Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

Даг 379 дал
дагеротипія фот. ист. дагерротипия.
дагеротипний фот. ист, дагерротйпный.
Дагестан, -ну Дагестан.
дагестанець, -нця дагестанец.
дагестанка дагестанка.
Дагестанська Автономна Радянська
Соціалістична Республіка Дагестанская Автономная
Советская Социалистическая Республика.
дагестанський дагестанский.
Даго нескл. Даго.
дадаїзм, -му лит. дадаизм.
дакобл. см. так.
дактилічний поэт, дактилический.
дактилографія спец. дактилография.
дактилологія спец. дактилология.
дактилоскопічний спец. дактилоскопический.
дактилоскопія спец. дактилоскопия.
Дактиль 19 -ля поэт, дактиль.
дактлль2, -ля обл. финик [Чи ж я кинути
в силі Свої цвіти пахучі та свій Плід —
солодкі дактилі (Фр.)].
далай-лама рел. далай-лама.
далебі, редк. далебіг (вводное слово) разг. право,
честное слово; (эмоциональнее) ей-ей, ёй-же-
ёй [Далебі, безпорадне становище в Захара
(Горд.); Добре, далебі, добре! Що хоче,
то так і втне (Шевч.); Такого їх, такого їх,
що, далебіг, не знаю, що діяти! (Н.-Лев.)].
далёкий 1) далёкий; (прям, реже —ещё)
дальний; (о прошлом — ещё) давний; (о
будущем редк. — ещё) поздний; (находящийся
на большом расстоянии — ещё) отдалённый,
удалённый [Безперечно, що всяка навіть
невелика війна, почата агресорами
де-небудь у далекому куточку світу, становить
небезпеку для миролюбних країн (Сталін);
Випливав далекий місяць (Гонч.)\ Далекий
гуркіт чути панцирних поїздів (Сос.)]; ~кі
нащадки наші далёкие (поздние)
потомки наши; н є ~кпй світ разе,
недалеко [Он бовваніє ліс дубовий, — До нього
не далекий світ (Гл.)]\ 2) (имеющий
большое протяжение) дальний; (реже) далёкий
[Дорога була далека (Куч.)]; п б ї з д
^кого слідування поезд дальнего
следования; через ^ку відстань
(с причинным значением) за дальностью
расстояния; 3) (о родстве) дальний,
отдалённый, далёкий; 4) (небольшой)
отдалённый, далёкий; ^ка подібність
отдалённое (далёкое) сходство; ~ке
віднбшення отдалённое (далёкое)
отношение; ^ке знайомство (с кем)
далёкое знакомство; разг. шапочное
знакомство; 5) (имеющий мало внутренней
связи с кем-нибудь, с чем-нибудь)
далёкий; (о людях, взглядах и т. п. — ещё)
чуждый (кому, чему); ~кий від науки
чуждый науке; далёкий от нау'ки; ~кий
від (реальної) дійсності далёкий
от (реальной) действительности; (об
объекте — ещё) отвлечённый от (реальной)
действительности.
Далёкий Схід Дальний Восток.
далекість, -кості 1) дальность; редк.
далёкость; давность; отдалённость, удалённость;
2) дальность; редк. далёкость [Далекість
цього польоту по прямій — понад 5 тис. км
(Прол. пр., 1937, XII)]; 3) дальность,
отдалённость; редк. далёкость; 4) отдалённость;
5) далёкость; чуждость. Ср. далёкий 1—5;
6) обл. даль [Бона все дивиться пильно в сині далекості (Вовч.)].
далеко: з далека из далека.
далёко нар. 1) далекб, далёко; (только прям.—
ешё) далече (разг.) [Там — далеко внизу, на
рідній стороні — ще світило сонце (Гонч );
До весни ще було далеко (Донч.)]; ~ко
ждати разг. долго ждать (ожидать) [Ой
далеко козакові до осені ждати (Метл.)];
хіба ~ко до... (не трудно) разг.
долго ли (долго ль) до...; ~ко к у-
цому до зайця погов. далекб
кулику до Петрова дня; 2) (при сравнении)
много; книжн. значительно; разг. гораздо,
куда (с большей эмоциональностью), не в
пример [Капіталізм може бути остаточно
переможений і буде остаточно переможений
тим, що соціалізм створює нову, далеко
вищу продуктивність праці (Ленін)];
О ~ко н є далекб не [Значення ленінської
книги «Що таке друзі народу» далекі не
вичерпується критикою народництва (Біогр.
Леніна)]; 3): ~ко в і д (в значении предлога)
далекб от, далёко от, вдалеке от, вдали от.
далекобійний воен. дальнобойный.
далекобійність, -ності воен. дальнобойность
[Значно збільшилася далекобійність усіх
видів нашої артилерії (Ком., 1939, ///)].
далекоглядний дальновидный [Мужній воїн,
далекоглядний державний діяч і
законодавець, тонкий дипломат, Ярослав залишив
по собі глибокий слід в історії Київської
Русі (Рад. Укр., 1945, XII)]; 0 ~на тру-
б а подзорная труба.
далекоглядність, -ності дальновидность [В
цьому повороті від воєнного комунізму до непу
відбилася вся мудрість і далекоглядність
ленінської політики (Іст. ВКП(б))].
далекоглядно нар. дальновидно [Більшовицька
партія мудро і далекоглядно спрямовує
розвиток радянського суспільства (Рад. Укр.з
1948, XI)].
далёко-далёко нар. далекб-далекб [Сайгак
прудконогий шмигоне десь далеко-далеко
і зникне вмить між густими травами
(Коцюб.)].
далекоземелля эк. дальноземелье.
далекозорий дальнозоркий [її далекозорі очі
сягнули через пшеничний квадрат (Ряб.)].
далекозорість, -рості дальнозоркость.
далекомір, -ра, редк. дальномір геод. дальномэр
[Провірено приціл і легкий дальноміп(Мал.)].
далекосхідний дальневосточный
[Далекосхідний вечір розгортає Багряний шовк і
золоту кайму (Бажан)].
далекосхідник дальневостбчник.
далекоеяглий обл. см. далекосяжний.
далекое яглість см. далекосяжність.
далекосяжний далекб идущий; (предвидящий
последствия) дальновидный [Казкова сила
трудових рук і світлого розуму наших
людей перетворюють в реальність геніальні
і далекосяжні задуми мудрого вождя
(Рад. Укр.. 1946, IV)].
далекосяжність, -ності, обл. далекое<їглість,
-лості дальновидность [Коли ти коч трохи
здібна зрозуміти далекосяглісгь оцих моїх

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)