Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дба 383 дві ~ти тільки про свої інте-І р ё с и преследовать только свой интересы; в і н дбав тільки про те, щоб улаштуватися якнайкраще он заботится (хлопочет, беспокоится) только о том, чтобы устроиться получше; н е ~ти про кого не заботиться о ком; разг. держать в чёрном теле кого; 2) (что) редк. приобретать [Бач, вони, у батька живучи, не собі дбали! (Мирн.)]. Дбаха редк. 1) (о мужчине) рачитель; приобретатель; 2) (о женщине) рачйтельница; приобретательница, дбач, -ча редк. рачитель; приобретатель. два (род. двох) два; два рази два раза, дважды; книжн. двукратно; мат. дважды. двадцятеро (род. двадцятьбх) двадцать (человек, душ или штук) [Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє (Квітка)]. двадцятигранний двадцатигранный. двадцятигранник мат. двадцатигранник. дваднйтий двадцатый. двадцятилітній двадцатилетний. двадцятиліття двадцатилетие [Мусій Корнійо- вич розповів про двадцятиліття колгоспу, і який це був цікавий вечір! (Скляр.)]. двадцятип'ятилітній двадцатипятилетний. двадцятип'ятиліття двадцатипятилетие. двадцятип'ятирічний двадцатипятилетний. двадцятип'ятиріччя двадцатипятилетие [У квітні 1908 року, в зв'язку з двадцятип'ятиріччям з дня смерті Маркса, з'явилась стаття Леніна «Марксизм і ревізіонізм» (Біогр. Леніна)]. двадцятирічний двадцатилетний. двадцятиріччя двадцатилетие. двадцяток, -тк&разг. двадцать, два десятка [На перший погляд, йому, може, літ до двадцятка добиралося (Мирн.)]. двадцять {род. двадцяти и двадцятьбх) двадцать; '>*ть разів (раз) по п'я т ь двадцать раз по пять; мат. двадцатью пять. дванадесятий церк. двунадесятый. дванадцятеро (род. дванадцятьох) двенадцать (человек, душ или штук). дванадцятигранник мат. двенадцатигранник. дванадцятий двенадцатый. дванадцятилітній двенадцатилётний. дванадцятипалий анат. двенадцатиперстный; /—ла кишка анат. двенадцатиперстная кишка. дванадцятирічний двенадцатилётний. дванадцять (род* дванадцяти и дванадцятьбх) двенадцать. двері, -рей дверь (об одной); двери (об одних и многих) [Рипнули двері. — Хто там? (Коцюб.)]; н а ~рях (стоять и т. п.) в дверях, у двери [Десяток людей привітно зустрічає вас на дверях (Літ. газ., 1939, XI)]; парадні ~рі парадная дверь; парадное; перед ~рйма перед дверью; перед дверями; поэз. у преддверия (чего); підйомні ~рі подъёмная дверь; спец. творило; показати на ~рі (прогнать от себя) показать на дверь, указать двери (на дверь); при відкритих ^рях при открытых дверях. двбркн, -рок см. дверці. дверний дверной [В стіні направо — низень- * кий дверний отвір і наліво — такі самі низенькі двері (перекл. з О. Толстого)]. дверці, -рець, дверцята, -цят дверца (ед. ч.); дверцы (мн. ч.); разг. дверка (ед. ч.); дверки (мн. ч.) [Дверцята топки лишились напів- відкритими (Донч.)]. двигати, -гаю, -гаєш и обл. двигати, -гаго, -гаєш, двинути, -ну, -неш 1) двигать, двинуть [Книги читай, проте пам'ятай—книга книгою, а своїм мозком двигай (перекл. з Горького); Колгоспники двинули вперед розвиток тваринництва (Вісті, 1939, VII)]; ~гати стільці двигать стулья; ~нути війська на ворога двинуть войска на неприятеля; 2) (только несоверш.) редк. посйть, нести; (особенно о тяжёлом) разг. тащйть [Зпов дзвінок, знов робітник двигає повний кибель лепу до шахти і приносить новий (Фр.)]; 3) ^отправляться) разг., дЗам. двигаться, двинуться. двигатися, -гаюся, -гаєшся, двинутися, -нуся, -нешся редк. двигаться, двинуться; см. ещё рухатися, рушити. двигіт см. двигтіння. двигнути, -ну, -нбш 1) см. двинути, двигати 1; 2) (ударить) перен. вульг. двинуть; (сильнее) садануть, хватить; (плетью, по уху — ещё) свистнуть. двигтіння, двигіт, -готу дрожание; колебание; сотрясение; движение [Пригнувши іглисті вершечки дерев, Проноситься двигіт моторів і рев (Бажан); Здавалось, що ще ніколи ця земля не зазнавала такого двигтіння, таких тягарів, такої сили (Риб.); Десятки легкокрилих розвідувачів збудоражили двигтінням ранковий штиль (Куч.)]; ~ия з є м- л і сотрясение земли. Ср. двигтіти. двигтіти, -гчу, -гтйш дрожать, трястись, (ритмически) колебаться; (сильнее—ещё) сотрясаться; (иногда) двигаться [Стіни двигтіли, вікна бряжчали, і все тріщало (Коцюб.); Двигтіли скелі від хвиль ударів (перекл. з Горького); Проносяться [танки].. Аж степ двигтить од їхньої ходи (Бажан); Тим часом юрма двигтіла, кипіла (Коцюб.)]. двигун, -нй мех. двигатель [В олійні на двигуні залишався його помічник Сашко (Козач.); Любов і гнів —двигун прогресу- (Сос.)]; ~н внутрішнього згоряння двигатель внутреннего сгорания. двпженець, -жёнця ж.-д. движенец. двинути см. двигати. двинутися см. двигатися. дві (род. двох) две. двійка двойка. двійко нескл. двбе; два (м. и ср. р.); две (ж. р.) [Коло стіни стоять двійко дівчаток (Вас.)]. двійник, -кй двойник [Буржуазні націоналісти та їх двійники безрідні космополіти прагнули змалювати П. Мирного відірваним від народу (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. двійнята, -нят разг. двбйня. двійчастий, двійчатий двойнбй; (состоящий из двух раскрывающихся частей) двустворчатый. двійчатка двойчатка. Двіна Двина. двір (род. двора и двбру) 1) двор [В 1903 році |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)