Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Диф 407 діа дифірамб лит., перен. дифирамб. дифірамбічний лит. дифирамбический. дифосген, -ну хим. дифосген. дифракція физ. дифракция.^ дифтерит, -ту мед. дифтерит. дифтеритний мед. дифтеритный. дифтерійний мед. дифтерийный. дифтерія мед. дифтерия. дифтонг лингв, дифтбнг. дифтонгізація лингв, дифтонгизация. дифтонгічний лингв, дифтонгический. дифузія физ. диффузия. дифузний физ.у лингв, диффузный. дифундувати, -дую, -дуєш физ. диффундировать. дихальний дыхательный; ~не горло анат. дыхательное горло; ~ніш ляхи дыхательные пути. дихальце энт. дыхальце. дихання, редк. дихання дыхание [Вони бігли щосили і чули дихання один одного (перекл. з Фадеева); [Ніна] стоїть на високій скелі, слухаючи рівне дихання турбіни (Куч.); Інші квіти в диханні весни розцвітуть (Сос); Він п'є дихання вітерця (перекл. з Лєрмонтова)]; утруднене ~ня стеснённое дыхание; утруднення ~ня затруднение дыхания. дихати (дихаю, дихаєш и дишу, дишеш), дихнути, -ну, -нёш дышать, дохнуть, разг. дыхнуть; (сделать вдох и выдох) вздохнуть [Мовчимо. Чути, як важко дихають бійці, що копають землю (перекл. з В. Некрасова); Ненавистю до фашизму дихали промови жінок на зборах (Ком., 1938, XII); Нічні квіти дихали пахощами (Гонч.); Теплом війнуло. Місто тихо дише (Бажан); Дихни на повні груди, народе любий мій! (Тич.); Високий комин ґуральні дихнув клубами диму (Коцюб.); Дихнуло з півночі і з півдня, з заходу і сходу (Тич.)]. дихатися (дихається и дйшеться), дихнутися, -нбться безл. дышаться, вздохнуться [Як легко дихається на нашій вільній світлій землі! (Літ. газ., 1948, І); Одразу наче всій природі дихнулося вільніше (Гонч.)]. дихаючий дышащий. дихнути см. дихати. дихну тися см. дихатися. дихотомічний научн. дихотомический. дихотомія научн. дихотомия. дихроїзм, -му физ. дихройзм. дичавіти,-вію,-вієш и (реже) дичіти, -чію,-чієш 1) дичать; (приходить в запустение—ещё) глохнуть; сад ~віє сад дичает (глохнет); 2) (бурно проявлять злость) звереть, свирепеть [Він любив доньку на свій лад. Трясся над нею і просто дичів, коли жінка натякала про віддання (Коб.)]. дичина 1) охотн., кул. дичь; обл. дичина [Його очевидячки дратувало, що дичина безкарно летіла над головою (Коцюб.)]; 2) (дикое, глухое место) редк. глушь. дичіти см. дичавіти. дичка сад. дичок, дичкбвйй сад. дичкбвьїй. дишель, -шля дышло [Брати розпрягли биків і посідали на дишель (перекл, з Бабаевського)]. дишельний дышловой; (реже) дышловый. дишло дьшіло [Чумацький віз хилиться дишлом на схід (Риб.)]. дишловий дышловой; (реже) дышловый [Вона виготувала гідравлічний прес власної конструкції для пресування дишлових втулок (Донч.)]. диявол миф., перен., бран. дьявол; (реже) диавол [Б а би: О, господи, пошли наглу смерть дияволу Гітлеру і всій його орді (Корн.)]. дияволеня, -пяти разг. дьяволёнок. дияволка разг. дьяволица. диявольськи нар. разг. дьявольски. диявольський дьявольский; (реже) диаволь- ский [Проїжджаючи повз сарай, він роздратовано оперезав батогом цапка, що дивився на нього з даху зеленими диявольськими очима (перекл. з Шолохова)]; см. ещё сатанинський. диякон церк. диакон; (обычно) дьякон. діабаз, -зу геол. диабаз. діабазовий геол. диабазовый. діабет, -ту мед. диабет. діабетик мед. диабетик. діагнбз, -зу мед. диагноз. діагнбст, уст. діагностик мед. диагност, уст. диагностик. діагностика мед. диагнбстика. діагностичний мед. диагностический. діагностувати, -стую, -стуеш мед. диагностировать. діагональ, -лі мат., текст, диагональ. діагональний мат. диагональный. діагонально нар. диагонально. діагональовпй текст, диагоналевый. діаграма диаграмма. діадема диадема [На голові моїй вже й так прокльони тяжать, немов залізна діадема (Л. Укр.)]. діакритичний филол. диакритический. діалект, -ту лингв, диалект; уст. разноречие. діалектальний лингв, диалектальный, диалектный. діалектизм, -му лингв, диалектизм. діалектик филос. диалектик. діалектика филос. диалектика [Основне положення діалектики: абстрактної істини нема, істина завжди конкретна.. (Ленін)]. діалектико-матеріалістйчний филос. диалёк- тико-материалистйческий. діалектичний филос. диалектический; ~ний матеріалізм диалектический материализм. діалектично нар. филос. диалектически [В теорії пізнання, як і в усіх інших галузях науки, слід міркувати діалектично.. (Ленін)]. діалектний лингв, диалектный, диалектальный. діалектолог лингв, диалектолог. діалектологічний лингв, диалектологический. діалектологія лингв, диалектолбгия. діаліз, -зу хим. диализ. діалог диалог. діалогічний диалогический [Письменник умів ефектно закінчити якийсь розділ чи ситуацію діалогічним заокругленням (Мовозн.9 1948, VI)]. діамагнетизм, -му физ. диамагнетизм. діамагнітний физ. диамагнитный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)