Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
*об 420 доб ^добрбтність, -ності добрбтность. і доброхітний уст» доброхбтный, | доброхіть нар. редк* добровбльно [Не підеш доброхіть— силою поведемо (Вовч.)]. доброчесний добродетельный? (реже) целомудренный [І посувались люди в різні сторони, несучи в очах дивовижне захоплення і чекання чогось незмінно хорошого і доброчесного (Риб.)]. * доброчесність, -ності добродетель; целомудрие г (с отвлечённым значением) целомудренность [До числа великих заслуг Пушкіна належить і те, що він вивів із моди і чудовиська пороку-і героїв доброчесності, малюючи замість них просто людей (перекл. з Бєлінського)]. Ср. доброчесний. доброчесно нар. добродетельно; целомудренно. Ср. доброчесний „ доброчинець, -нця редк. благодетель. доброчинний редк. благодетельный. доброякісний доброкачественный [В зимовий період коні утримуються в теплих, світлих і чистих приміщеннях, забезпечені добро- 1 якісними кормами (Лист Ради Міністрів •* УРОР і ЦК КП(б)У 1. X 1948 —Рад. Укр.)]. доброякісність, -ності доброкачественность^ доброякісно нар. доброкачественно [3 самого початку кампанії ми організували всі роботи так, щоб ремонтувати машини якнайшвидше і доброякісно (Рад. Укр., 2946, І)]. Добруджа Добруджа. добрукбвувати, -кбвую, -кбвувш, добрукувати, -кую, -куєш домащивать, домостить. добрукбвуватися, -кбвуюся, -кбвуєшся домащиваться. добрукувати <м«. добрукбвувати. добряга, -ги, добряк, -ка добряк [А ці добрі люди Найдуть тебе всюди, І на тім світі, добряги, Тебе не забудуть (Шевч.)]. добрячий разг. і) предобрый; (реже) бчень дббрый [Підемо до Савки, в нього добряча .хазяйка (Коцюб,)]; 2) (хорошего качества) 1 замечательный, важный; разг. важнецкий; \ (крупный, здоровый) ядрёный (рааг.) [Голос у * нього добрячий (Вас); Добрячу школу ти * пройшов (Корн.); Нахмуривсь Остап та накручує вуса (А вуса в Остапа добрячі €ули) (Гл.)]; ^чий горіх ядрёный орех. добування 1) добывание; извлечение [Підвищити комплексне добування металів з руд (Директиви XIX а. партії по гСят. п*я- тирічц. плану розвитку СРСР)]^ 2) добывание, добыча; выволакивание; 2) дослуживание. Ср. добувати 1-^3. добувати, -ваю, -ваєш, добути, -буду, «-будеш і) добывать, добыть, разг^ дромышлять, промыслить; (откуда—-обычно) доставить, достать; (из чего-нибудь и перенщт~чобычно) извлекать, извлечь [Бував Тодось в Китаї і в Сибіру, Здається, навіть добував жень-шень г* (Рил,); Літаючи до дворах, ґава Шматок ковбаски добула (Гл.)]\ ф ~ти в о гб д ь (в о г- Л ю) (из кресала) высекать, высечь огбнь [Добув вогнюз кресдла (Л* Укр.)];~вати воду з каменя ирон. источать вбду из к&мня; , *^ти я 4 р і Д ь мат. извлекать, извлечь кб- рень} »-*тищйблдо(здіхрр)рбнаж?ть,обнажить р&блю; см^ещі видобувати .2; ~ти останніх сил редк* собирать, собю?ть (напрягать, напрячь) последние силы [Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знов мчали вперед, добуваючи останніх сил (Коцюб.)]; не ~буду '—гб л о с у (а грудей, з гбрла)немогу ничегб произнести, нет гблоса [I хочеться похвалитись — і не добуду голосу з грудей (Коцюб.)]р2) горн, добывать, добыть; (о соли и т. п. техн. — ещё) выволакивать, выволочь; 3) разг. дослуживать, дослужить [Я в свого лана вже третій рік добуваю, останній (Воен.); Та мені аби року добути, та^й нехай їм! (Мирн.)]. добуватися, -ваюся, -ваешся. добутися, -буду ся, -будешся 1) добираться, добраться; (вверх — ещё) взбираться, взобраться; (только несоверш.: желая войти) добиваться; (сквозь что) пробиваться, пробиться? (выходить) вырываться, вырваться; ^достигать) редк. доставить, дост&ть [Вона чіплялась За смерекові гребет, зелені,.. Немов людина, що з тяжким зусиллямНа гору добувається (Л*. Укр.); Чине помилились: не в те віконце ^добуваєтесь! (Вовч.)? Липка і темна муть все осідала на. серце, але з-під неї уперто, як це часто траплялось, щось добувалось та проростало (Коцюб.); Дихати стає важко, а ви ще й до середини не добулись (Мирн.); Смішок добувсь йому з горла (Коцюб.); Це не було болото, це було оране поле, але настільки розмите безперервними осінніми дощами, що під ним годі було добутись твердого дна (Гонч^]; н є ~вався гб л о с не было гблоса [її вуста ворушилися, та голос не добувався (Коцюб.)]; 2) разг. (доставать, находить) добывать, добыть, раздобывать, раздобыть: (домогаться) добиваться, добиться [Добулась грошей., та й пішла (Квітка); Я наважилась добутись свого (Н.-Лев.); Я тільки раз піснями сліз добувся від чужинця (Л. Укр.)]; 3) (только несоверш.: лезть насильно) ломиться; ~вати- ся у відчинені двері перен. ломиться в открытую дверь; 4) (только соверги.) разг. редк. дожиться; (от кого-нибудь) получить [Добувся, як швед під Полтавою (Ном.)]; 5) атрад. з. (несоверш.) добываться; промышляться; доставаться; извлекаться; добываться; выволакиваться; ср. добувати 1—2. добувач, -чи разг. добытчик. добувачка разг. добытчица. добуваючий прич., прил. добывающий. добувний эк. добывающий; *^на промис- л б в і с т ь добывающая промышленность. добудитися, -буджуся, -будишся разг. добудиться [Бряжчить одноманітно дзвоник, немов скаржиться, що не добудиться когось (Вас.)]. добудбваний дострбенный. добудбвник достройщик. добудовування достраивание, дострбйка. добудбвувати, -дбвую, і-дбвуеш, добудувати,' •дую, -дуєш достраивать, дострбить. ?." добудбвуватися, -дбвуюся, -дбвуєшся, добуду* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)