Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дог 428 ДОД догбпити, -ню, -нищ обл. см. доганяти *. догорйти, -раю, -рйеш см. догоряти. -^ догори нар. вверх, кверху [Здавалось, якась могутня земна хвиля .. п'ялась, догори, до тих жовтих шпилів (Коцюб.)]; ^рй дном вверх дном [Вони сиділи біля нього на перекинутому догори дном човні (Гонч.)]; ~рй ногами вверх ногамц. догоричерева нар. разг% навзничь [Підещ собі у сад, ляжеш долі дргоричерева дід грушею (Греб.)]. догорілий догоревший [Микола Іванович підвівся, взяв з каміна сірники, стоячи закурив і кинув догорілого сірника (перекл. $ О. Толстого)], догоріти см. догоряти, ^ догоряння догор&ние. догоряти, -рйю, -риєш, догоріти, -рю, -рйш догорить, догореть [Край шляху, в долинці, догоряв вогнище (Коцюб.); На столі блимала-догоряла лампа (Головко); Осінній вечір тихо догоряв (Сос); Свічка в ліхтарі, що стояв у комірчині, догоріла й погасла (Трубл,)]. догбстрювати, -рюю, -рюеш, догострити, -гострю, тбстриш дотачивать, доточить. догбювати, -гбюю, -гбювш, догбїти, -гбю, -гбїш редк. долечивать, долечить; заживлять, важивигь< догравання доигрывание [Сенсаційний результат при дограванні дала зустріч між чемпіоном світу Альохіним і Кересом (Ком,, 1938, XII)]. догравати, -раю, -раєш, дограти, -рйю, -раєш доигрывать, доиграть [— Ну, дограла я ото роль..» — Яку роль? .. (Л* Укр.)]* дограватися, -раюся, -раёшся, догрйтися, -риюся, -риєшся доигрываться, доиграться [Догралася І тепер мовчи та лиш, Безхвостая проява! (Гл.)]. дбграний доигранный», дограти см. дограв йти. догрітися см. дограватися. догребти см. догрібати. догризати, -заю, -заеш, догризти, -зу, -зёш догрызать, догрызть; (съедать—ещё) догла^ * дывать, доглодать. догрібати, -баю, -баєш, догребти, -бу, *бёш догребать, догрести. догрібатися, -баюся, -ббешся догребаться. догромаджувати, -дякую, -джуеш, догромадити, -дяку, -диш догребать, догрести, оканчивать сгребать, окбнчить сгребать. догукатися, -каюся, -кйешся дозвіться; (громко крича) докричаться [Насилу догукався хлопця (Васильк. у. —- Сл. Г р.)]. догулювати, -люю, -лювш, догуляти, -ляю, -лйвш догуливать, догулять. догулюватися, -лююся, -дюешся, догулятися, -лйюся, -ляешся догуливаться, догуляться. догуляти см. догулювати. догулйтися см. догулюватися. додавання 1) прибавление; разг. прибавка; дод?ча; подбивка; придача; добавление; приложение; присовокупление (уст.); ^ня в і д себе отсебятина (рааг.); 2) складывание; (название одного из 4-х арифметических, действий) сложение (чего* и чего, чего с чем). Ср. додавати і—2*д № додавати, -даю, -даёпк додати, -дам, -даси 1) прибавлять, прибавить, (реже) наддавать, наддДть, разг. подваливать, подвалить; (давать недостающее ~ ещё) додавать, до- * д&ть; (а небольшом количестве ^— ещё) подбавлять, подбавить; (в дополнение к чему? нибудь; усиливать какое-нибудь качество — ещё) придавать, придать; (говорить, писать в дополнение — обычно\ добавлять, добавить; (присоединять* представлять вместе с чем- нибудь ~ обычно) прилагать, прикладывать, приложить; (присоединять в речи книжн.— ещё) присовокуплять, присовокупить [Його турбота додавала мені сили і спритності (перекл. в Горького) ^ Нагодували [чабани], І напоїли, і дали Кожух і свиту на дорогу, І, небораки, додали Ослицю дійну (Шевч.)\ — Так само, як і ви І ~ додала вона раптом (Л. Укр.); Страх обгорнув зайця, додав ще більшої прудкості його ногам (Коцюб.)]; вдійте (вводное слово) прибавьте; вдаючи до цього (при цьбму) що канц. прилагая при сём что; книжн. уст. присовокупляя при сём что, с присовокуплением чегб; до цьбго (при цьому) ^даю канц. при сём прилагаю; ^вйти о х 6- т и поддавать охбты: ^дати ходи прибавить шагу, надд&ть ходу [Христя додала ходи (Мирн.)]; до цьбго нічого ~дати к этому нечего прибавить; 2) (що до чбго) і мат. складывать, сложить (что и что); др чотирьбх г^дйти один к четырём прибавить один, сложить четыре и один. додаватися, -даюся, -да ё шея, додатися, -дамся, -дасися 1) разг. добавляться, доба- виться^ 2) страд, э, (несоверш*) прибавляться; подваливаться; додаваться; подбавляться; придаваться; добавляться; прилагаться, прикладываться; присовокупляться; складываться; до цьбго (цри цьб- м у) ^дабться канц. при сём прилагается; ср. додавати 1—2. дбданий 1) прибавленный; дбданный; подбавленный; добавленный; прилбженный; присовокуплённый; 2) слбженный (с чем)* Ср. додавати і—2. доданий прибавление; разг. прибавка; додача; подбавка; придача; добавление^ приложение; присовокупление (уст.). Ср* до- давати 1. доданок, -нка мат. слагаемое. додати см. додавати. додатися см. додаватися. додаткбвий ^дополнительный; равг% добавочный; прибавочный [В минулому році правління колгоспу нарахувало знатній свинарці порядком додаткової оплати 16поросят (Рад. Укр., 1951,11)]; 2) эк. прибавочный; у^ва вартість прибавочная стбимость [Одну частину робочого дня робітник вживає на те, щоб покрити видатки на утримання своє і своєї сім'ї (заробітна плата), а другу частину дня робітник працює даром, створюючи додаткову вартість для капіталіста, джерело зиску, джерело багатства класу капіталістів (Ленін)]; 3) грам, дополнительный, ~ве підрядне речення дополнительное придаточное предложение. додаткбво нар, дополнительно [За перевико- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)