Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Дрі 462 Дрі части; о дожде; о шаге; обл, — ещё) дробный; (перен. — небольшой, плохого качества разе* — ещё) неважный; (незначительный) пустячный, разг* п^стякбвый; (ничтожной ценности) грошбвый(п/>ек.)» шутл., прен. мелкотравчатый [— Вихід, — говорив Сталін, — у переході дрібних і розпорошених селянських господарств на великі і об'єднані господарства на основі громадського обробітку землі.* (Біогр. Сталіна); Було душно, дрібний пил проникав навіть у кабіну і тріщав на зубах (Донч.); Починає накрапати дрібний дощик (Л* Укр.)]; ~ні вироби см. виріб 1; ^ні г р б ш і см. грбші; ~ні діти малые дети; ~нйй крок мелкий шаг; разг. шажбк; ~нй р о б б т а мелкая работа, поделка; /^нбю х о д б ю мелким ш?гом; разг*ы шажкбм; ~нйй щебінь техн. мелкий щебень, расщебенка. дрібнити, -ню, -нйш 1) размельчать, измельчить, дробить, мельчить; разг. мелить [Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю (Сл. Г р.)]; 2) {о дожде) падать мелкими ка* плями; моросить [Дощ дрібнить крізь синє сито (Ст.)]. дрібнитися, -нюся, -нйшсд размельчаться, измельчаться, дробиться, мельчиться [Сахар дрібниться на маленькі грудочки (Кролев. у.— Сл. Гр.)]. дрібниці, -ниць 1) см. дрібниця 1—2; 2) (о волосах) обл. мелкие пряди; мелко заплетённые кбсы; заплести у ~ці мелко заплести [Розчесала русу косу, заплела в дрібниш (Гайсинщ у. —» Сл. Гр.)]. дрібниця 1) мелочь, пустйк, безделица, разг. уст. безделка, фам. пустякбвина; (малое количество разг. — ещё) малость; (нечто незначительное фам,—ещё) чепухи; (ничтожное дело) пустельга (фам.) [Казав, що все вволиш, про що б я не просила, Питаю ж я таку дрібницю марнуї (Л. Укр.)]; ~ці пустяки, мелочь (собир.); (в значении сказуемого — ничего не значит -— ещё) нипочём (равг.) [— Яка нісенітниця!—перечили * дехто з дам.-— Які дрібниці І (Вовч.)]; ~ці невистачає (бракує) разг.пустяке нехват?ет, за немнбгим остановка; О розмінюватися, розмінятися н а ~ці размениваться,, разменяться по мелоч&м* (на мелочи); 2) (мелкое обстоя- * телъстео дела, деталь) мелочь; подрббность [Знову перебирала в пам'яті кожну найменшу дрібницю (Собко)]; д о ~ць до мелочей [Таке кохане все, знайоме до дрібниць (перекл. Рильського)]* дрібничка 1) уменьш. пустячбк, пустйк, мелочь, безделица, разгщ уст. безделка; (малое количество разг.*—ещё)**малость [Не раз л уча лося, що Романко обдурював Семена, звичайно в дрібничках (Коцюб.); Пройти залишилось дрібничку (Вісті* 1941, І)]; 2) (вещица для украшения) безделушка, безделица, разг. Уст. безделка; (мелкая, звенящая — ещё) побрякушка [К у к у пг к і- н а: Я вам справляю модні сукні і різні дрібнички, а для себе перефарбовую та перекроюю з старого (перекл. з О. Острові ського); Розглядаючи знайомі дорогі дрібнички на туалетному столику дружини, Бдвард дожидав повернення Людвіги (перекл. з М. Островського)]; 3) мелочь; подрббность; ер. дрібниця 2лгь дрібнісінький разг. совсем мелкий, мельчавший; крбшечный, крбхотный. *п дрібність, -ності мелкость; разг. мелкота; дрбб- ность. Ср* дрібний. дрібніти, -нію, -дієш мельчать [Сосни рідшали, згиналися, дрібніли, переходили в низенький лісок (В. Василевська — переклад)]. дрібнішати, -шаю, -шаеш мельчать; становиться мельче [Отже, стихійний робітничий рух, робітничий рух без соціалізму, неминуче дрібнішає і набирає тред-юніоністського характеру — він' підкоряється буржуазній ідеології (Сталін)]. *• дрібно нар. мелко; (при глаголах передвижения) семеня, мелким шагом, дробным шагом (обл.), мелкой рысью и т. п. [Він накришив туди хліба, дрібно посік м'ясо (перекл. з Тургенева); 3 грядки через подвір'я до нього дрібно поспішає старенька згорблена словачка '(Гонч.)]; ^но трем-' т і т и дрожать мелкой дрожью [Руки почали дрібно тремтіти (Козач.)]. * дрібнобуржуазний мелкобуржуазный [І ліквідатори і одзовісти були всього-на-всього лише дрібнобуржуазними попутниками пролетаріату та його партії (Іст. ВКП(б))]. дрібнобуржуазність, -ності мелкобуржуазность [Ідеалізація дрібного виробництва показує нам другу характерну рису романтичної і народницької критики: її дрібно* буржуазність (Ленін)]. дрібновласницький мелкосббетвеннический. дрібногруповий мелкогрупповбй. . дрібнозернистий мелкозернистый. дрібнозубий мелкозубый. дрібнозубка техн. мелкозубка. дрібнозубчастий, дрібнозубчатий мелкозубчатый. ~т дрібнокаліберка * разг. мелкокалиберка [Вечір був присвячений розвагам г волейбол та інші рухливі гри, співи, стрільба з дрібнокаліберки тощо (Шовк.)]. дрібнокаліберний мелкокалиберный. дрібноклітинний биол. мелкоклеточный. дрібноколбсий с.-х. мелкоколбеный. дрібнолистий мелколиственный [Посеред двору Їюзкинулася стара дрібнолиста груша Вовч.)]. дрібнолісся мелколесье [Тут був густий чагарник, дрібнолісся, а далі болота {Ковпак)]. дрібнопомісний ист. мелкопоместный. дрібноселянський мелкокрестьянский [У своїй промові товариш Сталін викрив буржуазну теорію «рівноваги» секторів народного господарства, розбив антимарксистську теорію «самопливу» в соціалістичному будівництві і антимарксистську теорію «стійкості» дрібноселянського господарства (Біогр. Сталіна)]. >* *і * дрібнбта разг. 1) собир. мелкотй; (о детях, о животных—ещё) мелюзга [А в дядька своїх дітей купа, та все дрібнота (Вас.)]; сама <*»^га одн& мелюзгб, один другбго меньше; * разг. мал мала меньше; 2) (незначительный |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)