Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дрі ¦ 464 дрізочки, -чов уменьш. разг. щепки, щепочки; мелкие кусочки; н а (в)- ^чки (как) в щёпки> в щепочки; на мелкие кусбчки; в мёл- ^ кие дребезги [Строщити на дрізочки (Ном.)]. .дрік1 (род. дрбку) бот, дрок [Схиляв свої віти журливий дрік (Коцюб.)]* дрік2 (род. дрбка) акт, бвод [Дрік та муха, а і з боку Гук незримої мошки (Манж.)]. :дрім&йло разг. шутл. дремала, соня, сонливец. .дрімання дремание; (состояние •— ещё) дре- мбта [Хилив її сон якийсь, якесь невпокіине дрімання (Вовч.)]* Йріматп, -маю, -маєш дрем&ть [Дрімав над колискою мати (Вас); 1 знов лечу... земля чорніє... Дрімав розум» серце млів (Шевч.)]. дрім&тися, -миється безл^ дрематься [Дрі- * мається. Мов щось причувається (Вас.)]. дрімаючий дремлющий [Він злегка штовхнув дрімаючого студента (Коцюб.); І гук, і регіт, і розмова принесли життя в цей тихий закуток, неначе розбуркали дрімаючий ліс (Н.-Лев.)]. дрімки, -ків ррзг. дремота. дрімливий 1) дрембтный; 2) наводящий дрёму [А весною?!.. Сонечко гріє з-за весняних хмарок; вітрець дрімливий та теплий якийсь пашить (Воєн.)]; 3) фолък* склонный к дрембте. дрімливиці, -виць фолък. дрембта [На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки (Чуб.)]. дрімливо нар. дрембтно. дрімлюга орн* козодбй. дрімбта дрембта; позі* уст. дрема, дрёма [Попильнувавши хвилин п'ятнадцять над пустельною рікою, я відчув, що не можу боротися з дрімотою (Верш.); Самі сірі та рябі скелі ніби повеселішали, прокинулись од мертвої дрімоти (И.-Лев.)]. дрІмбтний дрембтный; (погружённый в дремоту) дремлющий [Потроху надходив дрімотний вечір (Ле)\ Дрімотна Кубань ніби чекала сигналу, щоб раптом зламати кригу (Собко)]. дрімбтно нар. дрембтно [Ставало чути, як постукують на плацдармі кулемети, —тонко, дрімотно, по-пташиному (Гонч.)]. дрімучий дремучий [Шумів ліс дрімучий (Куч.)]. дрімучість, -чості дремучесть. дріт (род. дрбту) прбволока [Гудуть бори... Лежать уламки дотів, Колючий дріт травою зароста (Сос.)]. г дроб, -бу (барабана) дробь [Звучать фанфари. Сто барабанщиків відбивають дроб, сповіщаючи початок параду (Рад. Укр., 1948', ХІп- дробарка, дробилка техн. дробилка. дробильний дробильный; спец. раздробительный [Подана на-гора руда проходитиме через дробильні машини і транспортером подаватиметься в бункери, а звіДти вже у вагони (Ком.% 1938, X)]. дробйльник спец. дробильщик. дробйльниця спец, дробйльщипа. дробина дробина. дробина 1) (о детях, животных) раїг. мелюзга, мелкоте [Стрілець мій здивувався. — Чи бач, ся дробина Мене навчати хоче І (Фр.)]\ 2) обл. (домашняя) птйца [Мати: Ну, я піду — управлюся тимчасом 3 дробиною (Л. Укр.)]. дробинка уменьш. дробинка [Валерій зліз на стіл, доп'явся до висячої лампи й висипав нишком усі дробинки з противаги (Ільч.)]. дробити, -блю, -биш дробить. дробитися, -блюся, -бишся дробиться, дробівниця охотн. дробница, дробовница. дробіння, дрбблення дробление. дробовий 1) дробовой; 2) мат. дрббный; ~бов6 4 и с л 6 дрббное числб, дробовик, -ка охотн. дробовик [Під вікнами з дробовиком за плечима ходив вартовий, поставлений сюди Олександром (Панч)]. дробовичбк, -чкй уменьш. охотн. дробовичок. дроболиварний мет. дроболитейный. дробцювати см. дрібцювати. дрбва (род. дров) дрова [Партизани жили в лісі й не жаліли дров (Воронько)]; к и д б в і ~ва спец. швыркбвые дрова, швырбк. дровина полено. дровиняка увел, (большбе) полено [Наче дровиняка, спливе поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. дровітня, обл. дривітня 1) дровянбй сар&й; обл. дровяник [—Та мовчиг огиднице! — кричала Гапка.—Хіба я не бачила, як ти, замість до дровітні, та просто шмигнула до стайні? (Фр.)]; 2) (для рубки дров) колбда [Чити перед ним шапку на дривітню поклав? (Панч)]. дровник, *ка обл. дровяник (обл.), дровянбй сарай, дрововбз дрововбз. дрововбзний дрововбзный. дровозаготівля дровозаготбвка. дровозаготбвчий дровозаготбвочный. дровоклад спец, дровоклад. дровонбс дровонбс. дроворізний техн. дроворезный. дроворуб 1) дровосек; обл. дроворуб [Це дроворуб у хащі лісовій Рубає ліс, розмахує руками (перекл. Рильського)]; 2) дровокбл. дровця см. дрівця. дров'яний дровянбй [Коло дров'яного складу, наче із землі вирісши, збирається натовп (перекл. 8 Чехова)]. дров'яник, -кй (о человеке^ дровяник. дрогаль, -ля обл. (ломовби) извбзчик [Найняв я дрогаля, привіз частини на завод (Горд.)]. дрбги (род. дрог} дрбги [Посеред дороги Шестірнею, цугом показались дроги (перекл. з М. Некрасова)]. Дрогббицька ббласть Дрогббычская ббласть. дрогобицький дрогббычский. Дрогобич Дрогббыч. дрож (род. дрбжу м. р. и дрбжі ж. р.) дрожь; (иногда — ещё\ трепет [Низько уклонився рудобородий і сказав у голосі п дрожем (Тич.)]; ^ж пройми когб дрожь берёт (пронимает, пробирает) когб* вкидати в ~зв когб бросать (кидать) в дрожь когб; (перен. — ещё) приводить в трепет когб. дрбжки, -жок (мн. ч.), редк. дрбжка, -ки (ед, ч.) дрожки [Пархоменко виліз із дрожок (Панч)]. ДР дрозд см. дрізд. дрозденя, -нятп дроздёнок. * |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)