Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 45 без всігди веселий, безклопотний, все сміється I і всіх смішить (Н.-Лев.)]. безклопоття редк. беззаботность [Несподівана розкіш, безклопоття й спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. безкозирка бескозырка [На ньому була матроська безкозирка (Смол.)]. безкозирний карт, бескозырный. безколірний бесцветный. безколірність, -ності бесцветность. безконечний 1) редк. бесконечный [У вікна дивиться степ, і все спливає, як безконечне море (Коцюб.)] Зурна повторяла один і той самий голос, монотонний, невиразний, безконечний, як пісня цвіркуна (Коцюб.)]', 2) мат., мех. бесконечный. безконечник разг. не имеющий конца (как определение при сущ.) [Хати, сонні і тихі, одну минеш, друга встає на дорозі, як безконечник (Коцюб.)]', писати ~ком разг. писать бесконечно (без конца) [Коли б же я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, щодня посилала (Вовч.)]. безконечність, -ності 1) бесконечность [Ось глянь лишень! Чудова, ясна ніч! На небі зорі ярко так палають — Се безконечність нам морга до віч! (Фр.)]', 2) бесконечность. Ср. безконечний 1—2. безконечно нар. редк. бесконечно [Ніч тяглася довго, безконечно, як смерть (Коцюб.); Чарівно лежати горілиць, стежачи, як розгоряються зорі, безконечно поглиблюючи небо (перекл. з Горького)]. безконтрольний бесконтрольный [Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (Ле)]. безконтрольність, -ності бесконтрольность. безконтрольно нар. бесконтрольно. безкорисливий бескорыстный [Радянський Союз своєю безкорисливою допомогою сприяє розвитку національної промисловості малих країн і малих народів (Рад. Укр., 1949, VIII)]. безкорисливість, -вості бескорыстие; уст. не- стяжание [Багірову прощали багато чого, бо знали його безкорисливість (Гонч.)]. безкорисливо нар. бескорыстно. безкорівний бескоровный [В артілі вже немає безкорівних господарств (Рад. Укр., 1946, VIII)]. безкорівність, -ності бескорбвность [За роки другої п'ятирічки виконані в основному завдання партії і уряду по ліквідації безкорівності колгоспників (Ком., 1939, V)]. безкбстий бескостный [Борис дивився на широкі м'ясисті Вальчині руки, які, взявши котрусь деталь, ставали ніби безкостими (Гонч.)]. безкоттбриспий бессметный. безкраїй бесконечный, нескончаемый; (не имеющий границ — еще) безграничный, безбрежный, бескрайний, бескрайный; (не поддающийся обозрению — ещё) необозримый [Куди не поглянеш — поля і поля... Велика, безкрая Радянська земля! (Нех.)\ Прощай, синє море, Безкрає, просторе (Л. Укр.)]. безкраїсть, -райості, редк. безкрай, -раю бесконечность; безграничность, безбрежность; необозримость [Коли природу в небувалім герці Вони бороли, бачили всі ми— Дух Сталіна горів у їхнім серці, Зір Сталіна їх вів крізь безкрай тьми (Бажан)]. Ср. безкраїй. безкрайній бесконечный, безграничный, безбрежный, бескрайний, бескрайный; (не поддающийся обозрению — ещё) необозримый [Із стрімкого берега перед ними відкрилася безкрайня снігова долина, залита сонцем (перекл. з Ажаєва)]. безкрайність, -ності бесконечность, безграничность, безбрежность; необозримость [Щось було таке в істоті, що вимагало жити, дихати одним повітрям з людьми, впевнятися в безкрайності животіння (Ле)]. Ср. безкрайній. безкрилий бескрылый [А куди, джиґуне милий, Наш орле безкрилий [перекотиполе], Несе тебе дурна воля Із нашого поля? (Гл)]. безкрилі, -лих орн., энт. бескрылые. безкрилість, мості бескрылость. безкрів'я мед. бескровие. безкровний бескровный [Увійшла хазяйка— маленька на зріст, худенька, з безкровним, хворобливим обличчям (перекл. з І. Козлова)]. безладдя, (реже) бёзлад, -ду беспорядок, непорядок; (отсутствие организованности — ещё) расстройство, расхлябанность; (неряшливая беспечность — ещё) безалаберность; (путаница, сумбур — ещё) бестолковщина, бестолочь, безалаберщина; (запутанность— ещё) неразбериха; (отсутствие налаженности — ещё) неурядица, неустройство, уст. нестроение; (беспорядочное хождение^ толчея — ещё) сутолока [..коли продуктивні сили виходять за межі, що їх ставлять їм буржуазні відносини, вони приводять у безладдя все буржуазне суспільство, ставлять під загрозу існування буржуазної власності (Комун. ман.)\ У товаристві лад — усяк тому радіє: Дурне безладдя лихо дів (Гл.)', За грабом у хаотичному безладді, понівечені и обшарпані, валялися стрункі смереки (Панч); Надмірного безладу в кімнаті не було (Шовк.)]. безладний беспорядочный, безалаберный; (лишённый стройности — ещё) нестрбйный; (о мыслях — ещё) разбросанный; (о человеке, поведении — ещё) расхлябапный; (о речи, изложении — обычно) бессвязный, несвязный, бестолковый [Несподівано з вулиць, з безладпої груди каміння, випливали чорні постаті (Коцюб.)', Пітьма, тупіт і крик, безладні постріли перетворили ніч на пекло (Риб.)', З того берега., лунали безладні піспі (перекл. з Короленка)', Досить довго її мова була безладна (перекл. з Чернишевського)}', ~ні думки беспорядочные (разбросанные, бессвязные, несвязные) мысли, мысли без всякой связи [Треба було говорити одверто про себе, розібратись в плутанині безладних думок» в хаосі вражень (перекл. з Горького)]. безладність, -ності беспорядочность, безалаберность; нестройность; разбросанность; расхлябанность; бессвязность, несвязность, бестолковость. Ср. безладний. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)