Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ясйб 494 жеа мої! (Сое.)]; він же^хш же; в он ? ж он& же (ж). жебоніти, -ню, -ниш разг. лепетать [—Мамо! мамо! — жебоніла Галя, — купи мені, ох, купи мені хутенько того великого медовика! (Вовч.)]. ^ жебрак, -ка нищий; попрошайка; разг. побирушка [А хіба ж на світі є такий закон, що о відбирав хліб від їхніх дітей, робив їх жебраками? (Коцюб.)]; я к ~к (как) как нищий (попрошайка; побирушка), нищенски. Ср. жебрачити. жебрання нищенство; попрошайничанье, попрошайничество; побирушки. Ср. жебрати. жебрати, -раю, -раєш нищенствовать (только прям.); попрошайничать; разг. побираться [Вони їздили по селах, жебрали (Коцюб.)]. жебрацтво. 1) нищенство; (занятие — ещё) попрошайничество; 2) собир. нищете. жебрацький нищенский [3 відсталої жебрацької окраїни царської Росії Білорусія за 20 років радянської влади перетворилася в індустріально-колгоспну республіку (Ком., 1938, XII)]. жебрйчити, -чу, -чиш нищенствовать (только прям.); попрошайничать; разг. побираться [Піп умів жебрачити й не по сезону, на те він піп, щоб тільки брати (Ле)^. жебрачка нищая, нищенка; попрошайка; разг. побирушка [Останній сором їй не дає жебрачкою зробитись (Л. Укр.)]. Ср. жебрй- чити. жёбри, -рів нищенство; попрошайничество; разг. побирушки [Часом через Остапа циганки спізнялися з мандрівками на жебри * (Коцюб.)]; ходити на ~ри уст. ходить с сумбй, ходить на побирушки, жебрбта собир. нищетаЧ жебрування нищенство; попрошайничанье, попрошайничество. Ср. жебрувати. жебрувати, -рую, -рувш нищенствовать (только прям.); попрошайничать [Пішов уже жебрувати (Ном.)]. жебрущий нищенствующий [Н є о ф і т-р а б: До чого я дожився! Лихо тяжке! Жебрущим дідом замолоду ставI (Л. Укр.)]. жёвжик разг. вертопрах; (любящий порисоваться разг* — ещё) фат, форсун, фертик, ферт [Коло Дівчини Жевжик вився, В любові клявся й божився (Боров.)]. жевжикуватий разг. фатоватый, форсистый [До Семена дорогою пристали, щоб разом іти обідати, двое жевжикуватих акторів (Ільч.)]. жевжикуватість, -тості разг. фатоватость. жевріння тление; рдение. Ср. жевріти. жевріти, -рію, -ріеш тлеть, тлеться; (перен. — ещё) теплиться; (краснеть) рдеть, рдеться [Ще жеврів у багатті вогонь (Шиян); Гори, вкриті'лісом, неначе жевріли жаром, пашіли теплом (Н.-Лев.); У нього жевріла надія побачити Васю (Собко); Комуністичною зорею уже жевріє далина, така прекрасна і ясна (Сос); Шипшина одцвіла і на ній жевріли тугі ягоди (Куч.)]. жевріючий тлеющий; теплящийся; рдеющий [Жевріюче бадилля розповзалось скрізь, мов огняні хробаки, сичало й курилось (Коцюб.)]. Ср. жевріти. Жегулі, -лів Жегулй. Жегулівські гбри Жегулёвские гбры. жезл, -лй жезл [Спритно ловила з рук вартового дротяне кільце з путьовим жезлом (Ле)]. жезловий ж.-д. жезловой, желатин, -ну желатин. желатина хим. желатина. желатйнний желатинный. желатиновий желатиновый, желатинный [16 грудня став до ладу новий желатиновий цех (Прол. пр., 1941, I)]. желатиноподібний желатинообр&зный. желе нескл. сущ. ср. р. желе. Железновбдськ Железновбдск. желіпати, -паю. -паеш, желіпнути, -ну, -пбш обл. разг. орать, заорать [— Сюди його давай! Хто викрикує? — желіпає посередник ' (Мирн.); — Еи, ейі — желіпнуло щось з генеральського ** двору: — тікай, хлопче, біда буде! (Мирн.)]. желбнка горн, желбнка. желоппик горн, желбнпщк. желбнниця горн, желбнщица. жемчуг, -гу редк. жемчуг [Ой там Ганночка гуляла, жемчуг-намисто порвала (Чуб.)]. жемчужний редк. жемчужный. Женева Женева. Женевське бзеро Женевское бзеро. женевський женевский. женити, -ню, -ниш женить [Вдова осталась не сама, А з сином парубком; женити Його збиралась восени (Шевч.)]. женитися, -ніоса, -нишся (на кбму и з ким) *і жениться (на ком) [Не женися на багатій, Бо вижене з хати (Шевч.); Бородавкин ще студентом женився з нею за їі,красу (Н.-Лев.)]. жених, -хй жених; фольк. суженый [І сонечко серед не ба. Опинилось, стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Шевч.)]. женихання ухаживания; люббвь [Жалко мені стало за тими нічками тихими, що бачили женихання наше (Коцюб.)]. Ср. женихатися, женихатися, -нихаюся, -нихавшся разг. женихаться; ухаживать; (взаимно) любиться [Тут всі по волі забавлялись, Пили, іграли, женихались, «Ніхто без діла не сидів (Котл.)]. женихівство разг. женихбвство. женихівський разг'. женихбвский. женишенько (ласк.), женишбк, -шка (ласк., презр.) разг* женишбк. женіння обл. женитьба. женолюбний женолюбивый. женоненависник женоненавистник [Стахур- ський з подивом звів очі на старого женоненависника, але Микифор Петрович спокійно зустрів його здивований, погляд (Смол.)]. женоненависництво женоненавистничество, женоненависницький женоненавистнический. женоподібний женоподббный. жентйця обл< сыворотка (молбчная) [На тобі.. глечик жентиці (Фр.)]. жену, женуся см. гнити, гнатися, жёнчик уменьшу ласк* от жнець [Мати: Ходіте, женчики, вже є полудень (Л. Укр.)]. женчйха обл. жница, жнея [Наші женчихи дожали нивки (Фр.)]. женщина редк. женщина [Женщина у нас у |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)