Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
жму * * 502 ясов жмурки, *рок 1) жмурки [В жмуркиГтільки в і жмурки будуть гуляти з тобою (Вас.)]; 2) уменыи. рябь [Ден& золоттщ, йа? Дніпрі жмурки й лелітки, лелітк%Гначе хто гривеники пригорщами розсипав (Донч.)]. жмут пук, (помрныйё) *~пуч6к; (смятого волотистого вещества *- егцё)охлбпо^ (торчащая прядь — ег$ё) клок; (связанный сверток бумаги, ниток и пр% — ещё) связка; (что-нибудь свернутой % округлой формы) ком, (Яомбньйіе) - комбк [Сіли вони на лаві, "витятли з-за печі жмут тютю- ( нових коршддв, озброїлись ноя?ами і почали дрібно крипштвг^Шб'р,); В сонячному блиску, в хмарах їскристого пилу летіли г жмути тіні, як табуни білосніжних1 птахів (перекл. % Новикова-Прибоя); Вибився з-під картуза крилом грака жмут*Ьолосся (Шиян); Жмутом намотанЕшГна шиї шарф (Вас); Я все зробив. Документи тут. На столик упав паперів Чкмут (БамСанУ}. "* ^ жмутик, -тика, жмутбк, -ткй уменыи. пучбк; клок; связочка; комбк (На березі озера, в траві, лежали Грицько і Яків,, коло їх валялися розкидані по траві книжки, жмутики, конвалій (Васі); На маківці стримів не- пригладжений жмуток волосся (Козлч.)]. Ср. жмут. ч«п«г ^ <г-- жмуткуватий бот. пучковатый, жмутбк см. жмутик. * жмут6чок,~«чка уменыи? рйзг. пучбчек; связочка; комбчек. Ср. жмут. жнець (род. женця) жнец* [Сонце стоїть над головою і пече, а 'не-гріе..^ Біжить піт з женців (Мири:)]. ** жнива, перен. также-жнйва. (род. жнив) жат- *ва; (о работе'—ещё) *істрад&;~@ времени — егиё) стр&днбе время, стр&днбя дор?; обл. жниво,, жнитвб, жнивьё-{Жнива-^найвідповідальніший період боротьби за врожай (Київська пр.} 1948, П)^0рю Свій переліг— убогу ниву! Та сію^лов'о. Добрі жнива Колись-їо будуть! (Шевч.)}.* жниварка с.-х.* яшёйка;-- ;йатка; - обл. жнея [Жниваркизавелися, косарки (Горд:)]^ жниварський -рг-х^ жатвенный [Отж&г розповсюдження жниварських машин, парових молотарок і ін. вказує на концентрацію земле-1 роб'ського виробництва (Леніну, В рядах, де продають-жниварський реманент,*тісно (Куч<)]* * "- — "V - ^ жнивний с.-х. жатвенный* ^ жниво прям.,, перен. жатва [Три жнива нехай тобі буде на рік (Л.^Укр.)]. жнивувати (жнивую, жнивуєш) с.-х. разг. убир&ть хлеб^ жать—[Приголомшений люд стояв, дививря^яд жнивує комбайн (Горд.)]. жниця, обл< жничка жнйца, жнея [В'язальниці ледве встигали ва-жницями (перекл. з Бірю- кова)\ Не цййно»Ганниг чи не додому пішла? Питають других*жничок — не бачили, щоб цпщ (Вовч.)]. л-> а г «Званий 1} прцч. жёванный; 2) прил. разг. жёваный; ъерен-*-изжёванный; ^-на тема изжёванная тема. «• ** ~~ жбванка разг. жеванйна- [Мала дитя в неї, вона йому жованкїГ**Давала -(Горд.)]. жбвепце уменыи. желвачбк-.<^ «* зкбвкдий обл. пожелтевший-^[Наче килим під ногами, жовкле листя шурхотить (Забіла)]. жбвкнути, -ну, -неш жблкнуть, желтеть [Жовкне на деревах і вже скоро осиплеться лист (Козач.); Вона нікого не хотіла тоді бачити, це ходила обідати, жовкла і худла за один день (Коцюб.)]. жовни орн. желна [Жовна й собі виграє на кленку (Тесл.)]. жовнастий обл*.желватый. жовнір, -ра 1) ист. жолнёр, жолнёр [В'їхали у браму жовніри (Риб.)]; 2) обл. солдат. жовнірський 1) ист. жолнёрский [Здавалося, колись тримав сей ксьондз рушницю, .. Та й голос рубаний і певні, тверді жести Казали, що йому б жовнірську зброю нести (перекл. Рильського)]', 2) облч солдатский. жовно желвак [У Карпенка заграли під щоками жовна (Верш.); Ряба, беззуба, коса, Розхристана, простоволоса [Сівілла] І, як в намисті, вся в жовнах (Котл.)]. жовтавий желтоватый [Обличчя йому було жовтаве, навколо очей тонкі, зірчасті зморшки (перекл. в Горького); Виходила нафта жовтава, каламутна (Фр.); Пшениця вигравала лискучими, жовтавими хвилями (Донч.)]. жовтавість, -вості желтов&тость. ЗКбвте мбре Жёлтое мбре. жовтеня, -няти октябрёнок [Тамарі Незабудь база доручила працювати з жовтенятами (Коп.)]. жовтенятко ласк, октябрёночек [В кімнату сонце б'є потоком, В кімнаті — сміх, і спів, і гра, — І Сталін поглядом глибоким На жовтеняток позира (Рил.)]. жовтень, -тня октябрь. ЗКбвтень (Октябрьская революция) Октябрь [Перемога Жовтня дійсно відкрила очам мільйонів шлях до щасливого майбутнього (Рад. Укр., 1949, XI)]; святкування річниці ЗКбвтня празднование годовщины Октября. , жовтенький, жовтесенький уменыи., ласк. жёлтенький [Вона його [сина] пережила; вже зробилась мала зовсім, от як жовтенький грибочок (Вовч.); Ти, жовтесенький пісок! Нагодуй моїх діток (Шевч.)]. жовтець, -тцю бот. (Капипсиїиз Ь.) лютик; вогнистий ^-ць бот. (Капипсиїиз Ріаттиіа Ь.) прыщинёц. жовтбць-пшїпка [род. жовтцю-пшінки) бот. (Капипсиїиз Рісагіа Ь.) чистяк. жовтизни желтизна [Осіння жовтизна забарвила суху, обвіяну морськими вітрами траву (Риб.)]. жбвтий жёлтый [Тільки вітер віє Та розносить жовте листя По жовтому полю (Шевч.у. жовтило бот. (Апіпетіз Ііпсіогіа Ь.) пупавка, пупавник. жовтини желтизне [Я глянув уздовж алеї й побачив молодого горобця з жовтиною біля дзьобика (перекл. з Тургенева)]. жовтинка разг. желтинка. жовтити, -вчу, -втиш желтйть. жовтіння же л те ниє „ жовтісінький разг. совсем жёлтый; (в сказуемом — ещё) желтёхонек. жовтіти, -втію, -втівш желтеть; (выделяться жёлтым цветом—* ещё) желтеться [Небо |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)