Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Дрі 465 дрі человек) фам. мелкая сошка; мелюзга [Арміям всіх буржуазних країн забороняється, в усякому разі рядовим і офіцерській дрібноті, безумовно забороняється займатись політикою (Ком., 1939, III)]. дрібнотоварний эк. мелкотоварный [Період після X з'їзду РКП(б) був періодом переходу до непу. В країні переважало дрібнотоварне господарство (Ком., 1939, дрібнотоннажний мелкотоннажный [Необхідно приділити велику увагу транспортному освоєнню малих річок та будівництву дрібнотоннажного флоту (Резол. XVI з'їзду КП(б)У)]. дрібношерстий мелкошёрстный, мелкошерстый, мелкошёрстый. дрібнуватий мелковатый. дрібняки, -ків, дрібпячкй (мелочь, мелкие деньги) разг. прен. мелочишка. дріббк см. дрібка. дріботання см. дріботіння. дріботйти см. дріботіти. дріботіння, дріботання разг. трескотни, речь- скороговбрка; частый и мелкий стук, дрбб- ный стук, постукивание [Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і розказує (Новомоск. у. — Сл. Г р.); Кулі вхрясали в дерева з сухим, коротким ударом, але цих ударів було так густо, що це було схоже на дріботіння дощу (Смол.)]. Ср. дріботіти. дріботіти, -бочу, -ботйш и дріботати, -боч^, -ббчеш разг. частить; (о речи — обычно) тараторить, трещать, говорить скороговбр- кой; (о ходьбе—ещё) семенить; (о разных звуках — ещё) часто и мелко стучать, дробно стучать [Мовчки слуха, що дріботить вона йому (Греб.)] Марія бачить, як навпростець садом дріботить старий Личман (Куч.); Бабуся, незвично дрібочучи ногами, майже побігла до хати (перекл. з Фадеева); Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить (Н.-Лев.); Дріботів по залізному дахові дощ (Шиян)]. дріботун, -на разг. таратбра, тараторка, тре- щбтка [Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий) (Ном.)]. дріботуха разг. таратбра, тараторка, трещотка [Що вже й дріботуха вона.. Усе дрібоче, усе дрібоче! (Новомоск. у. — Сл. Гр.)]. дрібочка, дріббчок, -чка уменьш. кусбчек; крупинка; крошка, крбшечка [— Бачиш хоч дрібочку сонця? — питав іноді нещасного товариша свого (Коб.)]. дрібушечки, -чок уменьш. разг. 1) мелкие пряди; мелко заплетённые косички [3 кінських грив, заплетених дівчатами в дрібушечки, звисають різнобарвні стрічки (Ком., 1939у II)]; см. ещё дрібниці 2; 2) мелкие па; 3) род игры; род танца. Ср. дрібушки 1—2.# дрі буш йти, -шу, -шйш обл. разг. семенить [Вилізла стара гуска, а за нею жовті молоді гусенята дрібушили червоними ніжками (Шиян)]. дрібушки 1) (род. дрібушок) сущ. мелкие пряди; мелко заплетённые косы [Емене розчесала й заплела дрібушками свої червоні, як поломінь, фарбовані коси (Коцюб.)]; 2) сущ. (в пляске) мелкие па [Настя вийшла у танець., виробляла дрібушки (Н.-Лев.)]\ 3) сущ. род игры; род танца; О вибива- т и ~ки ногами выбивать дробь ногами; 4) нар. обл. семеня (ногами) [Прийнявши рапорта, генерал з давно приготовленою посмішкою дрібушки зайшов із правого флангу (Панч)]. дрібцювати, -цюю, -цюеш и дробцювати разг. фам. семенйть (ногами) [Іван був радіснийг веселий, дробцював короткими ногами і все говорив та й говорив (Коцюб.)]. дрібчастий редк. мелкий [Через дрібчастий молодий лист акації сонячне проміння сипалось, як через намітку, й пронизувало кожну гілку (Н.-Лев.)]. дріб'язковий мелочный, разг. мелочнбй; (не стоящий внимания — ещё) пустячный, разг. пустякбвый; (отличающийся узким практицизмом—еще) трезвенный (неодобр.); (свойственный крохобору — ещё) крохоборский (прен.); (ничтожный, низкого разбора— ещё) грошовый (прен.) [Вперше після кількох місяців дріб'язкових сварливих докорів, уїдливих слів і уникання зустрічей Івга підійшла до Марка і сіла поруч (Риб.)]; ~ва людина мелочный (мелочнбй) человек. дріб'язкбвість, -вості мелочность '.(отсутствие интереса к общим, широким вопросам) кро- хоббрство [Нема що розводитись про темні сторони тодішнього провінціального життя, з його консервативністю, дріб'язковістю, забобонами, соціальною кривдою (Рил.)]. Ср. дріб'язкбвий. дріб'язково нар. мелочно [Олена Андріївна: ..Як це дріб'язково! (перекл. з Чехова)]. дріб'язнйй редк. мелочный [Вона., чула перед- смак усіх дрібних спліток дріб'язного життя татарської жінки (Коцюб.)]. дріб'язок, -зку 1) мелочь; (о деньгах разг. прен. — ещё) мелочишка [Легенький рюкзак за плечима — з двома змінами білизни та всяким дріб'язком (Смол.); З хати виносили одежу, всілякий дріб'язок (Коцюб.)]; на ^*зок, на /-^зки (как) на мелкие части (кусбчки) [Годинник дзенькнув і розбився на дріб'язки (Н.-Лев.)]; 2) (о детях, животных) разг. мелюзга, мелкотб [Там того дріб'язку повен запічок (Сл. Гр.)]. дрівця (род. дровбць и щ>1вЬць)уменыи.,ласк. разг. дровца; прен. дровишки [Менший., дрівця рубає (Чуб.)]. дріжджі, -жів дрожжи [I вже знову заграє- громада, як запущена дріжджами опара (Головко); Росте, як на дріжджах (Ном.)]. дріжджовий дрожжевбй. дріжджовйк, -ка спец, дрожжевйк. дрізд (род. дрозди) дрозд [Коло Бобеліни, біля самого вікна, висіла клітка, з якої' виглядав дрізд (перекл. з Гоголя)]. дрізки, -зок разг. щепки; (мелкие) кусбчки; оскблки; на (в) ~зки (как) в щепки; на (мелкие) кусбчки; вдребезги, в мелкие дребезги. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)