Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
доб 421 дов вйтися, -дуюся, -дуєшся достраиваться, достроиться. добудування достройка. добу дув йти см. добудбвувати. добудуватися см. добудовуватися. добуксирувати, -сирую, -сйрувш добуксйро- вать. добуржуазний до буржуазный. добути см. добувати. добутий 1) добытый; извлечённый; 2) добытый; выволоченный. Ср. добувати 1—2. добутися см. добуватися. добуток, -тку 1) добыча [Пливуть полями поїзди, Везуть .. Вагони вугілля й руди, Добуток рук пружисто-юних (Рил.)]; 2) перен. результат [Перший вибух динаміту одначе був слабий і не дав значних добутків (Фр.)]; 3) мат. произведение. доваження привеска. доважити см. дов басувати. дбвйжка, дов&жок, -жка разг. довесок, привесок. доважування довёшивание; привешивание; разг. привеска. Ср. доважувати. доважувати, -жую, -жуєш, довйжити, -жу, -жиш довешивать, довесить; (прибавлять до требуемого веса разг. — ещё) привешивать, привесить. довалюватися, -лююся, -лювшся, довалитися, -валюся, -валишся разг. доваливаться, до- вал йться. довантаження догрузка. довантажити см. довантажувати. довантажитися см. довантажуватися, довантажу вання догрузка. довантажувати, -жую, -жуєш, довантажити, -жу, -жиш догружать, догрузить [Йому й самому кортіло довантажити підводи ще бодай сотнею мін (Гонч.)]. довантажуватися, -жуюся, -жуєшся, довантажитися, -жуся, -жишся догружаться, догрузиться [Ми довантажувались вугіллям, різним матеріалом і свіжою провізією (перекл. з Новикова-Прибоя)]* доварений доваренный. доварити см. доварювати. доваритися см. доварюватися. доварювати, -рюю, -рюеш, доварити, -варю, -вариш доваривать, доварить. доварюватися, -рююся, -рюешся, доваритися, -варюся, -варишся довариваться, довариться дбвбало техн. долбило. довбальний техн. долбёжный; ~нии верстат долбёжный станбк. довбальник долбёжник [Крім стругальників і довбальників на цю систему роботи переведено карусельників (Прол. пр., 1940, дбвбаний прил. долблёный. довбання долбление. довбати, -бйю, -бйбш и обл. довбти, -бу, -бёш долбить [Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий довбе ребра й серце розбиває (ІПевч.)]. довбатися, -баюся, -бйешся и обл. довбтися, -буся, -бёшся 1) разг. ковыряться, копаться, рыться [За клунею в садку довбаються під грушею двоє (Головко); А Василь усе вижидав та усе в кишені довбавсь (Квітка)]; 2) страд, з. долбиться. довбенька уменыи. молоточек; колотушка [Побіч неї [дошки]., висіли дві дерев'яні довбеньки (Фр.)). довбеха фам. тупица. довбёшка разг. 1) молоток (деревянный); редк. колотушка [В ушах його лунали слова: «без последствия»... «без последствия».,, і мов довбешкою стукали по голові (Коцюб.)]; 2) (о человеке) фам. тупйца, башкб; бран. балда. дбвбиш муз. уст. литаврщик [Сурмлять роги, довбиші б'ють у величезні літаври, схожі на казани (перекл. в О. Толстого)]. дбвбня 1) молот (деревянный); (подвесной) баба [Дружно гупають довбні та ломи (Головко)]; 2) перен. бран. балда. довбонути, -ну, -нёш разг. долбануть [Велика, немов масна, крапля зірвалася з гілки і важко довбонула Шаю у маківку (Смол.)]. довбти см. довбати. довбтися см. довбатися. довг, -гу обл. долг [Семен спродав трохи хліба й заплатив., п'ятдесят карбованців довгу (Коцюб.)]. довгастий продолговатый [Довгасті білі літери ясніли на червоному полі (Риб.)], ^тпй м 6 з о к анат. продолговатый мозг. довгйстість, -тості продолговатость. довгенький 1) длинноватый; (о времени) долговатый; 2) уменыи., ласк, от дбвгий. довгёнько нар. разг. довбльно дблго; долгбнь- ко; (больше чем надо) слишком дблго, чересчур дблго [Довгенько їм наче чогось бракувало: чи обідати сядуть, чи вечеряти — все наче когось нема (Свидн.); Лев: Щось довгенько вирізуєш, небоже, сопілки! (Л. Укр.)]. дбвгий 1) (є пространстве) длинный; уст.9 обл. долгий; 2) (во времени) дблгий; (о процессах, состояниях—ещё) продолжительный, длительный; (об отрезках времени разг.—ещё) длинный; (о речи, письме и т. п.—ещё) длинный, пространный [Отже, ми бачимо, що сучасна буржуазія сама є продукт довгого процесу розвитку, ряду переворотів у способі виробництва і обміну (Комун, ман.); Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Гонч.); Що сьогодні такий довгий день І.. І кінця йому не видно!.. (Квітка); Зовсім втомився од довгої промови (Коцюб)]; ~гий в і к дблгий век; долголетие; ~гий час долгое (продолжительное) время; (в значении обстоятельства — ещё) долго; не в ~гім ч&сі в [самом] НепрОДОЛЖИТеЛЬНОМ Времени', ПІСЛЯ '•«¦ТОГО чекання пбсле дблго го ожидания, пбсле долгих ожиданий; ц є ~га пісня перен* разг. это дблгая песня; О ~га л о з ? (об игре) чехарда. дбвгість, -гості 1) долгота; разг. длиннотб; 2) долгота; продолжительность, длительность; длиннота; длинноте, пространность. Ср. дбвгий 1—2. дбвго нар. долго; редк. продолжительно, длительно; длинно, пространно; (о повторяющихся действиях) подолгу, (реже) помнбгу |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)