Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

ДОГ
426
дог
гарту в йтися, -ртуюся, -ртувшся док&ли- і
ваться, докалиться.
догартування мет. док?лка.
догартувати см. догартбвувати.
догартуватися см. догартовуватися,
догвинчувати, -чую, -чуєш, догвинтити, -нчу,
-нтйш довинчивать, довинтить.
догвинчуватися, -чуюся, -чуєшся
довинчиваться.
догідливий угбдливый; (льстивый •— ещё)
умильный; (покорный, раболепный)
подобострастный; (принимающий что-нибудь без
возражения) повадливый (разг.) [Обличчя
його тануло в догідливій посмішці (Раб.);
Вмившись, Васько з'являється на дядькові
очі смирний і догідливий (Риб.)].
догідливість, -вості угодливость;
умильность; подобострастно; повадливость
[Кирило Петрович приймав знаки догідливості
як належну дань (перекл. з Пушкіна)]. Ср.
догідливий,
догідливо нар. угбдливо; умильно; подобо- і
страстно [Можна сказати навіть, що леви |
догідливо слухаються його (Вісті, 1940, І)]. {
Ср. догідливий. {
догідний 1) пригодный, гбдный [Таке догідне,
що тільки на смітник повикидать (Ном.)]; І
2) обл. удббный [Місце, де я сидів, було дуже
догідне (Фр.)].
догідник разг. ^гбдник; дамський ~к
ирон. дамский угбдник.
догідництво угбдничество.
догідно нар. І) (в значении сказуемого) угбдно
[Кожний іде, куди йому догідно (Коб.)];
2) обл. удббно.
догладжувати, -джую, -пасуєш, догладити,
-джу, -диш доглаживать, догладить.
доглбдувати, -дую, -дуєш, доглодати, -даю,
-даєш догладывать, доглодать.
доглупатися, -паюся, -паєшся обл. понять,
уразуметь [І що ж, в кінці доглупалися ми,
Що ті фантоми в собі фантоми, Не варті мук,
і крові, і страждання (Фр.)].
дбгляд, -ду 1) присмотр (за кем, за чем);
(реже) надсмбтр (над кем, над чем и за
кем, за чем); наблюдение, надзор (за
- кем, за чем); ухбд; ухаживание;
(покровительство) попечение; призрение
[Кидаю Настусю на твій догляд (Н.-Лев.)];
без ~ду без присмбтра (без надсмбтра
и т. д.); (о заброшенных детях — обычно)
без призбра; дбайливий ~д
заботливый уход [В колгоспах району
організований дбайливий догляд за посівами (Київська
пр., 1948, VI)]; загальний ~*д за чим
ббщее наблюдение за чем; залишити
хвброго без ~ду покинуть больного
без присмбтра; ср. доглядати 1; 2)
(административный) надзбр (за кем, за чем)
[Чекайте 1 Який се Андрій Гавриленко? Чи не той,
часом, що недавно був під доглядом?
(Коцюб.)]; О без клбпоту нема
~ду посл. всякий ухбд не живёт без забот.
доглядальниця мед. сиделка, няня.
догляданий редк. лелеянный; (изнеженный)
хбленный [А до ж твої думи, рожевії квіти?
Доглядані, смілі, викохані діти? (ПІевч.)].
доглядання присматривание; ухаживание.
Ср. доглядати, 1<
доглядати, -даю, -дйеш, доглянути, -ну, -неш
и доглядіти, -джу, -диш (кого, що, чого и
за ким, за чим) 1) смотреть, присматривать,
присмотреть, разг. глядеть, приглядывать,
приглянуть (за кем, за чем), (реже)
наблюдать (кого, что и за кем, за чем), надзирать
(за кем, за чем); (только с отрицанием —
ещё) досматривать, досмотреть (за кем,
за чем); (чаще с отрицанием разг. «— ещё)
доглядывать, доглядеть (за кем, за чем);
(только со в ерш. и с отрицанием разг. —
ещё) усмотреть, углядеть (за кем, за чем);
(только соверш. — оказывать помощь,
обслуживать — еще) ухаживать, ходить (за кем,
за чем); (давать приют и пропитание)
книжн. призревать, призреть (кого); уст.
блюсти (кого, что) [Соломія поралась коло
печі, баба доглядала дитини (Н.-Лев.);
Руднєв на стоянці щоденно одвідував
поранених, пильнував, щоб їх добре доглядали
(Верш.); Скрізь сам доглядав, скрізь робив
лад (Коцюб.); Я цілу ніч не спала та його
доглядала, та й не доглянула; побіг мов
божевільний (Рудч.); У тебе сина нема на
фронті, то візьми доглянь пораненого
товариша (Шер,)]; /-*ти дітей
присматривать (смотреть), присмотреть (разг. глядеть,-
* приглядывать, приглянуть; наблюдать,
надзирать) за детьми; ~дати хвброго
ухаживать за больным; 2) (только соверш.:
увидеть) усмотреть; (с отрицанием — еще)
досмотреть; (чаще с отрицанием разг. —
ещё) доглядеть [Лиця його не міг Андрій
доглянути (Фр.); Необачні звірята не
доглянули, що серед величезного -зеленого листя
сидів страшенний змій-удав (Фр.); Отже,
з тих філософських трактатів дуже трудно
доглядіти, що власне до давньої віри
належить, а що єсть думкою самого філософа
(Л. Укр.)]; О '¦«¦'Дати смерті разг.
ожидать смерти; присматривать за
умирающим [На другий день Галі ще гірш, і
третій, і четвертий; всі смерті її доглядають
(Вовч.); Занедужав чумаченька, "задумав
умерти, та нікому чумакові доглядати
смерті (Метл.)]; куди бком ~нути
(везде) скблько глаз охв&тит [Тут пишалось
життя, куди оком доглянути (Коб.)].
догладитися, -даюся, -дбешся, до глядітися,
-джуся, -дишся 1) присматриваться,
присмотреться; разг. приглядываться,
приглядеться; 2) (только соверш.) обл. приметить,
заметить, увидеть [От та тут стежечка,
що я її вчора не доглядівся (Вовч.)];
3) страд, з. (несоверш.) наблюдаться; ср.
доглядати 1.
доглядацький до рев. смотрительский.
доглядач, -глядача надсмбтрщик, уст. при-
смбтрщик; (должностное лицо,
производящее ^осмотр) досмбтрщик; (заведующий)
до рев. смотритель [Доглядачі худоби
розгорнули в радгоспі соціалістичне змагання
за дострокове виконання взятих на себе
зобов'язань (Рад. Укр., 1950,111); Г с-
родничий: .. вам, Луко Лукичу, як
доглядачеві шкіл, треба потурбуватись
особливо про вчителів < (перекл. з Гоголя)].
доглядачка надсмбтрщица; досмбтрщица;
смотрительница. Ср. доглядач.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)