Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Дра 460 ДРЄ взятий {Смол.); Попереду було мене обминає, знать—соромиться свого дрантя (Н.-Лев.)]; 2) (всё негодное) прен. дрянь; фам* шваль; вульг. шушваль [Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються {Каменец, у. — Сл. Гр.)]. дрань, -ні техн% дрань [— Горда дівчина навіть, *— сказав вслід Тані інструктор, опираючись на стіну, декоровану дранню (Коп.)].. драп, -пу текст, драп. драпіжка разг. обдирательство. драпіжний разг. обдирательский; хищный^ драпіжник, драпіка разг. обдирала [Ач, вигадав драпіжник довгополий—І на дівчат вже мито урядив (Коч.)]~ драпірбвка драпировка [Двері й вікна з драпіровками (Л. Укр.)]* драпірувальний драпирбвочный. драпірувальник драпировщик [В двадцять років він уже був добрим мебельником, оббивачем і драпірувальником {перекл. а Горького)]. драпірувальниця драпирбвщица. драпірування драпирбвка. драпірувати, -рую, -руеш драпировать. драпіруватися, -руюся, -руешея драпироваться. драповий текст* драповый. драпрі нескл. сущ. ср. р. драпрй. драпування драпирбвка. драпувати, -пую, -пуєш драпировать. драпуватися, -пуюся, -пуешея драпироваться. драпцювати, -цюю, -цюеш обл. улепётывать. дратва дратва. дратвовий дратвенный. драти (деру, дерёш) 1) драть (разг.); {на части — ещё) рвать, разрывать; {на полосы — ещё) полосовать; {верхний слой — ещё) сдирать [Хома Патика Пішов зимою драти лика (Воров.); Будем, брате, 3 багряниць онучі драти (Шеей.); Деруть Рябка, мов пір'я (Г.*Арт.)]; 2) {скрести когтями) царапать; 3) {причинять боль) царапать, разг. драть; {в горле — ещё) першить [Писареве пера кременем драло її по серцю {Мирн.)]\ 4) {брать лишнее) перен. драть; фам. лупить; 5) {гнёзда) разорять; {яйца, птенцов и т. п.) брать (из гнезде, из норы); {раков) вытаскивать; ф ~ти н б с а фам. драть (задирать) нос [— Сміється з мене всякий біс, — Жаліється Осел, —* усякая скотина Дере передо мною ніс (Гл.)]; деркач дерб коростель кричит [Іноді хлюпне вода., гукне нічний птах, безперестанку поруч дере деркач (Коп.)]. дратися (деруся, дерешся) 1)фваться, разрываться; 2) {вверх) лезть, подыматься; {двигаться — ещё) карабкаться, {реже) царапаться, цар?пкаться {обл.) [Тяжко лежав [хворий], на стіну дрався (Барв.)]; 3) {сквозь что-нибудь) пробираться; продираться; 4) {о « животном: когтями) царапаться; 5) страд, а. драться; рваться, разрываться; полосоваться; сдираться; разоряться; браться; вытаскиваться; ср. драти 1, 5. дратівливий раздражительный. дратівливість, -вості раздражительность. дратівне 1) прил. см. дратівний; 2) (род. дратівпбго) сущ. мед. раздражающее. дратівний мед. раздражающий. дратівник, *кй физл. раздражитель. дратливий физл. раздражительный; {поддающийся раздражению книжн. — ещё) раздражимый. дратливість, -вості физл. раздражительность; раздражимость. Ср. дратливий. дратовка уменыи. от дратва [Загадав швець шевчисі дратовки спрясти (Чуб.)]. дратування раздражение. дратувати (дратую, дратуєш) 1) (возбуждать) раздражать; (о людях— ещё) выводить из себя, (сильнее) бесить [Ця тиша дратувала: хотілось скрикнути, гукнути, хотілось її налякати (Коцюб.); Жартівлива балаканина Галі дратувала її (Козач.); Кажи, не дратуй мене: за віщо взяли парубка? (Тоб.); Наркотичний важкий дух олеапдрів та рути дратував її нерви (Н.-Лев.)]; 2) (влить, сердить намеренно) дразнить, (сильно) изводить; (собак, зверей—ещё) растравлять, растравливать [Каш- тан розправляє, набухлі бруньки, мов нарочито дратує дітей дотиками весни (Горд.)]. дратуватися (дратуюся, дратуєшся) 1) раздражаться, приходить в раздражение; (чрезмерно — о человеке — ещё) выходить из себя [— Якої тобі казки треба? -^ спитала вона, починаючи вже дратуватись (Панч)]; 2) разг. дразниться, дразнить [Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка (Рудч.)]; 3) страд, в. растравляться, растравливаться; ср. дратувати 2. дратун, -па разг. дразнила [А Тінь за ним [за хлопчиком] женеться, Мов вловить дра* туна свого (Гл.)]. драхма драхма [А п'ять тисяч драхм на віру Я нівідки не візьму (Фр.)]. драцена бот. драцена. драчка1 разг* обирательство [Другі зовсім не бачили ніякої користі в земстві: «Це одна драчка» (Мирн.)]. драчка 2 стол. рейсмус. драчки предик, фам. драла; д і т и ~ки фам. задать (дать) чёсу, задать лататы, дать (зад&гь) стрекаче, стрекнуть; разг. дать (задать) др?ла, навострить лыжи. древесина древесина [Ярий сік, що розточувався по древесині удень, спинив без сонця свій напружений біг (Смол.)]. древеейнний древесинный. древёсний древесный [Схід почав рожевіти й древесні листочки затрепихалися (Вовч.)]. древёсниця зоол. древесница. древко древко [Вже видно командирові полку шорсткі вузлуваті руки башкира, які міцно стискають древко (Гонч.)]. древляни, -лян ист. древляне. древні 1) прил. ми. ч. см. древній; 2) (род. древніх) сущ. древние. древній древний [А набивши древню люльку, Починав оповідати (Мал.); Він древній, сивий дід (Л. Укр.)]. древність, -ності древность [Тепер уже заходились Древності шукати У могилах (Шевч.)]. древо позе., книжн., уст. древо [Дружина Під древами тими Сяде собі в холодочку 3 дітками малими (Шевч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)