Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дан 381 Дар Дині 1) прич., прил. см. дапий 1—2; 2) {род. дй- і них) сущ. книжн. данные [Майор Анісімов. козирнув і побіг до батареї підготовляти дані для стрільби (Верш.)]. Данія Дания. Донник ист. дапник. данниця ист. данница. данницький ист. даннический. данн4 этн. 1) (приворотное) зелье, (приворотное) питьё, (приворотный) напиток [Ти вчарувала його. Дала йому якесь дання (Фр )]; 2) (волшебная сила) приворот [Чужоземко, дай води напитись — У воді любовне є дання (Рил.)]. дантист дантист; разг. зубнйк. данткстка дантистка. Дйнціг ист. Данциг; см. Гданськ. данцігський ист. данцигский; см. гданський. Данцігський коридор ист. Данцигский коридор. дань, -пі дань [Пісня віддавала дань романтичній привабливій постаті народного героя (Кач.)]. дар, -ру 1) дар; (пожертвование) даяние (уст.) [Щедро розсипала природа свої дари над нашим Поділлям (Фр.)]; 2) (способность, склонность) дар [Налите гнівом серце Прометея, Багате людським даром доброти,.. У наших грудях (Мал.)]. дараба обл. плот [Із-за закруту одного Враз дара ба виплива (Фр.)]. дарвінізм, -му дарвинизм. дарвініст дарвинист [Мічурін був послідов- І ним дарвіністом (Ком., 1938, VI)]. дарвіністка дарвинистка. даргинець, -нця даргйнец. Дарданелли, -нелл Дарданеллы. дарданелльський дарданелльський. даремне 1) прил. см. даремний; 2) нар. см. даремно. даремний 1) напрасный; (не дающий пользы — ещё) бесполезный; (не давший результатов— ещё) бесплодный; (не достигший цели — ещё) безуспешный; книжн. тщетный [Нащо ті сльози, картання даремне? Помста лиш може вгасити печаль (Л. Укр.)]; 2) (несправедливый) напрасный; ~пі докори напрасные нарекания. даремність, -ності бесполезность; бесплодность; безуспешность: тщетность. Ср. даремний 1 даремно, даремне нар. 1) напрасно; бесполезно; бесплодно; безуспешно; попустому, попусту, впустую; разг. понапрасну, даром; фам. зря, без пути (редк.); тщетно; книжн. уст. втуне, вотще [Тільки даремно горять мої очі: Тьму освітити немає в них мочі {Л. Укр.)\ Даремно тут шукать причин, провин (Фр.); — Капітан! — зупинився майор перед полоненим. — Ви даремно ображаєтесь. Зовсім даремно (Гонч.); Не турбуйся ти даремне (Л. Укр.)]; 2) напрасно; разг. понапрасну; фам. зря. Ср. даремний 1—2. Дарина Дарья. даритель, -теля юр. даритель. дарителька юр. дарительница. дарівщина разг. даровщина, даровщинка; обл. дмрмовщина. Даріа Дария. ірмй, редк. дарма, дйрмо 1) нар. напрасно, бесполезно [Усі вмовляння пропадали дарма (Вовч.)]\ см. ещё даремно 1—2; 2) (безвозмездно) нар. уст. д&ром; обл. дарма [Я вам того дармо не схочу (Фр.)]; 3) (в значении сказуемого) (не имеет смысла) напрасно, бесполезно; (незачем) нечего; (не имеет значения, неинтересно) безразлично, разг. всё равнб, всё однб, всё едино (редк.); (в смысле возражения, приближаясь иногда к междометию) разг. ничегб, пустое, пустяки, фам. ерунда, вулъг. ни черта, редк. нет нужды [Це тобі наказ мій строгий, — Сперечатися дарма (Фр.); Дармо, сину, замки розбивати! (Фр.); Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма (Гл.); Вона свавільна, любить глузувати, але мені дарма (Л. Укр.); Даю тобі сей меч, дарма, що ти не сильна (Л. Укр.); Ви хочете нас уярмить? Дарма! (Бажан)]; йому все ~мй разг. ему всё нипочём, ему всё трын-трава; 4): ~мй що союз хотя, хоть, несмотря на то, что [Дарма що стояло тихе, сонячне Сезвітря — листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Смол.)]; О я к нема, той ~мй на нет и суда нет (по гов.). дармовий обл. дармовой [Попіл — дармова сировина (Вісті, 1941, І)]. дармо'ід презр. дармоед; книжн. тунеядец; обл. захребетник; (любящий пожить на чужой счёт) прихлебатель, прихлебала (обл.); (объедающий других) объедала; (не по праву получающий безвозмездное содержание) нахлебник; (прислуживающийся) приживальщик, приживил (уст.) [Дармоїди мені не потрібні (Л. Укр.)]; бути ~дом быть дармоедом (тунеядцем и т. д.); тунеядствовать. дармоїдка презр. дармоедка; тунеядка (редк.); захребетница; прихлебала; объедала; нахлебница; приживалка. Ср. дармоїд. дармоіднпчати, -чаю, -чаєш презр. дармоедничать; тунеядствовать. Ср. дармоїд. дармоїдство презр. дармоедство; тунеядство; прихлебательство. Ср. дармоїд. дармоїдствувати, -ствуїо, -ствуеш презр. дармоедничать; тунеядствовать [У суспільстві, основаному на владі грошей, у суспільстві, де злидарюють маси трудящих і дармоїдствують жменьки багачів, не може бути «свободи» реальної і дійсної (Ленін)]. Ср. дармоїд. дармоїдський презр. дармоедский; тунеядный; прихлебательский; ~ке існування тунеядное существование. Ср. дармоїд. дармувати, -мую, -муеш редк. 1) ничегб не делать; (в данный момент — ещё) быть без дела, сидеть без дела, ходить без дела; (вообще — ещё) бездельничать [А ти, Якове, будеш з Даркою носилками вдвох носити, поки ще є пісок на возі, — чого дармуєш? (Л. Укр.)]; 2) (о неживых предметах) лежать даром, лежать без дела; стоять даром, стоять без дела; (вообще не быть в использовании) не употребляться; (в данный момент — обычно) быть своббдпым, быть незанятым [Чи в тебе ця сокира дармує? Позич її на час (Гол. — Сл. Гр.)]\ колода ~мув |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)