Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
звол 504 жуж ^жбдудь, -да жблудь, жёлудь [Ми збирали з і сином жолуді дубові (Рил.)]. -асом, -му с.-х. жом [Для колгоспів бурякосію- чих районів особливе значення зараз мав організація відгодівлі худоби на жомі (Лист Ради Міністрів УРСР і ЦК КЩб)У 1. X 1948 — Рад. Укр,)]. жбмовий с.-х. жбмовый [Для кращого використання жому потрібно впорядкувати під* їзди до цукрових заводів і до жомових ям (Ком., 1939, VI 1I. •жони 1) редк. разг., фолък. жени; (реже) супруга [Журилися муж з жоною, Що дітей не мали (Руд.)]; 2) поэз. жен&. * •зкон&тий женатый [В тій невеличкій хаті жили її старші жонаті сини (Н.-Лев.)]. -жонглёр, »ра жонглёр [Спочатку я подавала жонглерові під час його виступу м'ячі й кільця (Донч.)]. гжопглбрка жонглерка. жонглёрство жонглёрство. жопглёрський жонглёрский. жонглювання жонглирование [Згодом він [жонглер] почав мене вчити жонглюванню (Донч.)]. .жонглювати, -дюю, -люеш жонглировать [Коцюбинський викриває дворушництво лібералів, які облудно жонглюють фразами про «права народу» (Рад. Укр., 1949, IX)]. жоржина бот. георгин, георгина [Рясним кущем росли перед вікнами жоржини (Шиян)]. добрно 1) жёрнов; мн. ч. жбрна (род. жбрен) жернове [Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи кінські сили наверх до жорен (Шиян)]; 2) обл. ручная „ мельница [В їх було жорно (Рудч.)]. -жорновий жерновой [Він бачить коло порога жорновий камінь (Куч.)]. <жорновйк, -к? жерновщик. •жорстви спец, дресвб [Підлога була чисто вимита з жорствою (перекл. в Горького)]. жорсткий жёсткий [Жорстке волосся залоскотало Мурому щоку (Коп.); Тіла їх золотив жорсткий луганський вітер (Бажан)]. гжбрствість, -кості жёсткость. -жбрстко нар. жёстко [Дарка говорила не дуже-то привітно, але все ж не так понуро та жорстко, як недавно (Л. Укр.)]. жорстбкий жестбкий; (исполненный ожесточения, сильного упорства — ещё) ожесточённый; (безжалостный — ещё) жестокосердный, уст. жестокосердый, (сильнее) бесчеловечный [Тікали кудись люди і коні., так, наче жорстокий ворог гнався за ними (Коцюб.); І знов жорстока тиша здушила серце в жмені (Коцюб.); Строки були дуже жорстокі (Прол. пр., 1941,1); 170 кварталів, .що їх здобув у жорстоких боях батальйон Чумаченка, не пройшли для Хаєцького марно (Гонч.)]; ~кі с л о в ? жестокие словак [Жорстокі, гнівні слова любимого комісара долетіли здалеку, як з туману (Верш.)]; *^ка боротьби ожесточённая (жестокая) борьбе; ~киії гонитель жестбкий ^жестокосердный; жестокосердый) гонитель; ^ке повбдження з тваринами зкестбкое (бесчеловечное) обращение с животными; робити, зробити ~ким делать, сделать жестбким (ожесточённым; жестокосердным; жестокосердым; бесчеловечным), ожесточить, ожесточить; робитися, зробитися ~ким делаться, сделаться жестбким (ожесточённым; жестокосердным; жестокосердым; бесчеловечным), становиться, стать жестбким (ожесточённым; жестокосердным; жестокосердым; бесчеловечным), ожесточаться, ожесточиться. жорстбкість, -кості жестбкость; ожесточённость, ожесточение; жестокосердие; бесчеловечность, бесчеловечие [Він не вірив, щоб могла існувати на світі така жорстокість, така несправедливість, яка дала б спромогу відняти від бідного молдувана останній шматок хліба (Коцюб.)]. Ср. жорстбкий. жорстбко нар. жестоко; ожесточённо; бесчеловечно [Царський уряд по-звірячому жорстоко показав селянам, що таке державна влада, кому вона служить, кого вона обороняє (Ленін)]. Ср. жорстбкий. жорстокосердий жестокосердный; уст. жестокосердый. жорстокосердість, -дості жестокосердие. жостір, -теру бот. (Шіатпи$ саіНагііса Ь.) крушина [На крутих горах, під скелями розрісся густий жостір та дикий терен (Н.-Лев.)]. жрёцтво рел. жречество. жрець (род. жерця) рел., перен. жрець [Він був мов жрець, сп'янілий від молитви (Тич.); Люди передової науки не повинні замикатися в шкаралупу жерців науки і відгороджуватись від молоді в науці (Ком., 1939, V)]. жрецький рел. жреческий. жриця рел., перен. жрйца [Вона., спустила повіки і пройшла далі тихо і спокійно, мов єгипетська жриця (Коцюб.)]. жувальний жевательный. жувальце зоол. жвало. жування жевание. жувати (жуіо, жуєш) жев&ть [Юрко від нетерпіння гриз і жував цигарку (Козач.); Не раз жував я з вами хліб, минали разом кров і піт (Бажан)]. жуватися (жуюся, жуєшся) жеваться [Живеться та хліб жується (Коцюб.)]. жужелитися, -люся, -лишся обл. давіть на гір [Свічка на триніжку неясно горіла: знай, гніт нагоряв — жужелився (Мирн.)]. жужелиця, -ці, жужіль, -желі 1) техн. шлак [Це не камінь, а жужелиця (Е Катерино- дар-^-Сл. Гр.)];2) (на свече, в трубке и т. п.) нагар [Дід вибив з люльки жужелицю об поріг (Головко)]. жужільний техн. шл&ковый. жужмити, -млю, -мшп комкать; (прям.—ещё) мять. жужмитися, -млюся, -мишся кбмкаться; мяться [Торкнув пужалном — ані жужмиться, Пальцем пробує — не ворушиться (Граб.)]. жужмом нар. скбмканно; (при переходных глаголах при наличии прямого дополнения — ещё) комкая (при одновременности действий), скомкавши (при разновременности действий); скбмканный (в согласованных с существительным формах); (без всякого порядка) беспорядочно, в беспорядке, как |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)