Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
жов 503 здш ясне, степ — як море, Трава зеленів, Льон і синіє, гречка пахне, Пшениця жовтіє (Гл.); \ Далеко-далеко жовтіє піщаними урвищами протилежний берег (Донч.)]. жовтітися, -втіюся, -втіешся редк. желтётьвя. жовтішати, -шаю, -шавш делаться более жёлтым, становиться желтее [Жовтішає листя на дереві (Сл. Гр.)]. жовткбвдй желтковый, желточный [Користуючись досконалою методикою дослідження, О. Б. Лепешинська показала розвиток клітин з жовткових куль яєць птахів, риб і амфібій (Бот. ж., 1952, 3)]. жовтневий октябрьский [Скинувши владу поміщиків та буржуазії і поставивши на її місце уряд робітників і селян, Жовтневий переворот одним ударом розв'язав суперечності лютневої революції (Сталін)]) В е- л й к а Жовтнева соціалістична революція Великая Октябрьская социалистическая революция. жбвто нар. жёлто. жовто-блакитний жёлто-голубой. жовтоблакитник презр. желто блакитник. жовтббрюх 80ол. желтопузик. жовтббрюха, жовтббрюшка орн. желто брюшка [По дорозі він навідувався до гнізда жовтобрюхи (Донч.); Струмочки жебоніли щось межи собою, по снігу плигали жовтобрюшки та снігурі (Коцюб.)]. жовтогарячий оранжевый [Круглоголові, вони [соняшники] цвіли й пишалися жовтогарячим цвітом (Донч.)\ Жовтогарячий на кленові лист, Багрянцем дуби та берези взялись (Криж.)]. жовтогрудий желтогрудый [Парами літають жовтогруді вівсянки (Коп.)]. жовтозелёний желтозелёный [Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовтозеленим кольором (Мирн.)]. жовтозілля бот. крестовник (Зепесіо Ь.); <-^ля (лучне) (Зепесіо ІасоЬаеа Ь.) желтуха* жовток, -ткй желток [Серед столу в їдальні стояла макітра, повна жовтків (Коцюб.)]. жовтолиций, -ця, -це желтолицый [І владно кивнув головою Чапаев жовтолицьому сутулому парубкові (перекл. з Фурманова)]. жовтопуз воол. желтопузик. жовторбтий желторотый [Кричать галчата жовтороті (Рил.)]. жовтофіоль, -лю бот. желтофиоль. жовтоцвіт, -ту бот. желтоцвет [Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт (Мирн.)]. жовточеревий желтобрюхий. жовтошкірий желтокожий. жовтуватий желтоватый [По кімнаті розлилось кволе жовтувате світло (Козач.)]. жовтуватість, -тості желтов&тость. жовтувато нар. йзжелта. жовтушник бот. (Егузітит Ь.) желтушник. жовтцеві, -вих сущ. бот. лютиковые. жовтявий желтоватый [Пахло жовтявим листом кленовим і бур'янами (Головко)]. жовтявість, -вості желтоватость. жовтйво нар. йзжелта. жовтяк, -кй перезрелый огурец. жовтяниця 1 мед. желтуха [Та чого се ви такі на виду жовті? ЧиДне жовтяниця? (Вовч.)]. жовтяниця2 бот. (Скгушріепіит Ь.) селезёночник. жовтяничний мед. желтушный. жовтянка хим. желть. жовч, -чі 1) жёлчь [С о ф'я: Знов приклад в кожнім слові! Помітно, що ви жовч на всіх пролить готові (перекл. э Грибоедова)]', розлиття ~чі мед. разлитие жёлчи; 2) поэз. желтизна [Ще літо за повним столом. А в- листі вже жовч (Тич.)]. жбвчний жёлчный [Він був знов такий жовчний! (Коб.)]. жовчність, -ності жёлчность. жовчно нар. жёлчно. жоден, -яна, -дне и жбдний 1) ни один; (реже)* ни единый; (какой бы то ни было) никакой [Жодне важливе рішення масових організацій пролетаріату не обходиться без керівних вказівок з боку партії (Сталін); Жоден » державних діячів до Леніна не був так тісно зв'язаний з народом і не вірив так сильно в. народ, як Ленін (Віогр. Леніна); Передбачливість і бистрий розум Леніна врятували справу: обшук не дав жодних результатів (Віогр. Леніна)]; ~ною мірою ни в какой мере; ~днпм способом никаким епбеобом; (никак) никоим образом; (н і) в ^піому р к з і ни в каком (в кбем)* случае; без ~дних без всяких; без ~дних результатів без всяких результатов; 2) обл. каждый, всякий [Для> неї [для матері] всі рівні, жодного любить,, усіх рівно пестує, за усяким рівно вбивається (Квітка)]. жокей жокей [Скалозуб: Під нею кінь, упав — Жокей не підхопив, ловив, напевноь гав (перекл. з Грибоедова)]. жокейський жокейский. жблоб жолоб, жёлоб [Розплавлений метал> сяючи, полився по жолобу (перекл. а Ажа~ ева); Увійду я до стайні, до друга, Оберемок у жолоб підкину (Мал.)]. жолобёць, -бця уменьш. разг. желоббк. жолобйнка ложбйнка, желоббк. жолббити, -блю, -биш коробить; обл. корёжить, карёжить [Душать, жолоблять землю* морози (перекл. з Шолохова)]. жолббитися, -блюся, -бишся корббиться; корёжиться, карёжиться [Сабуров кілька разів наступав на перегорілі залізні листи, які з страшним гуркотом жолобилися під ногамич (перекл. з Симонова)]. Ср.^ жолббити. жолобкуватий желобков&тый. жолбблення коробление. жолоббвий желобовбй. жолоббк, -бкй 1) желоббк; (спец. — еще) ложбйнка [На сонці стояла похила дошка і& прорізаним вздовж неї звивистим жолобком (Янов.)]; 2) арх. ложок. _ жолобоподібний желобообр&зньш. жолобу витий желобоватый. жолббчастий, жолббчатий желббчатый [Жолобчасте долото (Сл. Гр.)]. жолуддя собир. жблуди, жёлуди. жолудевий желудёвый; обл. желудбвый; ^ва» кава, ~ве кофе желудёвый (спец*. желудкбвый) кофе. жолудистий желудистый. жодудбвий, жолудяний см. жолудевий.. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)