Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
жиг 498 ягяр жгігати, -гаю, -гаєш, жигнути, -ну, -нёш раз*, жалить, ужалить, жальнуть [Мухи немилосердно жигали коней (Шиян)]. жижа дет. огбнь;'горячее [Дитина хукає на жижу (Котл.)]. жйжкй (род. жйжбк) разг. поджилки [Марудна служба, що й казати; Аж жижки трусяться скакати, А тут сиди, очицями моргай (Гл.); Остап так і одплигнув, мов хвисьнутий зненацька батогом по жижках (Коцюб.)]* жила 1 анат., горн, жила [Великі жили на руках в неї ясно синіли на світлі (Коцюб?); Бригада т. Кривоногова виявила тут потужну жилу з високим вмістом золота (Прол. пр.9 1927, XI); Він надибав на кілька багатих жил воску (Фр.)]; н а п'я с т й [в с і] ~лж понатужиться [Троянці нап'яли всі жили (Котл.)]. жила * (скупой человек) разг. жила [Жила ото хазяїн наш. Він мені ось за кілька місяців винен (Шиян)]. жилавий жилистый [Чорні жилаві руки були наче з заліза (Коцюб.); Часом слухаю я, як він на фабриці говорить, і думаю — цього не зімнеш, його тільки смерть вдолає. Жилава людина! (перекл. з Горького)]) ~впй хліб твёрдый хлеб [Жилавий хліб (Сл. Гр.)]. жилавіти, -вію, -вієш разг. делаться жилистым. ч жилет жилет [Стояв він, трохи звісивши набік голову й засунувши руку за жилет (Ільч.)]. жилетка жилетка [На жилетці теліпався важкий золотий ланцюжок з печаткою (Н.-Лев.)]. жилетний жилетный. жилетник портн. жилетник. жилець, -льця 1) жилец; (квартирант уст. — егцё) постоялец; 2) (проживающий е каком- нибудь месте) житель, обитатель [Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів (Мирн.)]. жилий жилбй; (имеющий жильцов — еще) обитаемый [У містах і робітничих сели- ' щах України збудовано і відбудовано ' 8,8 млн. кв. метрів жилої площі (Звіт ЦК КПF)У XVII ш.)\ Вся жила палуба моментально заворушилася (перекл. а Новикова-Прибоя)]. жилйдя 1) жилйца; постоялица; 2) жительница, обитательница. Ср. жидбць 1—2. жилка уменъш. жидка; (прослойка в горной породе, в дереве', сосудик, просвечивающий сквозь кожу — еще) прожилка [На скронях напружились жилки (Бажан); Юшка і собі зирнув на планшетку. На ній були зелені плями і синя жилка (Панч)]. жилкування биол. жилкование. жнлкувйтий жилковатый. жилоподібний жилообразный. жилочка уменъш., ласк, жилочка [Усяка жилочка неначе слухає, а він, сердешний, і дух притаїв (Квітка)]. жилплбща (жила п л 6 щ а) жилплбщадь . (жилйя плбщадь). жилястнй редк. жилистый [Голова його могутня на худій, жилястій шиї гнулася сама жильний жильный [Спитують [вояки] луків силу бойову, Напружуючи жильну тетиву (Бажан)]. жим, -му спорт, жим. жимолость, -лості бот. (Ьопісега Ь.) жимолость, вблчьи ягоды [У міському саду .. за спинками зелених лавок цвіли жимолость і горобина (перекл. з Добровольського)]. жир, -ру 1) жир [Жир білухи дуже цінний (Трубл.)]; н є д о ~ру, аби живу погов. не до жиру, быть бы живу; 2) карт.'трёфы [В яку масть ви ходите? Нащо жир, коли треба дзвінки або вина? (Н.-Лев.)]. жирандбль, -лі уст. жирандбль. жираф и жир?фа зоол, жир&ф, жир&фа. жирйф'ячий жирафа, жирафы (род. п. от жираф, жирафа). жир вру вати, -рйрую, -рйруеш бухг. жирйро- вать. жирйруватпся, -рйруюся, -рйрувшся бухг. жи- рйроваться. жпрівка карт. разг. трефбвка. жиріти, -рію, -ріеш жиреть. . г жирненький уменыи. жирненький. жирний жирный [Восени птиця жирна вигулюється (Шиян)]; ~нпй шрифт тип. жирный шрифт. жирність, -ності жирность [Високогірні степи мають особливо поживні трави, забезпечуючи високу, до 10 процентів, жирність молока корів (Вісті, 1939, VIII)]. жирно нар. жирно [Сі в сірці і в смолі кипіли, За те, що жирно дуже їли (Котл.)]. жирнючий разг. бчень жирный, жирнущий [Жирнючі та слиняві губи (Мирн.)]. жиро нескл. сущ. ср. р. бухг. жиро. жирбвий карт, трефбвый [Очі витріщив, як жировий туз (Ном.)]. жировий жировбй [В протоплазмі клітин виявлені дрібні жирові крапельки (Мед. ж., 1949, І)]. " жировик, -ка мин., мед. жировик. жировідкладання физл. жироотложение. жировідкладення физл. жироотложение. жирбвка техн., охотн. жировка. жирбк, -рку уменыи. разг. жирбк. жироклінбметр, -ра ав. жироклинбметр. жиролбвка техн. жиролбвка. жиромолочний с.-х. жиромолбчный. жиромолбчпість, -ності с.-х. жиромолбчность. жиронаказ, -зу фин. жироприказ. жирооборот, -ту бухг. жирооборбт. жиропіт, -пбту текст, жиропбт. жироподібний жирообразный. жироскбп мех. жироскбп. жиротвбрення физл. жирообразование. жиротбп спец, жиротбп, жиротбпія спец, жиротбпия. жиротбпний спец. жиротбпный. , жироутвбрення физл. жирообразование. жирування 1) дурачества, шалости; заигрывание [Учитель дивився крізь пальці навіть на їхнє жирування в коридорі (Головко)]; 2) жирбвка. Ср. жирувати 1, 4. жирувати, -рую, -руеш 1) разг. дурачиться, дурить, шалить; [время от времени — ещё) пошаливать; обл.і жировать; (любезничать) заигрывать [Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить (Ном.); Вмивалися вони своїм |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)