Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
жит 500 ;кит краяв ножем ячні паляниці і кислий житняк (Куч.)]. ЗХптняк 2, -ку с.-х. бот. житняк [Виняткове значення мав нагромадження достатніх запасів насіння кормових культур: конюшини, люцерни, житняку {Ком.у 1939', V)]. авитнянка ржанйна, ржаная солбма [Жит- нянкою від токів несло (перекл. а Панфьо- рова)]. жито рожь [Озима пшениця і жито є найцінніші продовольчі' і найбільш урожайні колоскові культури (Рад. Укр., 1946, VII)]; <^тй (мн. ч.) рожь; ржаные поля [Жита шумлять на нашім полі (Сос.)]; за моє , /--'То та мене ж і бито погов. с больной голови на здорбвую [Щоб за моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене побито (Г.-Арт.)]. ЗКитбмир, -ра Житомир. Житомирська ббласть Житбмирская 66- ласть. житбмирський житбмирский. Жптбмирщина Житомирщина. життєвий 1) жизненный [Оволодіння ленінсько-сталінським вченням в життєвою потребою для будівників комуністичного суспільства (Звіт ЦК КП(б)У XVI з.); Життєвий шлях товариша Жданова є прикладом без- завітного служіння своєму народові (Літ. газ.у 1948, IX)]; 2) (обыденный, свойственный будничной жизни) житейский. життєвідчування жизнеощущение. життєвість, -вості жизненность [Сила і життєвість марксизму-ленінізму полягає в тому, що він спирається у своїй практичній діяльності саме на потреби розвитку матеріального життя суспільства, ніколи не відриваючись від реального життя суспільства (Сталін)]. життєво нар. жизненно [Цегла, цемент, гіпс, вапно — все де життєво необхідне нині, як необхідні нам вугілля, метал, електроенергія (Рад. Укр., 1946, VIII)]. життєдайний животвбрный [Свіже морське повітря могутнім життєдайним потоком влилося у груди (Собко); Під життєдайним промінням ленінсько-сталінської національної | політики пишно розквітло соціалістичне мистецтво українського народу (Рад. Укр., 1948,1)]. життєдайність, -ності животворность* життєдайно нар. животвбрно. життєдіяльний жизнедеятельный [Остров- ський [О. М. Островський] лишався оптимістом і зберіг властиву йому життєдіяльну віру в торжество добра і правди (Рад. Укр., 1946, VI)]. життєдіяльність, -ності жизнедеятельность [Літературний реалізм має справу з реальними фактами людської життєдіяльності (перекл. з Горького)]. життєздатний жизнеспоеббный. життєздатність, -ності жизнеспосббность [Війна була суворим.випробуванням всіх матеріальних і духовних сил Радянської держави, перевіркою її міцності і життєздатності (Біогр. Сталіна)]. життєпис, -су жизнеописание, биография [Знав, що було треба, і навіть зайве. Так, наче збирався писати життєпис або некролог (Коцюб.)]. життєписний жизнеописательный, биографический. життєрадісний жизнерадостный [На веселому і життєрадісному обличчі світились живі й зовсім молоді очі (Козач.)]. життєрадісність, -ності жизнерадостность [Легка архітектура павільйону, поєднана з живописом і скульптурою, лишає враження життєрадісності, виражає вільне, щасливе життя білоруського народу (Вісті, 1939, VIII)]. життєрадісно нар. жизнерадостно. життєрозуміння жизнепонимание. життествёрджуючий жизнеутверждающий [Генерал був сином великої партії Леніна— Сталіна і перетворював у життя світлі і життєстверджуючі ідеї найпрогресивнішої партії світу (Куч.)]. життєстійкий жизнестбйкий. життєстійкість, -кості жизнестойкость. життя жизнь; (реальная действительность е ее проявлениях разг. — еще) житьё; (пребывание где-нибудь — еще) обитание; (уклад, способ существования*—^ ещё) ббраз жизни; уст. живот [Історичний матеріалізм є поширення положень діалектичного матеріалізму на вивчення суспільного життя.. (Сталін); Я радісно для визвольного бою Себе, й життя, і зброю віддаю (Бажан); Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої: Од вас мені життя немає (Гл.)]; віддати ~тя за батьківщину отдать жизнь за отечество; рит. положить жизнь (сложить голову) за отечество; в іде утн і сть ~тя см. відсутність; з а <-~тя при жизни; (живым* в живом состоянии) з&живо ;¦ на все *^тя на всю жизнь; (на какой срок) пожизненно; на з а х б д і ~тй на закате дней; н є н а ~тя, а на смерть не на жизнь (не на живбт), а на смерть [.. перемога над буржуазією неможлива без довгої, упертої, запеклої війни не на життя, а на смерть.. (Ленін)]; питання ~тя і смерті вопрос жизни и смерти г п о д ю у ж н в <-/гя супружеская жизнь, супружество; п о- збавлений ~тя лишённый жизни; безжизненный; придатний для ~тя при- гбдный для жизни; (о помещении) пригбдный для жилья; придатність для ~тя пригодность для жизни; обитаемость; сидяче '-тя сидячий ббраз жизни; с п б- с і б ~тя ббраз жизни; трудівниче ~тй труженическая жизнь, труженичество; четвертий десяток ^тя пішов (о возрасте) четвертый десяток бтроду пошёл; ~тй прожити — не поле перейти поел, жизнь прожить — не пбле перейти. с життя-буття разг. житьё-бытьё. життьовий 1) жизненный [На всіх весна відбивалася припливом оновленої і бадьорої життьової сили (перекл. з Короленка)]; 2) (обыденный, свойственный будничной жизни) житейский [Полізли в голову життьові спогади, постали милі, знайомі обличчя (перекл. з Фурманова)]; О ~вйй досвід жизненный (житейский) бпыт. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)