жив 496 жив гкивий 1) живбй; {находящийся в живых — еще) здравствующий (внижн.); (исполненный воодушевления — еще) одушевлённый; (полный жизненной энергии) деятельный — ещё) оживлённый; (жизненный—ещё) животрепещущий; (в качестве сказуемого—обычно) жив [Ще не було живих істот, але вже * \ існувала так звана зовнішня, «нежива» природа (Сталін); Ленські події показали, що революційні сили живі, що в ро- ; бітничому класі скупчилась величезна маса революційної енергії (Іст. ВКП(б));^ Не- - мовби живий крізь десятки років прийшов до нас великий український народний поет революціонер-демократ Тарас Григорович Шевченко (Гавр.); Андрій одною рукою ламав галузки живих рослин (Коцюб.)]; ^вий - інтерес оживлённый (живбй) интерес; ^ ^вї бувайте! (прощальное приветствие) разг. будьте здоровы! [К и л и н а: Живі бувайте, нас не забувайте! (Л. Укр.)]; ~вйй, цілий і здоровий жив, цел и невредим; він ~вйй і здоровий он жив я здоров, он здравствует; будьте '—«і т а | з д о р б в іі (приветствие при расставании) разг. будьте здоровы! [Будьте живі та здорові, Всі родичі гарбузовії (Гл.)]; в ~ві очі брехїти, сміятися, разг. прямо в глазб врать, смеяться [Палка мо- , лодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном (Коцюб.)]; дійняти до ~в6го см. дійнйти, діймати; д о п е к ти кому(когб) до ~в6го ¦ см. допекти, допікати; залишитися в ~вих(~вим) остаться в живых; н і ~вий, н і ' . мертвий разг. ни жив, ни мёртв [Гриць ні живий, ні мертвий сидів і ждав, що ось прийдуть і до нього (Мирн.)]; тільки ~вйй та тёплий разг. еле-ёле душа в теле [—Лупіть Рябка!—кричить тут Пан, як навісний. Рябко ж наш тільки вже що теплий та живий (Г.-Арт.)]; ф ~вё с р і б- л б разе, ртуть [Вони лежали перед Юрієм, великі і прозорі, нагадуючи краплі живого срібла (Собко)]; шити на ~ву нитку разг. шить на живую нитку; ~в& нитка намётка; 2) грам, одушевлённый. Живильний 1) физл., биол., техн., перен. и пр. питательный; ~на артерія анат. питательная артерия; ~ний н а с б с техн. питательный насос; ~не середбвище биол., перен. питательная среда; 2) (возбуждающий жизненные силы) живительный [Російський революційний розмах — це та живильна сила, яка будить думку, рухає вперед, ламає минуле, дає перспективу (Сталін)]. зкивильнив техн. питатель. -живильність, -ності физл,, биол.9 техн., перен. и пр. питательность [Інститут біохімії має розгорнути роботу з вивчення джерел і способів підвищення живильності кормів (ВісНик АН УРСР, 1949, 7)]. ^живити, -влю, -виш 1) питать; (внушать жизнерадостность, бодрить) живить, оживлять [Єзуїтський режим, що панував у семінарії, викликав у Сталіна бурхливий протест, живив і посилював у ньому революційні настрої (Біогр^ Сталіна); За братерство, за свободу, за прогрес, за щастя люду! За все те, що нас живить! (Тич.); Сонце Сходить, світить, а не гріє, не живить; усе навколо пов'яло, усе тихо (Вовч.)]; ^ти надію питать (лелеять) надежду; '•"-ти щ о (способствовать возникновению и распространению чего-нибудь) перен. питать что, давать пищу чему; 2) физл., техн. и пр. питать [Станція живитиме підземним газом., теплову електростанцію (Ком., 1938, XII)]. живитися, -влюся, -вишся і) питаться; (єсть) закусывать, подкрепляться, угощаться [Він навіть особливо живився в ті дні, коли рибалив (Коцюб,); Чув я від одного лікаря, що людина може довгий час своїми власними соками живитися (перекл. з Салтикова- Щедріна); Наше мистецтво живиться соками народної творчості (Ком., 1939, VIII); Подруги посідали попід фонтаном, і поки він співав їм свої тихі пісні, вони живились всякими ласощами (Коцюб.)]; '•-тися н а- дїєю, чутками питаться надеждой, слухами; 2) (наживаться) редк. живиться; 3) физл., техн. и пр. питаться [Генерал знав, що комбат 3.. працював на високовольтній мережі, яка живилася Дніпрогесом (Гонч.)]. живиця 1) живица, смолб; (подвергшаяся перегонке) канифоль [I сосни, сповнені живиці, Із віт янтарну гублять кров (Ст.)]; 2) (водка) шутл. живительная влага [А охрипну —* чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та и знову (Шевч.)]. живісінький разг. совсем живой; (в сказуемом— егиё) живёхонек, живёшенек. живість, -вості живость; оживлённость, оживление. Ср. живйй 1. живіт, -вота 1) живбт [Він, бачите, надів нову жилетку, й вона йому дуже подобається, от він і ходить, вип'явши живота (перекл. в Горького)]; братися за <^т (от смеха) разг. надрывать живбтики (живбт) [Так он біда: куди він не поткнеться — Усяк од реготу береться за живіт (Гл.)]; б є р 6 за /*^т разг. болйт живбт; перен * кбрчится от зависти (скупости и т. п.); одолевает зависть (скупость и т. п.) [Слізьми троянці облилися, Енея за живіт бере (Котл.); Бере, як багатого, за живіт (Ном.)]; в з я л б з а '-*т разг. разболелся живот; перен. скорчился от зависти (скупости и т. п.); одолела зависть (скупость и т. п.) [Його аж за живіт узяло, як стали вихваляти Левка (Квітка)]; 2) арх. жизнь [Його [Анхі- за] сивуха запалила І живота укоротила, І він, як муха в зиму, зслиз (Котл.)]; з а ~вотй уст. при жизни [Не сироти моїх діточок, не вбивай за живота жінки (Квітка)]. живішати, -шаю, -шаеш разг. оживляться, становиться живее, делаться живее [Мрії живішають (Вас.)]. живлення физл., техн. и пр. питание [Живлення водою полів, струмків і річок відбувається рівномірно (Рад. Укр., 1949, III)]. жив л 6 обл. (всё) живущее, (всё) живое [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)].
|