Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
23 баг бав новці створили високу агротехніку бавовно- ' сіяння (Колг. Укр., 1939, VIII)]. бавовносушарка с.-х. хлопкосушилка [Закінчити ремонт бавовносушарок до 15 вересня (Прол. пр., 1938, VI)]. бавовноткацький текст, бумаготкацкий [Багато хазяїв бавовноткацьких фабрик у Владимирській губ. подавали на затвердження інспектора не одну розцінку на кожний сорт тканини, а дві або навіть три розцінки (Ленін)]. бавовноткач, -ча текст, хлопкоткач, бумаго- ткач. бавовноторгівія хлопкоторгбвля. бавовноторговёльний, бавовноторгбвий хлоп- которгбвый. бав6впйний 1) хлопковый; ^на промисловість хлопковая промышленность; ~на сівалка хлопковая сеялка; 2) (сделанный из пряжи, полученной из хлопка; связанный с превращением хлопка в ткань) хлопчатобумажный, бумажный; уст. хлопчатый; ~па промисловість хлопчатобумажная промышленность; ~нат к а н и н а хлопчатобумажная (бумажная; хлопчатая) ткань; ~на фабрика хлопчатобумажная фабрика. бавовняний спец. хлопковйк. бавовнянка разг. хлопчатобумажная ткань, бумажная ткань, бавовни р, -ра с.-х. хлопковод [Знатні ланкові повертались додому з Києва — були на республіканській нараді бавовнярів (Рад. Укр., 1949, X)]. багаж, -жу багаж [Жандарми на кордоні мали суворий наказ пильно оглянути багаж Леніна (Біогр. Леніна); Ці півгодини потрібні були йому, щоб закінчити перевірку наукового багажу своїх., помічниць (Шовк.)]. багажний 1) прил. багажный; 2) (род. багажного) сущ. багажный. багажник багажник. Багамсьві острови Багамские острова. багат-вечір, -чора церк. (рождественский) сочельник. багатенько нар. разг. многовато; фам. мно- гонько. багатий 1) прил. богатый; (зажиточный — еще) состоятельный; (имеющийся в большом количестве — еще) обильный, уст. изобильный; (имеющий большое количество чего- нибудь — ещё) изобилующий (чем); (перен.: украшенный чем) уснащённый; (перен.: влекущий за собой последствия) книжн. чреватый [Багатий історичний досвід учить, що добровільно досі ні один клас не уступав дорогу іншому класові (Сталін); Який наш люд завзятий, Який наш край багатий (Бажан); Ми сиділи за багатим столом. Нас привітав голова колгоспу (Рад. Укр., 1946, VIII); Врожай багатий віщували зорі, Сіяючи стрільчасто угорі (Бажан); Ніч осіння на дощ та тумани багата! (Л. Укр.)]; ~тий вечір церк. (рождественский) сочельник; бути ~тим н а що (чим) быть богатым чем; (иметь в изобилии — ещё) быть обильным (изобилующим) чем; изобиловать, уст. обиловать чем; день був ~тий подіями (на події) день был обилен происшествиями; його м б в а була ~та на викрутаси (викрутасами) егб речь былб уснащена вычурами; ця подія ~та на наслідки (наслідками) зто событие чревато последствиями; 2) (род. багатого) сущ. богатый [Хто багатому дав його багатство? (Коцюб.)]. багатир, -ря разг. богатей [Он двір стоїть багатиря гладкого, неначе городок (Гл.)]. багатирёва разг. редк. 1) прил. см. багатирів; 2) (род. багатиревої) сущ. жена богатея [Умер багатир.. Багатирева перебралась ув одну хату (Рудч.)]. багатирів, -рёва, -рёве разг. богатея (род. д. от богатей). багатирка разг. богатёйка [Злакомився на калитку, Взяв собі багатирку (Чуб.); Ну, що ж, здрастуй, осінь! Ми раді тобі, золотоволоса багатирко! (Донч.)]. багатирнй собир. презр. богатеи; ргдк. богачьё [їм тільки спусти, так вони й на шию сядуть, багатирня чортова! (Головко)]. багатирство разг. редк. 1) богатство [Нехай йому з його багатирством! (Мирн.)]; 2) со- бир. богатеи; редк. богачьё [Не знали., про те, як робітники стають докупи та організуються до великої боротьби з багатирством (Фр.)]. багатирський разг. редк. богатея (род. п. от богатей), богача (род. п. от богач); богатеев (род. п. мн. ч. от богатей), богачей (род. п. мн. ч. от богач) [Було ж і дівча сиротятко, що ні батька, ні матері не знало, дак багатирські хлопці на неї й не дивляться (Барв.)]. багатій, -тій разг. богатей; толстосум. багатійка разг. богатёйка. багатіти, -гатію, -гатівш богатеть; (накоплять богатство — ещё) обогащаться [Разом із зростанням людей — ширяться, міцніють і багатіють колгоспи (Рад. Укр., 1950, IX); Та й зажили вони важно. Стали багатіти (Гл.)]. багатішати, -шаю, -шаеш богатеть. багато 1) нар. богато; обильно [Ми в дружній живемо сім'ї Розумно і багато (Рал.); Ленін ріс жвавою, багато обдарованою дитиною (Біогр. Леніна)]; ер. багйтий 1; 2) (в большом количестве) нар. много; (каждый раз в большом количестве разг. — еще) помногу [Багато зробили .. комсомольці і молодь для відбудови народного господарства (Рад. Укр., 1946, VII)]; ~то важити много весить; (значить) иметь болыпбе значение; ~то про себе думати разг. много о себе думать (мыслить); в і н^ їв ~то всього он ел много (помногу) всегб; вони ~то пройшли з математики они мнбго прошли (далекб ушли) по математике; д у ж е^ ~то очень мнбго; уст. премного; не мало, не ~то ни мнбго, ни мало; хіба ~то треба, щоб посковзнутися разве мнбго нужно, чтобы поскользнуться; долго ли (ль) поскользнуться; хто ~то з н а є, з т б г о ~то й питають кто мнбго знает, с того мнбго и спрашивают; 3) (приеравн. ст.: значительно) нар. мнбго, гораздо, невпри- мёр (не в пример); разг. куда [Відкрив |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)