Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДРа 459 Дра ливо манливий, далекий обрій (Козач.); — Та ще й парубок, — навмисне аж захлинулася вона дражливо,— куди тобі! (Головко)]. дражнити, -ню, -ниш разг. 1) дразнить; (собак, зверей разг. — ещё) растравлять, растравливать; (подстрекать) поддразнивать; (время от времени', слегка) разг. подразнивать [Женця, який лишає високу стерню, дражнять «патлатим» (Смол.); Рибалки були веселі, жартували, дражнили один одного прізвищами (Н.-Лев.)]; ~ти ч а с о м (і н о- ді, колй-не-колй, потроху, легко) дразнить (растравлять) иногда (время от времени, понемногу, слегка); разг. подразнивать; 2) (сердить) раздражать [Байдужість доччина дражнила її (Н.-Лев.)]. дражнитися, -нюся, -нишся разе. 1) дразниться [Попенко.. почав кривитися, дражнитись (Мирн.)]; 2) страд, з. дразниться; растравляться, растравливаться; ср. дражнити 1. дразлйвий 1) раздражительный [Страшенно нервовий і дразлйвий, він у дитинстві терпів од нападів корчів, подібних до епілепсії (Фр.)]\ 2) дразнящий; раздражающий [На тім боці блиснув дразлйвий вогник (Куч.)']; ер. дражнити 1—2. дразлйвість, -вості раздражительность [Тепер тільки почала Целя розуміти., часті і наглі зміни в її гуморі, незрозумілу дразлйвість (Фр.I дразлйво нар. 1) раздражённо; 2) раздражающе. Ср. дразлйвий 1—2. дразнйти, -ню, -ниш редк. 1) дразнить; 2) раздражать [Не гармонійний згук той, друже! Він дразнить слух і нерви дуже (Фр.)]. Ср. дражнити 1—2. дрйїти (драю, драїш) мор. др&ить [Тихо, без шуму, беруть моряки швабри, шланги і починають чистити палубу, драїти мідні частини (Корн.)]. драїтися (дрйїться) мор. драиться. драйв, -ву спорт, драйв. дракдн дракбн [Ми чорного вбили дракона (Сос.)]. драконівський драконовский [П. Мирний взявся за перо митця тоді, коли вже діяв драконівський указ Валуєва щодо української мови (Вісник АН УРСР, 1949, 5)]. дракбнове дерево бот. драконовое дерево. драла предик, разг. драла [От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори (Котл.)]; дати '—ла разг. дать (задать) драла; фам. дать (задать) стрекача [Обидва вони дали драла, неначе за ними гналась тічка вовків (Н.-Лев.)]; см. ещё драчки и дременути. драма драма [Понад двадцять драм, комедій, драматичних поем присвятив я [їв. Кочерга] минулому й сучасному мого українського народу, всієї моєї Батьківщини (Літ. газ., 1948,1)', 4 квітня розігралася кривава драма в далекій сибірській тайзі — розстріл робітників на ленських золотих копальнях (Біогр. Леніна)]. драматизація драматизация. драматизм, -му драматизм [Диригент глибоко відчув і внутрішній драматизм симфонії (Рад. Укр.у 1948, XI)]. драматизувати, -зую, -зуеш драматизировать. драматизуватися, -зуюся, -зуешея драматизироваться. драматичний драматический; (перен. — ещё) драматичный [Драматичне мистецтво художньої самодіяльності з кожним роком набував в нас усе ширшого масштабу (Літ. газ., 1950, III); Драматична сцена (Л. Укр.)]. драматичність, -ності драматичность. драматург драматург. драматургічний драматургический. драматургія драматургия [Успіхи нашої драматургії і театру будуть тим визначніші, чим складнішими б поставлені завдання (Рад. Укр., 1948, І)]. драмгуртбк, -ткй (драматичний гур- т 6 к) драмкружок (драматический кру- жбк). драний рваный, разг. драный; (истрёпанный— ещё) избрванный; (о посуде и т. п.) разг. дырявый [Драний засуканий рукав чистої сорочки.. сповзав раз по раз од ліктя вниз (Ільч.)', Ось перейшов і драний місточок посеред лук (Мирн.)]. драниця техн. обл. драница (обл.), дранка [Ось уже доходили до села, що розкинулося густими купами порядних, драницями критих, хат (Фр.)]. дранка 1 техн. дранка [Слідом за цим підбивали дранки (Ком., 1938, XII)]; з ~ки, з /—«о к (какой) из др&нки, др&ночный. дранка а (худая одежда) разг. драная рубаха (кбфта и т. п.); рв&ная руб&ха (кбфта и т. п.); фам. рвань; редк. рубище; (в при* лооюении переводится прилагательным) рваный, драный (разг.) [Дранку на плечах [побачив], що не давала тепла (Коцюб.)]; перебиратися з ~кп на пере- пиранку погов. перебиваться с хлеба на квас; убратися з ~ки в пере- п и р а н к у погов. попасть из кулька в рогожку [ Од якої втік, таку й здибав. Із дранки та вберешся в перепиранку (Вовч.)]. дранкбвий техн. драяочный. дранкувйти, -кую, -куєш строит, обрешечивать. драння 1) (действие) разг. драньё; 2) обл. см. дрантя. драночка уменыи. разг. от дранка 2 [Не було в його ні хатп, нічого, Тільки сорочка- драночка на хребті (Барв.)]. дрантивий обл. 1) др&ный (разг.), рваный; избрванный; дырявый; ~ве взуття рв&ная (драная) обувь; разг. ошмётки; 2) скверный, плохой, негбдный [Дрантиві колеса (Каменец, у. — Сл. Г р.)]. дрантйна обл. 1) тряпка [Замівши хату й сіни, вона зібрала сміття в дрантину (Н.-Лев.)]; 2) см. дранка 2. дрантя собир. 1) лохмотья; редк. рубище; разг. отрёпки, отрепье, отрепья; (старые вещи) разг. старьё; (ветхие вещи) ветошь; (старые ломаные вещи) хлам; (обноски обуви) разг. ошмётки [Худий, голодний, заморений, тіло в дранті, а, дивіться, який за- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)