Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дум 470 ДУП подумаю про те, що ти казала... — Сьогод- і йі ж має думання скінчитись (Л. Укр,)]. думати, -маю, -маєш думать; (о ком, о чём— ещё) мыслить; (книжн. уст*—ещё) мнить; (размышлять, мечтать разг. — ещё) помышлять (о чём); (без дополнения— иметь , мысль о чём-нибудь — ещё) судить; (считать — ещё) полагать; (иметь намерение — . 'ещё) предполагать, уст. располагать - I—» Яка ти розкішна, земле, — думала Ма- ланка (Коцюб.); — Іване! — обернувся Ос- . тап у другий бік, — як ти думаєш, не -завадив би нам оберемок бадилля на вог- .нище? га? (Коцюб.); Ніколи перше не думав, що світ такий гарний (Коцюб.); Лісовик: І що ж тепер ти думаєш робити? (Л, Укр.)]; . ^ти думу (думку) думать думу [І хто V його зна, яку думу думає чумацький отаман в степу, серед ночі (Коцюб.)]; "^ти чісом думать иногда^ подумывать; багато про себе <^ги разг. мнбго о себе думать (воображать); ирон, мнбго о себе мыслить и (мечтать; мнить); і ^ти нічого (немб ч о г 6), і *^ги не гадай разг. и думать нечего; не д б в г о ~маючи разг. не дблго думая; не лінуватися ~ти не лениться думать; фам. ирон. шевелить моз- , гами; покинути ~ти перестать думать; разг. отложить попечение (мысль); я ^маю (как вводное словосочетание) я / думаю (полагаю}, на мой взгляд; (мне кажется) мне думается. думатися, -мається безл. думаться; уст. мниться [— А ти не думай нічого* — Як воно само думається (Головко)]; мені /^мається мне думается; уст. мнится мне. думаючий мыслящий. дум-дум воен.: к^ля дум-дум пуля дум-дум. думець, -мця дорев. думец. думка 1) мысль; книжн. пбмысел; книжн. уст., разг. фам. помышление; (точка зрения, убеждение) мнение, суждение, взгляд, уст. толк; (исходный пункт) предпосылка; ~кй (мн. ч.) (обдумывание) размышления [Слова товариша Сталіна «Наша справа справедлива,*— перемо га буде за нами!» відбили думки, прагнення і найглибшу впевненість усіх радянських людей в неминучості розгрому , ворога (Біогр. Сталіна); Щоб висловити думку про якого-небудь поета.., треба спершу вивчити його, а для цього треба увійти в світ його творчості (перекл. 8 Бєлінського); Він таких думок, як ми. Він наш (Коцюб.)]; ^кою, ^к&ми (как) мысленно; (при гла- 1 голах «постигать» и т. п.) умственным взбром [Вона перемогла себе: вчила її для Радюка й думкою бажала, щоб він, а не хтось інший її послухав (Н.-Лев.)]; бути висбкої ~кипро... быть высбкого мнения о...; він нбдто висбкої ~кп про себе он слишком высбкого мнения о себе-; ирон. он слишком о себе мечтает, он мнбго о себе мнит, он возомнил о себе; в ~мці, в ~мк&х >(как) в уме, мысленно, умственно, мысленным взглядом (взбром), умственным взбром; *(в себе самом— ещё) про себя; в душе; він інше м ? є на ~мці разг. у негб другбе на уме; громадська ^ка | общественное мнение; з ~ки не йде разг. из ум? не идёт, из головы не выходит; і н а ~ку н е й д е разг. и на ум не идёт; м к т и н а ^мці а) (иметь в виду кого, что) подразумевать; о) (иметь намерение) иметь в мыслях, намереваться, быть намеренным [І сам не знаю, як се зробив. Я не хотів... не мав на думці (Коцюб.)]; н а ~ку чию на взгляд чей, по мнению чьему [Організовані батальйони, політика наступу, організація повстання, об'єднання окремих повстань — ось що, на думку Енгельса, потрібно для перемоги повстайня (Сталін)]; н а ~мці в мыслях, на умб [А чого така смутна? А що в тебе на думці? (Вовч.)]; н а мою ^ку (я думаю) на мой взгляд, по моему мнению; (мне кажется) мне думается; уст. по моему разумению; нікчемна ~ка ничтбжная мысль; разг. прен. мыслишка; окрема ~ка (иной взгляд) осббое мнение; поринути у [свої] *-^ки погрузиться в размышления, уйти в себя; спад&ти, спусти на ~ку" разг. приходить, прийти на ум (в ум, в гблову, на мысль, в мысль); (только соверш. — ещё) подуматься, фам. взбрести на ум, (припомниться) прийти на память; спало н а *^ку безл. разг^ пришлб (фам. взбрелб) на ум (в гблову), пришлб в гблову мысль, пришло на мысль, подумалось; (о намерении — ещё) вздумалось [І йому спало на думку, як і всякому спадає, хто повернеться на рідне місце: а чи давно? (Вовч.)]; як на в ? ш у ~ку? как по в&шему мнению?, как на ваш взгляд?, как вы полагаете?; голодній курці прбсо на <^мці погов. голбдной кумё хлеб на уме; що в тв є р2е- з о г о на ~мці, т« в п'яного на я з и к ^ поел, что у трезвого на уме, то у пьяного на языке; 2) лит., муз. думка. думкар, -ра ж.-д< думкар. думкувйпня обл. раздумывание, размышления [В тій хвилі Бенедьове думкування мусило перерватися. До хати увійшло кілька людей ріпників (Фр.)]. думлйвий редк. 1) задумчивый [їй неначе ніяково було дивитись на думливі, поважні вільхи (Л. Укр.)]; 2) горделивый, гбрдый. думний 1) разг. задумчивый [Так от чого матуся така думна ходила!.. Ось чим журилась! (Вовч.); Хлопець мовчить., Лице його стає таке думне, горде, хороше (Вас.)]; 2) редк. гбрдый; 3) ист. думный [Думний дяк Григорій Богданов пив не кваплячись (Риб.)]. думонька ласк, фольк. думушка [Може хвиля тобі розказала Все, що думала я в ту ¦мить? Ні! вона те глибоко сховала... Хай же там моя думонька спить (Л. Укр.)]. думський дорев. думский [Після виборів Сталін веде роботу по керівництву більшовицькою частиною думської фракції (Біогр. Сталіна)]. Дунай, -наю Дун?й. дунайський дунайский. дундук, -ка разг. 1) шутл. индейский петух; 2) прен. хрыч [Злий з сина був старий дундук (Котл.)]. дунути см. дути. дупелиний орн. дупелиный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)