Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ясир 499 жиг давнім розвідницьким способом: з дерева. І Трясли на себе густе листате гілля, оббризкуючись рясною росою, свіжіючи на виду, борюкаючись і жируючи (Гонч.); Посходи- лись на вулицю дівчата й хлопці, зачали жирувать (Сл. Г/?.)]; почати '-ти начать дурачиться (шалить; пошаливать; заигрывать); разг. задурить; 2) охотн. жировать [Зайці на зорі жирують (Сл. Гр.)\ На заливних луках, по калюжах і озерцях, залитих водою поверх криги, відпочивають, жирують табуни крижнів (Коп.)]\ 3) (жить в роскоши) обл. жировать; разг. роскошничать [Жирували та панували пани (Змиев, у.— Сл. Гр.)]\ 4) техн. жировать. жпрув&тися, -руюся, -рувшся разг. роскошничать [Жирується, як нирка в салі (Ном.)]. жирун, -ни разг. шалун; обл. жирун. жируха разг. шалунья; обл. жирунья. житвб обл. жильё [Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Мирн.)]. житейський редк. житейский [Цілим вітром тихих радощів житейських подуло на нього звідтіль (Вас.)). житель, -теля житель; (реже) обитатель [Жителі зустрічали ораторів захоплено (перекл. з Фурманова)] Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси (Трубл.)]; ~ль півдня житель юга, | южанин; ~ль півночі житель севера, северянин. жителька жительница; обитательница; ~ка півдня жительница юга, южанка; ~ка півночі жительница севера, северянка. Ср. житель, жнтёць, -тця разг. 1) житель; (реже) обитатель [Це — село Солов іїха. Мій новий знайомий на дозвіллі розказав мені дещо цікаве з побуту її житців (перекл. з Короленка)]; він уже не '—'ць на цьому світі разг. он уже не жилец на белом свете; 2) бот. (Вготиз тоїііз Ь.) костёр мягкий, костерь мягкий, агитечко уменыи., ласк, от жито [Дай нам зажити веселого раю, поки ще літечко сяє, поки ще житечко не полягло (Л. Укр.)]. житечний обл. житейский [Чіпка з Грицьком ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, завсідні житечні турботи (Мирн.)]. жити (живу, живёш) жить; (с указанием места — ещё) обитать (кнкжн.), уст. жительствовать, уст., разг. обретаться; (при указании образа жизни — ещё) вести жизнь; (многократ. только неопр. ф. и прош. ер. разг. — ещё) живать; (быть жителями какого-нибудь места, территории — ещё) населять (что) [Живи, Україно, прекрасна і сильна, — В Радянськім Союзі ти щастя знайшла (Гімн Української РСР); Будем жити повіки, як води Дніпра голубі (Мал.); Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.); Ми живемо в Країні Рад (Сос.)]; ~тп з ким жить с кем; (иметь супружеские отношения уст.—ещё) сожительствовать с кем; ~ти р к з о м жить совместно, сожительствовать; <-^ти часто (частенько, не раз) (где) жить часто (частенько, не раз); разг. жив&ть; ~ти чутками жить слухами; (чаще) питаться слухами; жив-б у в ёольк. жил-был; жил а-б у- л а фольк. жила-была [Жила-була в гаю Сорока (Гл.)]; ~ти-п оживати фольк. жить- поживать [Жив-поживав козак заможний Клим (Гл.)]; йому вже не довго ^ти ему уже не дблго жить, дни егб сочтены; наказав дбвго ~ти разг. приказал долго жить; хай живё!, хай живуть! (пожелание успехов) да здравствует!, да здравствуют! [«Хай живуть соціалістичні республіки всіх країн!» (Ленін); Хай живе мир між народами! (Сталін)]. житйна разг. 1) ржаной стебель [Бач, жи- тина як добра очеретина (Сл. Гр.)]; 2) ржаное зерно [Запорошив око жити- • ною (Барв.)]. житися (живеться) безл. житься (живётся) [Не вмер Ілліч, як не вмирає світ, Тому в добрі землі тепер живеться (Ст.); Хай хоч як ворог дметься, а нам краще всіх живеться (прислів'я)]. житів лит. ист., шутл. житие. житійний лит. ист. житийный. житлб 1) жилище; разг. жильё; уст. обитель; уст. шутл. обиталище [Щоб жити, треба мати їжу, одяг, взуття, житло, паливо і т. п... (Іст. ВКП(б)); Всередині чабанське житло нагадувало гірську саклю з двох кімнат (перекл. з Б абаевського)]; 2) (обитаемое место) жильё; 3) обл. житьё [Ідуть люди на житло в степ (Киев. г. — Сл. Гр.)]. житлобудівний жилищностроительный. житлобудівництво (житлове будівництво) жилстроительство (жилищное строительство). житловий жилищный [Для дальшого поліпшення житлових умов робітників і службовців всемірно розширяти житлове будівництво (Директиви XIX з. партії по п'ят, п'ятирічн. плану розвитку СРСР)]. житловідділ, -лу (житловий відділ) жилотдел (жилищный отдел). житлокобп, -пу (житлбво-орбнднв кооперативне товариство) ист. жакт (жилйщно-арёндное кооперативное товарищество), жилкобп. житлокооперація (житлова" кооперація) жилкоопербция (жилищная кооперация). житлокобпівський ра*ъ. ист. жактовский, жилкобповский. С^ житлокобп. жптл о спілка (житлова* спілка) жил- союз (жилищный союз). житлофонд, -ду (житловий фонд) жилфонд (жилищный фонд). житнисько см. жйтнище. жйтниця 1) житница [Боротьба за волзьку житницю була найрішучішим, вузловим моментом цього періоду (Прол. пр., 1938у І)]; 2) обл. ржаная солбма; 3) бот. (РЬХеит Ь.) Тимофеева трава, тимофеевка. жйтнище с.-х. ржанище, ржище. житній ржаной [У сінях війнуло запахом свіжого житнього хліба (Коп.); За ораним слалось чисте, в житній стерні, поле (Коз ач.)]. житняк1, -е? разг. ржанбй хлеб [Мирон 32-1221 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)