Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
жив 497 жиг живлющий, (реже) живлючий живительный, животворный, оживляющий, поэз., уст. Животворящий; (свежий — преим. о воздухе, разг. — ещё) ядрёный [Ганна Кравченко, звичайна активістка, вирощена живлю- чою радянською дійсністю (Вісті, 1939, живність, -ності живность [На броненосці «Орел» везли всяку живність: биків, баранів, свиней, курей (перекл. з Новикова- Прибоя)]. живо нар. живо; (с большим одушевлением — ещё) оживлённо [Я так живо уявляю собі його біль (Фр.)\ Сідай живо на коня (Руд.)]. ашвовйдячки нар. обл. собственными глазами, своими глазами [Я не міг цьому вірити, поки не побачу сам, живовидячки (Вас.)]. живодайний редк. животворный, жи вйтельный [Розірвалось небо синім клаптем. Гримнув грому живодайний вибух (Рил.)]. живокіст (род. живокосту) м. р., живокість, -кості ж. р. бот. (ЗутрНуіит Ь.) окбппик [Пахуча березка коло сухого дуплинастого пенька повилася; і синій живокіст, і кружало червоної смілки (Вовч.)]. ЖИВОНОСНИЙ ЖИВОНОСНЫЙ [І 3 ЖИВОНОСНОГО стебла Назустріч животворним бурям Багряна роза розцвіла (Рил.)]. живопис, -су живопись [В краєзнавчому відділі музею у живопису, скульптурі, графіці показана історія громадянської війни і Червоної Армії (Ком., 1939, V)]. живописати, -пишу, -пишет уст. живописать [Павло: Ти ж мені недаром живописав якусь Катрю поетичними кольорами! (Стар.)]. живописець, -сця живописец [В поетичну роботу Шевченко вносить навички, прийоми живописця (Літ. ^ газ.^, 1939, III)]. живописний живописный [Випускники живо- писпого факультету [Академії мистецтв] захищають нині свої дипломні праці (Рад. Укр., 1946, IV)]; ~на техніка живописная техника. живопліт, -плоту живая йзгородь [Живопліт жовтої акації і стара густа шовковиця завжди приховували з вулиці подвір'я Сергійо- вих б тьків (Козач.)]. живорьінкй рыб. живорыбный. живородка рыб. живородка. аспвородящі, -щих сущ. биол. живородящие. живосилом нар. разг. силком (разг.), насильно [Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх {Вовч.)]. животворити, -рю, -рйш уст. животворить [Хоч би малесеньку хатину Він [Шевченко] мріяв мати над Дніпром, Щоб у вечірнюю годину Животворить своїм пером (Рил.)]. животворний животворный [Ми — Жовтня сини, ми — весни животворної діти (Сос.)]. животворно нар. животворно [Соціалізм міцно і животворно ввійшов у побут радянського народу (Ком., 1939, III)]. животворящий поэз. животворящий [Було, весни животворящий дух Замети срібні склом тонким укриє (Рил.)]. животик уменьш., ласк. разг. животик. животина разг. уст. животина (уст.), скотина [Вона теребила з жадобою, наче животина (Н.-Лев.)]. животинний разг. уст. живбтный (уст.), скбтский [Щось животинне було примітно в його здоровому апетиті, в завзятій праці пащекою та щелепами (Н.-Лев.)]. животіння прозябание [Нудне, безглузде, сіре животіння (Л. Укр.)]. животіти, -тію, -тіеш 1) прозябать, влачить жалкое существование [Або віддайся на ласку капіталові, животій по-старому і опускайся вниз, або берись за нову зброю — так ставить питання імперіалізм перед мільйонними масами пролетаріату (Сталін)', Все, що в неволі животіло вчора, сьогодні ожило і розцвіло (Мур.)]\ 2) уст. жить; быть живым [— Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум (Квітка); — Чуєш: тільки слово кому — не животітимеш 1 — прошептав він і пішов з двору (Мирн.)]. жлвоток, -тки уменьш. разг. животбк. животрепетний животрепещущий [Він [Т. Шевченко] у своїх творах поставив ряд най- гостріших животрепетних проблем, які хвилювали народ (Кори.)]. живоття обл. жизнь [В цьому була вся її сила й ніби призначення самого її живоття на світі (Н.-Лев.)]; д о ~тя обл. до смерти; з а ~тя обл. при жйзни. живучий живучий [Слід зауважити, що пережитки капіталізму в свідомості людей далеко більш живучі в галузі національного питання, ніж в будь-якій іншій галузі (Сталін)]. живучість, -чості живучесть. живущий 1) живительный, животворный, оживляющий; поэз., уст. животворящий [Кіров віддав свої богатирські сили на те, щоб відновити нафтову промисловість, щоб бакинська нафта, як живуща кров, наповнювала артерії соціалістичної індустрії (Ком., 1938, XII); Сонце давно виглянуло на розчищеному небі і живущим, теплодайним світлом своїм облило степ (перекл. з Гоголя)]; 2) уст. живбй, живущий [Сидить та в віконце дивиться. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва (Вовч.); Старий Хо порохном розсипався б, коли б усе живуще хоч раз зважилося глянути йому в вічі (Коцюб.)]. живцевий сад. черенковый. живцём нар. разг. живьём; (при жизни — ещё) заживо [Так докучило раз у раз німувати, що хоч бери, старий діду, та лізь живпем у землю (Коцюб.)]. живцювання сад. черенкование. живцювати, -цюю, -цюеш сад. черенковать. живчик разг. живчик [Не один живчик скручувався від поводу очей Мелашки! (Квітка); Мовчу. Не можу. Спазма перещепнула голос. Коло ока б'ють живчики (Коцюб.)]. жйга муз. жига. жигалка бот., энт. жигалка. жигало спец, жигало [Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха. Наче до них хто підніс розпечене жигало (Бат)]. жиг її н, -на вульг. жиган, жох. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)