Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
жач 493 же жйчка см. жатка. жбан см. дзбап. жбанок см. дзбанок. жбурити, -рю, -риш (редк.) и жбурляти, -ляю, -лйеш, жбурнути, -ну, -нёш швырять, швырнуть [За вікнами лютує хуртовина, жбурляє в шибки пригорщі зледенілого снігу (Куч.); Олександра натомилась за день і з злістю жбурнула панську посуду на стіл (Коцюб.)]. жбухати (жбухаю, жбухаєш), жбухнути, -ну, -неш разг. хлестать, хлестнуть; (о жидкости — ещё) лить, политься; (только соверш. — в большом количестве — ещё) хлынуть; (не о жидкости — выделяться массой) валить, повалить; (о пламени) вырываться, вырваться; (с прямым дополнением) лить, выливать сразу, вылить сразу (только о жидком), выбухать, выбухнуть [Дощ мов із цебра жбухав на землю (Фр.)\ Сніг так і жбухає межи очі — коні ледве лізуть (Фр.)\ Усі погані та сумні факти арештантського життя, що разом, мов з відра, жбухнули на нього, морочили його голову (Фр.)]', кров жбухає кровь ударяет (во что), кровь приливает (к чему) [Страх здавлює йому горло.., кров жбухає до очей (Фр.)]. жвавенький уменьш., ласк, от жвавий [Але весела й жвавенька була I щебетала дівчинка мала (Л. Укр.)]. жвавий живой; (бодрый, энергичный) оживлённый; (обладающий живостью) резвый; (ловкий, находчивый; происходящий живо) бойкий; (проворный) прыткий,шустрый; (лёгкий на подъём) подвижной; редк. ретивый, дЗолък. ретивой [Карі, веселі, круглі очі були блискучі й жваві (Н.-Лев.)\ Години понад три тривала розмова некваплива, різноманітна й жвава (перекл. з Тургенева); За хвилину на порозі стояла дівчина років п'ятнадцяти з кісками віночком, жвава, рухлива (Гонч.)]; ~ва дитина живое (резвое) дитя; живой (резвый) ребёнок; ~ва розмова оживлённый разговор, оживлённая беседа; ~вий рух оживлённое движение; ~ва торгівля бойкая (оживлённая) торговля; ~вий хлопча к разг. живой (резвый; бойкий; прыткий, шустрый) мальчишка (мальчуган). жвавість, -вості живость; оживление, оживлённость; резвость; бойкость; прыткость, прыть, шустрость; подвижность; ретивость [Сусідки-молодиці, скупчившись над хворою, про щось з жвавістю сперечалися (Коцюб.); Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавості, спритності в того Тараса (Н.-Лев.)]. Ср. жвавий. жвавішати, -шаю, -шаєш оживляться [Жвавішав він тільки в бою (Верш.)]. жваво нар. живо; оживлённо; резво; бойко; шустро; ретиво [Любо було глянути на її дрібненькі запечені на сонці рученята, що жваво бігали від одної роботи до другої (Коцюб.); Вони про щось жваво розмовляли (Ле і Левада)]. Ср. жвавий. жвакання 1) чавканье; 2) жевание; жв?канье. Ср. жвакати 1—2. жвакати, -каю, -каєш и жвякати (редк.), жвакпути, -ну, -неш 1) чавкать, чавкнуть [Він почав їсти хтиво й неохайно, бризкав соусом на скатерть і жвякав ротом (Коцюб.)]; 2) (только несоверш.: есть) разг. жевать [Ось чутно, як сопуть ситі воли, жвакаючи росяну траву (Коцюб.)]. жвакота редк. ч&вканье. жвакування жевание; глодание. Ср. жваку* вати. жвакуватп, -кую, -куєш редк. жевать; (грызть твёрдое) глодать [Соломіїне вухо ловить вже далекий лускіт сухого комишу, невиразне гудіння, наче звір-велит трощить щось, жвакує і важко сопе (Коцюб.)]. жвякати см. жвакати. жвяхтіти, -хчу, -хтйш хлюпать [Жвяхтіли мокрі личаки (Котл.)]. жгут см. джгут. жданий жданный; ожидаемый [Між кріпаками ходила таємна чутка про ждану волю (Мирн.)]. жданики 1) см. жд&нки; 2): годувати ^ками разг. кормить завтраками. жданки, -ків редк. ожидание [Чи таки ви самі не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць (Вовч.)]; ~ки розгубити (поїсти) разг. не дождаться; потерять терпение [Ждали, ждали, та й жданки розгубили (Ном.)]. ждання ожидание [То був час раннього ранку після хмурої ночі; час великих надій, великого ждання (Мирн.)]. ждати (жду, ждеш) ждать, ожидать [Лариса:., я ждала вас довго, але вже давно перестала ждати (перекл. з О. Островського)]; *^ти на кого, на що ждать, ожидать кого, чего, что [Не на тебе ждать я буду (Л. Укр.); Посланці наші Ждуть на відповідь до завтра (Фр.)]; час не жде время не ждёт (не терпит, не стоит); ^/ги-ч екй- т и фольк. ждать-пождать; ~ти коло моря погоди погов. ждать у моря (у моря) погоды. ждатися (ждеться) безл. ожидаться [Тільки ж не так воно сталось, як ждалось (Барв.)]; ждалося кому ожидал кто [Зразу помітив, що не таку невістку ждалось батькові, матері (Мирн.)]. же г, (после гласного) ж союз же; (особенно в сочетании с «але») ведь; (на первом месте в предложении — ещё) а; все ж всё же; всё жтаки всё-таки [Жив, жив, а все ж таки умер (Гл.)]; с т а^ і сидять дбма, діти ж (==а діти) пішли гуляти старики сидят дома, дети же (а дети) ушли гулять; з того часу, як я йогб зн&ю, знаюжйогб з дитинства, я не переставив дружити з ним с тех пор, как я его зн&ю, знаю же (а знаю) я егб с детства, я не переставил дружить с ним; ти ж хотів іти, а тепер чомусь роздумав ты ведь (же) хотел идти, а теперь почему-то раздумал. же2, (после гласного) ж част, же; (после гласного иногда) ж [Московська Рада з перших же днів свого існування проводила до кінця революційну політику (Іст. ВКП(б)); Дзвеніть же, співи голосні, цвітіть, квітка |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)