зкас 492 жах жасмвшшй жасминный [Жасминными пахо- | щами пахне (Вовч.)]. жасминовий жасминовый, жасминный. жжений обл. страшный; жуткий. Ср. жаский. | ж&сно нар. обл. страшно; жутко [Здалеку з-за лісу немов хто у гарячці белькотів щось, від чого робилось і жасно й тривожно (Головко)]. Ср. жаско, жити1 (жну, жнеш) с.-х. жать [Килина знов кинулась жати, а Лукаш в'язати (Л. Укр.)]. жати 2* (жму, жмеш) (давить) жать, сжимать [Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми моє серденько (Чуб.)]. жатися х (жнуся, жнешся) жаться [Добридень, дівонько! Чи добре жнеться? (Л. Укр.)]. Ср. жити *. жатися2 (жмуся, жмешся) 1) жаться [Жметься, гнеться, — як кургузий дядько (Ном.)]; 2) страд, з. житься, сжиматься. Ср. жити 2. ж&тка, обл. жачка жатка, жнейка, жнея, жатвенная машина [Завтра пускають всі свої жатки (Головко); Це кошено жачкою (Полт. г. — Сл. Гр.)]% жаткар, -ря с.-х. жаткарь, водитель (ж?тки) [До кожної жатки правління артілі прикріпило досвідчених жаткарів (Рад. Укр., 1946, VI)]. жатний с.-х. жатвенный. жаттй ж?тва[Од жаття рука болить (Канев. у.— Сл. Гр.)]. жах 1) (род. жаху) ужас; (чувство тоскливо- беспокойного страха) жуть; (нечто страшное) страсти (разг.) [Не треба забувати, що Червона Армія б та сама армія, яка вщент розбила німецьку армію, що вчора ще наводила жах на армії європейських держав - (Сталін)]; йогб бере ~х его охватывает ужас; книжн. им овладевает ужас; разг. егб берёт жуть; он в ужасе; ~х взяв когб ужас охватил когб; книжн. ужас овладел кем; разг. взял? жуть кого; кто в ужасе [Юнону взяв великий жах (Котл.)]; ~х, та й г 6 д і! разг. стр&сти, да и тбль- ко!; в ін с к б ч и в, охоп л ений ~хом он вскочил, охваченный ужасом, он вскочил в ужасе; обгбрнений ~хом охваченный Ужасом, в ужасе [Обгорнений невимовним жахом, утикає хлопець голову під подушку [Коцюб.)]; спбвнювати ~хом приводить в ужас; книжн. повергать в ужас; 2) (в значении сказуемого) ужасно, ужас; жуть; згадати — ~х вепбмнить ужасно; разг. вепбмнить — жуть. жахання І) пугание; 2) страх [Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання (Вовч.)]. жахати * (жахаю, жахйвш), жахнути, -ну, -нёш (пугать) ужасать, ужаснуть [Він поглядом жахає і віта (Л. Укр.); Думка, що Марія Іванівна не встигне виїхати, жахнула мене (перекл. з Пушкіна)]. жахати2 (жахаю, жахаєш), жахнути, -ну, -нёш (об огне и пр.) 1) вырываться, вырваться; (загораться) вспыхивать, вспыхнуть [Жахнуло полум'я з груби (Сл. Гр.); Солома в сінях так і жахнула (Баре.)]; 2) (только соверги.: поспешно устремиться) разг. брбситься [Вовк так і жахнув у лозняк (Сл. Гр.)]. жахатися (жахаюся, жахаєшся), жахнутися, -нуся, -нёшея 1) ужасаться, ужаснуться, приходить в ужас, прийти в ужас [Червоний воїн вашу міць лама, А партизан вас нищить із засади. Жахайтесь, пси,—пощади вам нема (Бажан); Ось місяць його освітив, я жахнувся: Обличчя і постать у нього — мої (Л. Укр.)]; 2) вздрагивать, вздрогнуть, кинуться (с испуга) [Зо сну жахається! (Ном.);— Ой мені лишенько 1 — жахнулась ' Катря ^ обік мене (Вовч.)]. жахливий 1) ужасный, ужасающий; (очень плохой разг. — ещё) отчаянный, кошмарный; (невыносимый — о крике, вопле и т. п. — ещё) раздирающий, душераздирающий; (непомерно ^большой, страшный — ещё) чу- дбвищный; (крайний — об^ отрицательных явлениях разг. — ещё) убийственный, жуткий [..при царизмі розруха росла і росла, досягаючи жахливих розмірів (Ленін); Траншея являла жахливе видовище (Гонч.); У нашій країні є мільйони старих робітниць і робітників — свідків жахливого, безпросвітного минулого (Ком., 1937, XI)]; ~ва п о г б д а уж&сная (ужасающая, отчаянная, кошмарная; убийственная, жуткая) погбда; ~вий крик ужасный (раз- * дирающий, душераздирающий) крик; ~вий з л б ч и н ужасное . (чудбвищное) преступление; ~вий настрій ужасное (отчаянное, кошмарное; убийственное) настроение; 2) (склонный к испугу) редк. пугливый [— Яка ж ти жахлива, Мела- сю, — каже Михайло, всміхаючись (Вовч.)]. жахливість, -вості 1) ужас; чудбвищность; убийственность; в усій своїй ~вості во всём своём ужасе; во всей своей чудб- вищности; 2) пугливость. Ср. жахливий 1—2. жахливо 1) нар. ужасно; ужасающе, ужасающим ббразом; отчаянно, кошмарно; раздирающе, душераздирающе; чудовищно; убийственно, жутко; 2) нар. пугливо [Озираючись жахливо, .вибігла його дівчина (Вовч)]. Ср. жахливий 1—-2; 3) (в значении сказуемого) уж&сно. жахний редк, 1) ужасный; (слабее) страшный [А там, де хмарини на морі відбило, безодня жахна постає (Сос); Лице Наливайкове заквітло тою жахною посмішкою, з якою він завжди йде в бій (Ле)]; 2) пблный ужаса; испуганный [Жахними очима стежили, як підводились і падали на нього стиснуті кулаки (ПІиян)]. жахно нар. редк. 1) страшно [Все дерево в саду, здалось, ожило, жахно замахало гіллям, мов руками (Вас.)]; 2) с ужасом, в ужасе; испуганно [— Мама І — жахно вимовила Наталя (Вас.)]. жахнути, -ну, -неш обл. жахнуть (обл.); ударить [А може, ми, товаришу комісар, жахнем по маєтку? (перекл. з М. Островського)]. жахнути 1.2 см. жахати 1,2. жахнутися см. жахатися. жахтіти, -хтиш пыл&ть; (обдавать жаром) пыхать [Нема нікого, сама купа жару, та аж жахтить, червоніє (Барв.); За яром, за полем, за лісом жахтить і клекоче розпалене серце землі (Дмитр.)].
|