Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Дре 461 Дій Дреговичі, -чїв ист. дреговичи. дреднбут мор. дредноут. дрезина дрезина [Дрезина, як виявилось, була дуже зручною машиною (Трубл.)]. дрейф, -фу дрейф [Радянський криголам, що носить ім'я Седова, внаслідок дворічного дрейфу досяг таких широт, в яких ще ніколи не плавали кораблі (Ком., 1939, дрейф йти, -флю, -фиш фам. дрейфить, дрефить. дрейфувати, *фую, -фуеш мор. дрейфовать [Крижина, на якій знаходиться станція «Північний полюс», продовжує дрейфувати в північному напрямі (Прол. пр , 1937, XII)]. дрейфуючий мор. дрейфующий. дрема редк. дрема; обл. дрёма [Весь сон оді- гнали, усю дрему й мару (Вовч)]. дременути, -ну, -нёш разг. броситься (бежать), пуститься бежать, пуститься наутёк; разг. дать (задать) драла; фам. дать (задать) стрекача, стрекнуть; (уйти) улепетнуть, удрать [Німці, зім'яті неспо-, діваним ударом, вже швидко і полохливо дременули до села (Собко); Як зірвуся з місця, як дремену з двору — тільки закуріло! (Мирн.)]; см. ещё дрйчки. дрен техн. дрен. дренаж, -жу техн., мед. дренаж [В багатьох випадках доцільно застосовувати осушення кротовим дренажем (Прол. пр., 1941, І)]. дренажний техн. дренажный. дренажування мед. дренажирование. дренажувати, -жую, -жуєш мед. дренажировать. дренажуватися, -жуюся, -жуєшся мед. дренажироваться. дренування техн. дренирование. дренувйти, -ную, -нуеш техн. дренировать. дренувйтися, -нуюся, -нуешся техн. дренироваться. дренчати см. деренчйти. дренькіт, -коту разг. дребезжание [Се не людські голоси, а якийсь крик охриплий, немов дренькіт розбитого баняка (Фр.)]. дресирований дрессированный. дресирбвка дрессировка. дресирування дрессировка. дресирувати, -рую, -руеш дрессировать. дресируватися, -руюся, -рвешся дрессироваться. дресирувальник дрессирбвщик [В центрі уваги глядачів — африканські леви. Макс Борисов — безстрашний дресирувальник (Вісті, 1940, /)]. дресирувальниця дрессировщица. дривітня см. дровітня. дриг межд. фам. дрыг [Дриг ногою!.. Круть ріжками! (Г.-Арт.)]. дриґання фам. дрыгание. дриг йти (дриґаю, дриґаєш), дриґнути (дриґну, дриґнеш) фам. дрыгать, дрыгнуть, болтать, болтнуть; (только несоверш.: двигать, пере- бирая и задевая одним за другое) сучить [Карпо Петрович зі скрипом дриґав ногою в такт своїм думкам (Коцюб.)]. дригйтися (дрйгаюся, дрйгйбшея) фам. дрыгаться. дриґнути см. дрйгйти. дригбти, -гот разг. дрожь [А тіло все пройпяли дриготи (Головко)]. дрижаки, -ків разг. дрожь [Па неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібпо застукотіли (Донч.)]. дрижальний дрожательный; ~пий р е- ф л ё к с физл. дрожательный рефлекс. дрижання дрожание; трепет, трепетание; вздрагивание; сотрясение. Ср. дрижйти, дрижати, -жу, -жйш дрожать; (иногда—ещё) трепетать; (внезапно, порывисто—ещё) вздрагивать, (время от времени, слегка) разг. подрагивать; (трястись сильно — ещё) сотрясаться [Все тіло дрижало барабанним дробом і ніби зовсім утрачало свою матеріальну основу (Панн); Ягняті нікуди тікати; стоїть, сердечне, та дрижить (Гл.); Дрижить листок в її руці (перекл. з Пушкіна); Луна степом іде, земля дрижить, скелі озиваються (Янов.)]. дриж&чий дрожащий; трепещущий [Олеся примітила той дрижачий голос (Н.-Лев.)]. Ср. дрижйти. дризнути, -ну, -неш разг. фам. стрекнуть [Злякавсь Хома., як дризне, так тільки й бачили Хому (Рудч.)]. дриль, -ля техн. дрель, дриль. дріада миф. дриада [Лиш в листі сухім Вітер зітха, мов дріада сумує, Із жалем глухим (Л. Укр.)]. Дріб (род. дробу) 1) охотн. дробь [Піт котився, як дріб (Янов.)]; 2) мат. дробь; 3) (о маленьких детях или животных) обл. мелюзга [Лишив я вас самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба (Фр.)]; 4) обл. (домашняя) птйца. дрібка, -ки, дріббк, -бкй кусочек; крупинка; крбшка; (небольшое количество) малость [А що ж Тоді, як ту дрібку [землі] надвоє роздерти? (Фр.)]; ~ка солі, <-ЛNк солі крупинка (щепбтка) соли [Траплялось, що в хаті не було дрібка солі (Н.-Лев.)]. дрібку нар. обл. малость, немнбжко [Отже, скоро лиш трошечки зачне сіріти, так що можна буде хоч дрібку бачити в лісі, біжи вниз (Фр.); Він., схилився дрібку над нею (Коб.)]. дрібнення дробление; измельчание. дрібненький уменыи. мелкий, мелковатый; (пе- рен. — маленький, незначительный шутл. — ещё) мелкотравчатый [Розгорнув книжечку і, знайшовши сторінку загорнену, вп'явся очима в дрібненький шрифт (Головко); Небо сіє дрібненький дощик на густе сито (Коцюб.)"]; '-'кий крок мелкий шаг; разг. шажок; ~кою хо дб ю (как) мелким шагом; разг. шажкбм. дрібненько кар. уменыи., разг. мелко, мелковато [Та й знов мережать заходжусь Дрібненько книжечку (Шевч.)]. дрібнесенький уменыи., ласк. разг. маленький, крбшечный, крохотный [Навіть для свого семирічного віку Ганнуся була дрібнесенька, чисто тобі жива лялька (Коп.)]. дрібнесенько нар. уменыи., ласк. разг. мелко. дрібний мелкий; (прям. — ещё) некрупный, малый, уст. мелочной; (разделённый на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)