Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дав 378 даг „ залось їй легко (Донч.)]; н в гатися випередити не давать, не^ дать „ Себя опередить; 2) (только соверши стать предметом постоянного пристрастного внимания) даться; дався вам цей мотив! . д&лся вам этот мотив! 3) страд» з* (несоверш.) даваться; подаваться г предоставляться; доставляться; подаваться; преподаваться; снабжаться; отпускаться; присваиваться [В його [Й, В. Сталіна] працях 1905—1907 років дається всебічне обгрунтування ідеї збройного повстання (Біогр. Сталіна)! Слово про колгосп Дається товаришеві уповноваженому райкому партії (лерекл. з Шолохова)]; ср. давити. Давид Давид. Давидів, -дова, -дове Давида (род. п. от Давид); уст. Давидов. давило техн. давило. давильний техн. давильный. давильник спец. давильщик. давильниця спец. давйлыцица. давильня техн. давильня. давйльце с.-х. жом. давити, -влю, -виш давить; (причинять неудобство, боль— об одежде и физическом недомогании — ещё) теснить [Юрко руйнував ворожі дзоти, давив своїм танком батареї (Донч.); Івася досада давила (Мирн.)]; д а в м а ~ти усилит, разг. давить, душить [У грудях давма давила ніби якась передвістка (Лє)]. давитися, -влюся, -вишся давиться [Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться < (Квітка)]. давка, усилит, разг. давкотня дівка [Двір прокидається — радість, гомін, давкотня (Вас.)]. давления давление. д&вма нар. см. давити. давненько нар. разг. давненько [Кіт на полицю зараз же стрибнув, Бо там давненько був (Гл.)]. дивне 1) прил. см. дивній; 2) (род. давнього) сущ. старое; (при наличии соответствующего прилагательного) минувшее, прошлое; о давнім- ~ні о д&внем прбшлом,* о давнб минувшем [І хоч би на сміх де могила О давнім-давщ говорила (Шевч.)]; хто ~не пом'яне, хай лиха не мине, хто ~не п о м'я ну в, до б лиха не минув поел, кто старое помянет, тому глаз вон. давнйм-давнб нарч давным-давнб [Город уже давним-давно втих (Вовч,)]. давнини І) давность; (об очень большом промежутке— ещё) древность [Пішли до хвірточки, що від давнини почорніла (Шиян)]; 2) (прошедшие времена) старина, (далёкое) прбшлое; (очень отдалённые времена^ древность [Ми їх пе знали — порохом покритих Далеких літ сумної давнини (Герас.)]\ в далекій ~ні, в д^івню ~нув глубокой древности; в далёком прошлом [У далекій давнині мова людей була, розуміється, дуже бідна, кількість слів — мізерна (перекл. а Горького)]; згадати ~ну вспомнить •старину (прбшлое); разе, тряхнуть стари- ' ной; сива {-сива] <^на седая древность, м* седая (глуббкая) старина [Човни золотії із сцвої-сивої Давнини причалюють {Гич.)]. дивній 1) дивний; (присущ* «время», «прошлое» и т. п.—еи{е)далёкий [Стоїть дерево високе... Шепочеться з долиною О давній годині (Шевч.)]; ~ня давнина далёкое прошлое; старина [Спогадаймо давнюю давнину, > Спогадаймо повість незабутню (Л. Укр.)]\ в <-~ні часи, за ^ніх часів в давние (далёкие, отдалённые) времена, в старину, встарь [Гору на картині показано ще не забудованою, такою, якою вона була в давні часи (Гонч.)]; * з ,~ніх-д а в ё н, з ~нього-д йвна разг. с давних времён, с незапамятных времён, с давних пор, исстари, издавна; уст. издревле, искони [Чорна баба — нічка темна: Із давніх-давен Покриває все на світі, Як погасне день (Гл.)]\ з а ~ніх-д а в ё н разг. в глуббкой древности, в незапамятные времена; 2) (не очень отдаленный или такой, как был раньше) прежний, былбй [Мавка спалахує раптом давньою красою (Л* Укр.); Ковпак почав розпо- - відати про давні бої на Карпатах, про героїчні походи (Воронько)]; 3) (появившийся давно) старый, давний; разг. давнишний; редк. старинный; (очень давно существующий) древний [їх зв'язувала давня дружба (Шер.); Всі привітали його як давнього знайомого (перекл. є Гоголя)];^яій звичай старый (давний; давнишний; старинный; древний) обычай; ~ня істина старая (давняя; древняя) истина. давнісінько нар. разг. бчень давнб; разг. давнехонько, давнёшенько. давність, -ності давность; (очень большая — ещё) древность. давніх-давен см. дивній. давніш, давніше нар. прежде; в прежнее время; разг. ^&ныпе [Я хотіла поговорити з тобою та к.д.. як давніше бувало (Фр,)]; "~ш (~ше) і тепер прежде и теперь. давніше І; прил^см^^&впїшпй; 2\ нар. см. давніш^ давніший 1) прежний; з а ~ших часів в прежнее, время; (о большом периоде) в прежние времена; 2) (при сравнении)^ бблее давний; Гблее старый, "(иногда) старее. давнішній разг* давнишний [Скоро зійдуться, мов давнішні приятелі^буцімто були колись укупі, розрізнились, а тепер знов зійшлись (Квітка)]; см^такоке давній 3 и давніший 1, дивно: а давнім- ~ні см. дивне 2; з д к в- нього-^еа, з д & в н іх-^вбн,. за д?в- н і х- ~вён смг дивній 1^ давно нар. давнб [Місяць давно вже зійшов (Коцюб.)]. давноминулий давнопрошедший; ~лий час грам^ давнопрошедшее врёмя.^ давнути, -ну, -нбщ разг. сдавить, придавить [А й мене давнули Таки добре (Шевч.)]. давбк, -вка разг. давбк.. Даг. АРСР Даг-уАССР; см. Дагестанська Авто- нбмна Радянська Соціалістична Республіка. дагеротип фот. ист. дагерротип. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)