Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДОД 430 ДОЗ якась висока жіноча постать у білій додільній сорочці (Л, Укр.)]~ додлйтися, -дяюся, -дяєшся разг. домёшкаться * [Додлялись-таки, поки дощ пішов (Чер- ниг. у. — Ол. Гр.)]. додовбати, додовбти см. додбвбувати.* додбвбування додалбливание, додбвбувати, -бую, -буеш, додовбати, »баю, -баєш и обл, додовбти, -бу, -ббш додалбли- вать, до долбить. додовбуватися, -буюся, -буешся додал бли- ваться* додолу нар, наземь; на землю; (книзу) вниз, к земле, до землй; повз, уст, долу; (в помещении) на пол [Падає листя пожовкле додолу, па дає* падав, падає^(Головко); Коли поспіє виноград *— Додолу гнуться ніжні віти (Рил.)\ Сонце росло, палало і тихо спускалось додолу (Коцюб.); Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер вавива, Додолу верби гне високі (Шевч.)]. додбмоньку нар. разг. ласк, домой [Нехай летять додомоньку Легенькії діти [думи поета] (Шевч.)]. додбму нар, домбй; (после глаголов «пойти» и т* п. разг* — ещё) восвояси^ (браті рабо* ту ит^п. — обычно) нбдом [Йшли в піснях додому воїни чудесні (Сос); Треба і додому збиратись (Квітка)]; дорога /^му дорбга домбй; (при возвращении*—еще) обратный путь*по д о р 6 з і ^му по дороге домой; (при возвращении—* ещё) на обратном пути. додрукований допечатанный; ~нпй т и р & ж допечатанный тир?ж, допечатка. додрукбвування допечатывание, допечатка. додрукбвувати, -вбвую, -кбвуеш, до друку в йти, -кую, -куєш допечатывать, допечатать; (печатать дополнительно ~-* ещё) припечатывать, припечатать. додрукбвуватися, -кбврося, -кбвуешея допе- чатываться; припечатываться. Ср. додрукбвувати. додрукування допечатка. додрукувати см, додрукбвувати. додумати см, додумувати. додуматися см* додумуватися. додумувати, -мую, -муеш^ додумати, -маю, -маєш додумывать, додумать [Він напевне умів думати надто повільно і додумувати до кінця (Коп.)]. додумуватися, -муюся, -муєшся, додуматися, -маюся, -маєшся додумываться, додуматься [Додумались вони [жаби], що із такого дива Не буде пива, І почали вередувать (Гл.)]. дож ист, дож. дожарений дожаренный. дожарити см. дожарювати. дожаритися см. дожарюватися. дожартуватися, -ртуюся, -ртуєшся разг. дошутиться? доиграться [Дожартувалась до свого лиха (Барв.)], Ср, жартувати 1, 3. дожарювання дожаривание. дожарювати, -рюю, -рюеш, дожарити, -рю, 1^-рищ дожаривать, дожарить; (кончить жа- рить~~- ещё) отжарить. дожарюватися, -рююся, -рюешся, дожаритися, «•рюся, -ришся дожариваться, дожариться, дожати1 сл*5 дожимати. дожати * см. дожин йти, дожевріти, •"рію,«^-ріеш дотлеть. дожёрти см. до жир йти. доживання дожив&ние. доживати, -ваю, -вйеш, дожити, -живу, -живеш доживать, дожить [Була там пасіка, стояв курінь- маленький, І пасічник-дідок там віку доживав (Гл.); Г я не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь (Шевч.); Люба Шевцова не дожила тиждень до того, як * частини Червоної Армії ввійшли в^Красно- дон (перекл. з Фадеева); Дожив до сивого волоса (Коцюб,)]. дожидальня разг. ожидбльня* фам. бжидалка [Велику дожидальню прибрали, помили підлогу (Ком., 1939, І)]. дожидання ожидание [Час у дожиданні минав непомітно (Ільч.)]. дожидати, -даю, -даєш, -діждати (діжду, діждеш) ожидать, дождаться; обл. дожидать [А мати й спати* не лягала, Дочку вечерять дожидала (Шевч.); Той у північ на море поплине, Хто не думає ранку діждати (Я. Укр.)]; мирно дожидати напрасно ожидать; погов. ждать у мбря (у** моря) погоды. дожидатися, -дйюся, -дйешся, діждатися (діждуся, діждешся) ожидать, дожидаться (разг,), дождаться [Сонце вам усміхається, Вашого плуга земля дожидається (Тич.); Ледве діждалась, аж смеркне^ і побігла додому (Коцюб.)]. до жим йти, -м&ю, -маєш, дожити, -жму, -жмеш дожимать, дожать^ дожин, -ну дожин. дожинати, -наю, -нйеш, дожати, -жну, -жнёш дожинать, дожать [Та щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Шевч.)]. дожирати, -рёю, -раєш, дожерти, -жеру, -жерёш вульг. дожир&ть, дожр&ть. дожити см. дожив йти. дожитися, -жив уся, -живеш ся дожиться [— Отак ми дожились з дурною головою! Отак нас стали іпануватьі — Ґелґочуть Гуси між собою (Гл.)]. *** дожиття дожитие. дожовтневий дооктябрьский [Можна без натяжки сказати, що постановка національного питання в історії російського марксизму мала дві стадії: першу, тобто дожовтневу, і Другу, тобто жовтневу (Сталін)]. дожовувати, -жбвую, -жбвуеш, дожувати, -жую, -жуёш дожёвывать, дожевать [До- * жувавши останній кусень, Бармаш закурив цигарку (Козач.у]^ дбза доза. дозватися, -вуся, -вёшея дозваться. дбзвіл, -волу разрешение, позволение" уст. дозволение [Того ж дня Ясногорська, по- просивпш дозволу в комбата, забрала Шовкуна до себе санітаром (Гонч.)]?в в а ти ъ го ^волу с вапіего разрешения; разг. с вашего позволения; з ^волу сказати (вводное слово) разг. ирон* с позволения сказать; спитій <^волу в учителя спроси разрешения (позволения) у учителя; разг, спросись у учителя. дозвілля досуг, досужее время, свободное |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)