Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дар 382 > дба ко л 6 да лежит даром {без дела); в і з [ ~мує телега (повозка) стоит даром (без дела), телега (повозка) своббдна (не занята). даровизна разг. даровщина, даровщинка; обл. дармовщина. даровий даровой [Дарова ця сила *— електрика, а скільки прибутку дає, полегкості людям! (Куч.)]. даром і) нар. даром; разе, задаром [Крім грошової плати за оренду поміщик нерідко примушував селян даром обробляти селянськими знаряддями і кіньми певну кількість поміщицької землі Aст. ВКП(б))]] ц є тобі ~м не прбйде (не мине)! это тебе даром не пройдёт, это тебе отзовётся; 1 2) нар. (без основания и без пользы) напрасно; (в некоторых выражениях разг.-— еще) даром [Вже не даром Левко каже (Квітка)] Нехай- таки я не даром житиму на світі (Квітка)"]', см. ещё даремно 1—2; 3): ^м що см. дарма 4. дарсонвалізація мед. дарсонвализация. дарування 1) дарение; (официально — еще) дарование; (вознаграждение за службу) уст. жалованье; 2) прощение; извинение. Ср. дарувати 1—2. дарувати, -рую, -руеш (несоверш. и поверхи.) 1) дарить, подарить; книжн., поэз. даровать (несоверш. и соверш.), приносить в дар, принести в дар; (только несоверш.: награждать) уст. жаловать; уст. рит. ниспосылать, ниспослать [Дарувала шиту шовками хустину (Шевч.)\ Я своє жит^я другим дарую (Чуб.)] Мій боже милий, Даруй словам святую силу — Людськеє серце пробивать (Шевч.)]] 2) (не ставить в вину у снимать вину) разе, прощать, простить; извинять, извинить; (оставлять без наказания фам. — ещё) спускать, спустить [А як до серця те узять — даруйте, я не знаю (Тич.)]] ~руйте мені простите меня; извините меня; <-»~вати провину кому простить вину кому. дарувйтися, -руюся, -руешся 1) страд. 8. дариться; приноситься в дар; жаловаться; ниспосылаться; прощаться; спускаться; ер. дарувати 1—2; 2) обл, делать подарки [У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується (Федьк.)]. дарунок, -нка подарок; дар; приношение; пожалование [На убраному квітами столі лежали дарунки (Коб.)] Стежка петлями крутилась між деревами й кущами, гілля яких вкривали щедрі дарунки осені г (Скляр.)]] ~к на пам'ять подарок на память; не осудіть за «^к разг. не обессудьте на подарке. Ср. дарувати 1. даруночок, -чка уменъш., ласк, подарочек. дарчий юр. дарственный; ^чий лист юр. дарственная запись. Дар'ял, -лу Дарья л. дар'яльський дарьяльский. дастьбі предик, разг. уст. бог даст (уст.), нет. дата дата. дати см. давати. датися см. давитися. датбваний датйрбванный. датський датский. датування датирование, —. у . I [ датувати (датую, датуєш) датировать. . датуватися (датуюся, датуєшся) датироваться. датчанин датчанин, датчанка датчанка, дах, -ху крыша, кровля; уст., перен. кров [Блищала на сонці черепиця дахів (Коцюб.)] Довгалюк займав маленьку квартиру на п'ятому поверсі, під самісіньким дахом (Трубл.)]. даховий 1) кровельный; ~вё залізо крб- вельное железо; 2): ~в6 в і к н б слуховое окно. дача г 1) (действие) дача; 2) (порция) с.-х. д&ча. дача а (загородный дом) дача [Весь садок дитячий Вчора виїхав на дачу (Мур.)]. дача8 спец, дача; лісова ~ча лесная дача. дачний дачный [Дитячий будинок заводу розташований в дачній місцевості (Рад. Укр., 1946, VII)]. дачник дачник. дачниця дачница. дачовласник дачевладелец. дачовласниця дачевладелица. дашбк, -шка 1) уменьш., ласк, от дах [Знали вони, що хата хазяйська у три віконечка, лід тесовим дашком (Вовч.)]] 2) редк. навес [Олімпіада пішла під дашок чужої крамниці перестояти негоду (Шиян)]] 3) уст. козырёк. дбайливець, -вця радетель; рачитель. дбайливий, редк. дбалий заботливый, уст. радетельный; (усердно относящийся к работе — ещё) старательный, уст. рачительный; (с усердием выполненный — ещё) тщательный; (осмотрительный) расчётливый; (осторожный) бережный [Небо розкинулось над Андрієм і Данилом таке чисте, наче біля нього поралась дбайлива чепуруха-колгоспниця (/Готі.); В колгоспах району організований дбайливий догляд за посівами (Київська пр., 1948, VI)] Широкий розмах відбудовчих та нових будівельних робіт вимагає особливо дбайливого витрачання державних коштів (Рад. Укр., 1946, III)) А тим часом у дбалої господині пані-матки вже й обід постиг (Н.-Лев.)]. дбайливиця радётельница. дбайливість, -вості заботливость; старательность; рачительность; тщательность; расчётливость; бережность [3 ніжною дбайливістю дівчина прогорнула пелюстки (Горд.)]. Ср. дбайливий. дбайливо нар. заботливо; старательно; рачительно; тщательно; расчётливо; бережно [Скрізь стояли дбайливо замасковані ваговози (Собко)] Каюткін говорив з Улею так дбайливо, ніби вогник тримав у долонях (перекл. в Фадеева)]. Ср. дбайливий. дбалий см. дбайливий. - с дбання забота, уст. радение; (оказание покровительства, помощи книжн. уст. — ещё) попечение. дбати (дбаю, дбаєш) 1) заботиться, уст. радеть; (проявлять много усердия — ещё) стараться; (принимать к чему-нибудь меры разг. — ещё) хлопотать, беспокбиться, редк. озабочиваться (чем) [Товариш Сталін повсяк- I денно дбає про колгоспи (Хрущов)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)