тарелке [Антін пристає до красуні' Олени.. Вона не в гуморі й одрізує Антонові дуже різко (Н.-Лев.)]. гумореска лит., иск. юмореска [Вечір завершив читанням гуморески Остап Вишня (Літ. газ., 1948, XII)]. гуморист юморист [Правда, своєї слави, як гуморист, як забавний учитель, він поки що не виправдав (Фр.)]. гумористика юмористика. гумористичний юмористический [До листа додано виклад змісту поеми, який являє собою по суті гумористичний документ (Дмитр.)], гумористичність, -ності юмористичность. гумористично нар. юмористически. гумористка юмористка гумування техн. гуммирование, гуммирбвка. гумувати, -мую, -міеш техн. гуммировать. гумус, -су с.-х. гумус [Органічна частина грунту легко вимивається з верхніх горизонтів, збіднюючи їх на гумус і взагалі на поживні речовини, насамперед на азот (Колг. Укр., 1939, VIII)]. гунн ист. гунн. гуннський ист. гуннский. гунути, -ну, -нёш разг. 1) устремиться, ринуться, Грбситъся [Опівночі у виярок, обжитий мінометниками, гунули важкі танки (Гонч.)]; 2) (тяжело упасть) брякнуть; 3) крикнуть; '--ти реготом разразиться смехом. гунцвбл, гунцвбт обл. б ран. шельма, бестия [Куди ти? Гунцвот! (Коцюб.)]. гунявий разг. гнусливый (разг.), гугнивый (разг.), гнусавый [Гунява луна., одгукува- ла з усіх боків чужі слова (Вас.)]. гунявість, -вості гнусливость; гнусавость. Ср. гунчвий. гуняво нар. разг. гнусаво. гуньба бот. а) (Тп$опеНа Ь.) пажитник; б) (Тгі§опеІІа соетиііа 8ег.) гуньба., гуп межд. бух [Рижий чоловік тоді взяв молот — гуп!.. Аж іскри по кузні (Головко^]. гупання бухание; тбпание; тбпот; (глухое) хлопсініе, (глухой) стук; глухие удары [Чулась музика і недоладне гупання в бубон (Панч)', Вухо Тастана вловило гупання підкованих чобіт (Десн.у]. Ср. гупати 1. гупати, -паю, -паеш, гупнути, -ну, -неш 1) бухать, бухнуть; (ногами, копытами и т п.) тбпать, топнуть; (дверью и т.п.) (глухо) хлопать, (глухо) хлбпнугь, (глухо) стучать, (глухо) стукнуть; глухо ударять, глухо ударить [Трахкало десь збоку. Над головою фурчали осколки і опадали, гупаючи, мов груші (Гонч.)\ Важко гупаючи чо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)