Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

жен
495
жив>
праві рівна із мужчиною! (Тич.у, Я зір
підняв — і глянь: в надземній красоті
Стояла женщина (Фр.)].
женьшень, -на и жень-шёнь бот. женьшень
и жень-шёнь [Бував Тодось в Китаї і в
Сибіру, Здається, навіть добував жень-шень
(Рил.)].
жерделя бот. жердель; обл. жерделя [Вже
одцвіли жерделі. Черешні у^ цвіту І (Тер.)].
жердина жердь; шест; разг. орясина; обл.
жердина [Одна біля одної на жердині сиділи1
по снул і кури (Смол.)].
жердинка уменыи. жёрдочка; шестик; обл.
жердинка.
жёрдка жердка; обл. жердина [Він почепив на
кілок шапку, роздягся і закинув на жердку
свиту (Коцюб.)].
жёрдя со би р. жерди.
жердяний жердевой.
жёреб, -бу жребий; к и д а т п ~б метать
жребий [Почали кидати жереб: кому випаде,
той мусить іти до Ведмедя (Фр.)].
жеребець, -бця 1) жеребец [На ситому жеребці
з'явився старий Маке дон (Шиян)]\
племінний ^ёць с.-х. племенной
жеребец, жеребец-племеннйк; 2) перен. б ран.
кобель.
жеребитися, -биться жеребиться [Кобила
жеребиться (Сл. Гр.)].
жеребкування жеребьёвка.
жерёбна, -ної прил. жерёбая [Для жеребних
кобил і молодняка, як правило, виділяються
кращі корма (Лист Ради Міністрів і ЦК
КП(б)У 1. X 1948 — Рад. Укр.)].
жеребність, -ності жерёбость.
жереббк, -бка жребий [Ми будемо тягти
жеребок (Собко)].
жеребчик уменыи., ласк, жеребчик [Хомин
жеребчик, незважаючи на те, що мило з нього
облітало шматтями, раз у раз щулився і
завзято по-собачому клацав зубами (Гонч.)].
жереб'я, -б'яти жеребёнок.
жереб'ятко уменыи., ласк, жеребёночек.
жереб 'ячий жеребячий.
жерл6 жерлб [Палуба флагмана, бойова башта.
Жерла дванадцятидюймових гармат (Корн.)\
Жерла димарів заводських, захекавшись,
салютують в небо сизим фейерверком диму
(Коп.)].
жерстина лист жести.
жерстяний жестянбй, жестяный.
жерстяник жестяник, жестянщик [Яків ..
працював жерстяником у майстерні
(Десн.)].
жерстянка жестянка.
жерстянковий жестяночный.
жерсть, -ті жесть [Одержано першу партію
білої жерсті (Рад. Укр., 1948, XI)].
жертва 1) жертва [Демонстрація 18 червня
1917 року, яка відбувалась біля могили
жертв революції, була справжнім оглядом
сил більшовицької партії (Іст. ВКП(б))\
Великих жертв зазнав український народ у
період тимчасової окупації (Зак. п'ят,
план)]', 2) (обряд принесения жертвы
божеству) рел. жертвоприношение.
жертвоприношення рел. жертвоприношение.
жертвування жертвование, принесение в
жертву.
жбртвуватель, -теля уст. жертвователь.
жёртвувателька уст. жертвовательница.
жертвувати, -твую,-твувш жертвовать; книжн.
приносить в жертву; ^ти соббю
жертвовать собой; приносить в жертву себя
[Порятувати товаришів, жертвуючи собою, хотіла
(Смол.)].
жёрти (жеру, жерёш) 1) вульг. жрать, лбпать
[Роззявляє криваву пащу й жере (Коцюб.)];
2) перен. разе, пожирать [Гриць не читав, а
жер ті книжки (Мирн.); Андрія жерла
нетерплячка (Коцюб.)].
жёртбвний рел. жертвенный [В непроглядній
темряві довгі язики полум'я палали над
коксовими печами, як вогонь стародавнього
жертовного вогнища (Літ. газ., 1939, XII)].
жёртбвник рел. жертвенник.
жерун, -на фам. пожиратель.
жер у яка фам. пожирательница [Кривавий
круг сонця уже черкався об гору. Тоді
Іскія .. ковтнула сонце, як вона звикла
щодня це робити, та вічна жерунка сонця
(Коцюб.)].
жеруха бот. 1) (іїазіитііит К. В г.) жеруха;
2) (Сагйатіпе Ь.) сердечник.
жерущий пожирающий [В нього раптом
почався жар, його огорнуло якесь жеруще-
знесилля (перекл. з Тургенева)].
жерцем нар. редк. блчпо [Ненавидять, гонять,
б'ють, жерцем пожирають (Чуб.)].
жест, -ту жест [Царям не поможуть ні брехні,
ні жест (Тич.)].
жестикулювати, -люю, -люеш
жестикулировать.
жестикуляційний жестикуляционный.
жестикуляція жестикуляция.
жетбн жетбн [Ну, що ж — це тільки знак,
жетон живого діла Живих людей, які вже
вміли жить! (Бажан)].
жетбнннй, жетбновий жетбнный.
жжбнка (напиток) жжёнка.
жив (живи, живе) редк. жив [Скажи мені щиру
правду: Де милий-серденько? Чи жив,
здоров? Чи він любить? (Шевч.)].
живити (в настоящем времени не
употребляется) разг. живать [Праведно в миру живали
(Котл.)].
живёнький уменыи., ласк, живенький [А чутка
у гаю була така, що ніби щука та
частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці
й шле то щупачка, То сотеньку карасиків
живеньких (Гл.)].
живенько нар. уменыи., ласк, скбренько.
живесенький ласк, живенький.
живець, -вця 1) живёц [Живців, нарешті,
досить у відрі. Куди ж пливти, де стати на
приколі? (Рил)]', настромити ~вця
на гачбк рыб. наживить (живца);
2) разг. жизненная сила [Столиця ніби
впорснула Саїдові культурного живця. Там життя
наввипередки мчить і відставати не кортить
нікому (Ле)]\ 3) сад. черенбк, росток; 4) обл.
ремешок с деревянной палочкой на конце»
прикрепляющийся к неводу [Живці
обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби
всисались у неї, мов п'явки (Н.-Лев.)]\
5) обл. пульс; О д о ~вця до сердца
[До самого жизця тими словами проймає
(Мирн.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)