Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

ДУО
469
ДУМ
дуёнья дуэнья.
дует дуэт.
дуётний дуэтный.
дуже 1) прил. см. дужий; 2) нар. очень, книжн.
весьма; (в большой степени — ещё) сильно,
порядочно, разг. порядком, крепко, больно,
шибко; (чрезвычайно — ещё) крайне; (не по-
обычному— ещё) особенно, уст. особливо;
(остро — о чувствах, переживаниях — ещё)
живо [Обговорення питання на зборах
пройшло дуже активно (Рад. Укр., 1948, І);
Лукаш дуже молодий хлопець, гарний,
чорнобривий, стрункий (Л. Укр.); Мене
згадаєш, милий друже, І пожалкуєш дуже,
дуже (Гл.)]; ~жо добре очень (весьма;
особенно) хорошо, отменно; ~же рідко
бчень редко; (иногда) в кои веки (разг.); н е
~же (-т о) (в сочетании с нар. или прил.)
не очень (-то), не так-то; разг. не ахтй.
дужённий увел. разг. бчень сильный.
дуженький уменъш. довольно сильный [Уже
п мене сани і коник дуженький про сю річ
наготовлені (Барв.)].
дужечка уменъш., ласк, дужечка, дужка [Ой
у бору воду беру, вода не береться.
Яворовий коромисел у дужечку гнеться (Чуб.)].
дужий 1) (обладающий силой) сильный, ра?г.
здорбвый, дюжий, двужильный;
(обладающий выносливостью—ещё) крепкий;
мощный, могучий [Під стягом радянським ми
дужими оіали і в світ комунізму велично
ідем (Гімн Української РСР)\ Вони священні
межі батьківщини обороняли дужими
грудьми (Дмитр.); Ой, Дніпре мій, Дніпре,
широкий та дужий! (Шевч.)]; 2) (обладающий
здоровьем, свойственный такому) здорбвый
[А тут дядина все коло мене клопочеться.
— Нічого, тіточко, — кажу їй: — Я дужа,
зовсім дужа (Барв.)\ За хвилину він уже
спав дужим, молодецьким сном (Ле)].
дужість, -жості редк. сила, мощь [В цій
людині розуму не менше, ніж дужості (Ле)].
дужка уменъш. 1) дужка [Дужки були
нанизані на товсту дротину, мов в'язка бубликів
(Коп.)]; 2) грам., мат. скобка; брати,
взяти в ~кй брать, взять (заключать,
заключить) в скобки; в ~ках грам., мат.,
перен. в скобках.
дужнпй редк. дуговидный [Мисль напориста
перекинулась повисла в формі дужного
моста (Тич.)].
дужо нар. редк. сильно [Співала ж дзвінко,
дужо, незрівнянної А голос був — із
щирого срібла! (Тич.)].
дужчати, -чаю, -чаєш крепнуть, разг.
крепчать; (становиться сильнее — ещё)
усиливаться, разг. сильнёть [Вітер дужчає
(Коцюб.)', Та чим далі, тонів більше і все
дужчають вони (Фр.)].
дужче 1) прил. см. дужчий; 2) нар. сильнее,
разг. крепче; (больше разг. — ещё) пуще;
(о голосе, звуках и т. п. — ещё) громче
[Сонце ще дужче згори припікає (Тич.);
Діти бігають з коновками до води, заливають
вогонь, але він іще дужче розгоряється
(Л. Укр.); Матроси дужче почали сміятись
(перекл. з Л. Толстого)].
дужчий 1) (как определение) более сильный;
(иногда) разг. сильнее; бблее крепкий;
(иногда) разг. крепче; 2) (как сказуемое)
сильнее, более ейльпый; крепче, бблее крепкий
[I другу теж собі кладу частину, Бо хто
між вами дужчий? — Я! (Гл.)];
ставати, стати ~чим становиться, стать
сильнее; становиться, стать крепче,
крепнуть, окрепнуть [Після бур ми ще
дужчими стали (Сое.)]. Ср. дужий 1.
дук и дука уст. богатей (разг.), богач [Не було
миру й тоді між голотою та дуками
(Головко); Хмельницький: Не покладемо
зброї, доки всіх панів, сенаторів, дуків,
королів не виженемо з України (Корн.)).
дукар, -ря уст. разг. богатей (разг.), богач
[Павло прискочив, ударив в спини.., зім'яв
знахабнілих дука рів (Горд.)].
дукарка уст. разг. богатёйка (разг.), богачка.
дукат 1) ист. дукат [Дукатів всипав повну
чарку І на одну поставив карту (Фр.)];
2) женское украшение в виде монеты
[Довге намисто червоніло на довгій шиї,
на душі блищав великий срібний дукат
(Мирн.)].
дукатик уменъш., ласк, от дукат 1—2.
дукач, -ча 1) ист. дукат [Царям, всесвітнім
шинкарям — І дукачі, і таляри, І пута кутії
пошли [боже]! (Шевч.)]; 2) женское
украшение в виде монеты [Дівчата чешуть коси
й заплітають Майстерно у дрібушки з дука-
чами (Л. Укр.)]; 3) богатей (разг.), бог&ч
[А там біда сльозами злидні мочить, А там
дукач гладкий смакує як! (Гл.)].
дукачик 1) уменъш., ласк, от дукач 1 [0$ь
на ж тобі, друже, Цей дукачик, та не згуби!
(Шевч.)]; 2) уменъш., ласк, от дукач 2
[І внучатам із клуночка Гостинці виймала:
І хрестики, й дукачпки, Й намиста разочок
Ориночці (Шевч.)]. Ср. дукйч 1—2.
дулбвина редк. обл. (сильно закалённая) сталь
[Нічого, друже, не журися! В дулевину
себе закуй (Шевч.)].
дудіби, -бів ист. дулебы [Нащадки сіверян,
полян, дулібів, Малята вчать ті сонячні
слова (Рил.)].
дулівка настойка из дуль; (сладкая)
наливка из дуль [Частував його всякими
дулівками, калганівками, варенухою та
іншими настоянками (Ільч.)].
дуло дуло [Трясуться кулеметні дула (Ба-
жан)].
дуловий см. дульний.
дуля 1) сад. дуля [І садочок вишневенький, 1
дулі родили (Гл.)]; 2) фам. дуля, кукшп,
шипі [Дулю візьмеш, а не гроші! (Н.-Лев.)];
давати, дати ~лю показывать,
показать дулю (шиш, кукиш).
дульний, дуловий дульный [Дулова частина
лівої гармати була відірвана на чималій
довжині (перекл. з Новикова-Прибоя)].
дульцинея шутл. дульцинея.
дума 1) дума [Проміння з обличчя не сходить,
і думи за думами мчать (Сос.)]; думати
~му см. думати; 2) лит. дума [Люблю
розмовлять, Як з братом, з сестрою розмовлять
з тобою; Співать тобі думу, що ти ж
нашептав (Шевч.)]; 3) полит, ист^, дорев. дума
[Більшовики оголосили бойкот булигін-
ської думи.. (Іст. ВКП(б))].
ду ікання думанье, размышление [—Я... я ще

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)