жен 495 жив> праві рівна із мужчиною! (Тич.у, Я зір підняв — і глянь: в надземній красоті Стояла женщина (Фр.)]. женьшень, -на и жень-шёнь бот. женьшень и жень-шёнь [Бував Тодось в Китаї і в Сибіру, Здається, навіть добував жень-шень (Рил.)]. жерделя бот. жердель; обл. жерделя [Вже одцвіли жерделі. Черешні у^ цвіту І (Тер.)]. жердина жердь; шест; разг. орясина; обл. жердина [Одна біля одної на жердині сиділи1 по снул і кури (Смол.)]. жердинка уменыи. жёрдочка; шестик; обл. жердинка. жёрдка жердка; обл. жердина [Він почепив на кілок шапку, роздягся і закинув на жердку свиту (Коцюб.)]. жёрдя со би р. жерди. жердяний жердевой. жёреб, -бу жребий; к и д а т п ~б метать жребий [Почали кидати жереб: кому випаде, той мусить іти до Ведмедя (Фр.)]. жеребець, -бця 1) жеребец [На ситому жеребці з'явився старий Маке дон (Шиян)]\ племінний ^ёць с.-х. племенной жеребец, жеребец-племеннйк; 2) перен. б ран. кобель. жеребитися, -биться жеребиться [Кобила жеребиться (Сл. Гр.)]. жеребкування жеребьёвка. жерёбна, -ної прил. жерёбая [Для жеребних кобил і молодняка, як правило, виділяються кращі корма (Лист Ради Міністрів і ЦК КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)]. жеребність, -ності жерёбость. жереббк, -бка жребий [Ми будемо тягти жеребок (Собко)]. жеребчик уменыи., ласк, жеребчик [Хомин жеребчик, незважаючи на те, що мило з нього облітало шматтями, раз у раз щулився і завзято по-собачому клацав зубами (Гонч.)]. жереб'я, -б'яти жеребёнок. жереб'ятко уменыи., ласк, жеребёночек. жереб 'ячий жеребячий. жерл6 жерлб [Палуба флагмана, бойова башта. Жерла дванадцятидюймових гармат (Корн.)\ Жерла димарів заводських, захекавшись, салютують в небо сизим фейерверком диму (Коп.)]. жерстина лист жести. жерстяний жестянбй, жестяный. жерстяник жестяник, жестянщик [Яків .. працював жерстяником у майстерні (Десн.)]. жерстянка жестянка. жерстянковий жестяночный. жерсть, -ті жесть [Одержано першу партію білої жерсті (Рад. Укр., 1948, XI)]. жертва 1) жертва [Демонстрація 18 червня 1917 року, яка відбувалась біля могили жертв революції, була справжнім оглядом сил більшовицької партії (Іст. ВКП(б))\ Великих жертв зазнав український народ у період тимчасової окупації (Зак. п'ят, план)]', 2) (обряд принесения жертвы божеству) рел. жертвоприношение. жертвоприношення рел. жертвоприношение. жертвування жертвование, принесение в жертву. жбртвуватель, -теля уст. жертвователь. жёртвувателька уст. жертвовательница. жертвувати, -твую,-твувш жертвовать; книжн. приносить в жертву; ^ти соббю жертвовать собой; приносить в жертву себя [Порятувати товаришів, жертвуючи собою, хотіла (Смол.)]. жёрти (жеру, жерёш) 1) вульг. жрать, лбпать [Роззявляє криваву пащу й жере (Коцюб.)]; 2) перен. разе, пожирать [Гриць не читав, а жер ті книжки (Мирн.); Андрія жерла нетерплячка (Коцюб.)]. жёртбвний рел. жертвенный [В непроглядній темряві довгі язики полум'я палали над коксовими печами, як вогонь стародавнього жертовного вогнища (Літ. газ., 1939, XII)]. жёртбвник рел. жертвенник. жерун, -на фам. пожиратель. жер у яка фам. пожирательница [Кривавий круг сонця уже черкався об гору. Тоді Іскія .. ковтнула сонце, як вона звикла щодня це робити, та вічна жерунка сонця (Коцюб.)]. жеруха бот. 1) (іїазіитііит К. В г.) жеруха; 2) (Сагйатіпе Ь.) сердечник. жерущий пожирающий [В нього раптом почався жар, його огорнуло якесь жеруще- знесилля (перекл. з Тургенева)]. жерцем нар. редк. блчпо [Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають (Чуб.)]. жест, -ту жест [Царям не поможуть ні брехні, ні жест (Тич.)]. жестикулювати, -люю, -люеш жестикулировать. жестикуляційний жестикуляционный. жестикуляція жестикуляция. жетбн жетбн [Ну, що ж — це тільки знак, жетон живого діла Живих людей, які вже вміли жить! (Бажан)]. жетбнннй, жетбновий жетбнный. жжбнка (напиток) жжёнка. жив (живи, живе) редк. жив [Скажи мені щиру правду: Де милий-серденько? Чи жив, здоров? Чи він любить? (Шевч.)]. живити (в настоящем времени не употребляется) разг. живать [Праведно в миру живали (Котл.)]. живёнький уменыи., ласк, живенький [А чутка у гаю була така, що ніби щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких (Гл.)]. живенько нар. уменыи., ласк, скбренько. живесенький ласк, живенький. живець, -вця 1) живёц [Живців, нарешті, досить у відрі. Куди ж пливти, де стати на приколі? (Рил)]', настромити ~вця на гачбк рыб. наживить (живца); 2) разг. жизненная сила [Столиця ніби впорснула Саїдові культурного живця. Там життя наввипередки мчить і відставати не кортить нікому (Ле)]\ 3) сад. черенбк, росток; 4) обл. ремешок с деревянной палочкой на конце» прикрепляющийся к неводу [Живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались у неї, мов п'явки (Н.-Лев.)]\ 5) обл. пульс; О д о ~вця до сердца [До самого жизця тими словами проймає (Мирн.)].
|