Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 46 без безладно нар. беспорядочно? в беспорядке, безалаберно; (в разных направлениях — ещё) вкривь и вкось; нестрбйно; бессвязно, несвязно, бестолкбво [Довкола спалаху- вали вогники й безладно тріщали постріли (Панч\]. Ср. безладний. безликий безликий [Зімкнувря щільно безликий натовп, занімів, напружився в чеканні бажаних слів (черекл. з Фурманова)]. безлистий безлиственный, безлистный, безлистый ?А чим же не весна тепер? Поглянь, як сонце світить над безлистим гаєм (Л. Укр.)]. безлиций, -ця, »цв редк. безликий [Безлиця в пітьмі юрма здригнулась і пішла на ґуральню (Коцюб.)]. безлйчпий редк? бесстыдный; беспутный [— Матрона варвара цілує! Ганьба!.. — А чоловік стоїть і — хоч би слово! Безлична секта! (Л. Укр.)]. безличник редк. бесстыдник; распутник. безлйчниця редк. бесстыдница; распутница [Иоганна: Що він для мене —* висловить не сила. Хуса (люто): Безлйчниця!! (Л. Укр.)]. безлйчність, -ності редк. бесстыдство; беспутство [Яка ж тут безличність, що вона мене кохає! (Л. Укр.)]. безлісий, безлісний безлесный [Безліса сторона (Золотой. у.-*-Сл. Гр.)]. безлісся безлесье [А тут починається вже скрізь безлісся (Золотой. у^-~* Сл, Гр,)]. безліч, ?чі мнбжество, масса, тысяча, тысячи, усилит, несметное количество* бесчисленное мнбжество, уст", премнбжество, разе. *?^прбпасть, гибель, - уйма, уймища, уст. шутл. сонм (о живых существах) \ (о делах, вещах разг. —«- еще) горб, вброх, бездна, фам. прбрва; (только и йен. и вин. п.) без * чпсл& [Із безлічі очей молодих бризка ли- бризкалй іскри (Головко); Яскравих показників зразкової роботи безліч (Прол. пр., 1937, XI)]. * безлуский биол. бесчешуйный [Безлуска риба в'юн (Киев—Сл. Гр.)]. безлюддя безлюдье [Ти хотів тиші й безлюддя (Коцюб.)]. безлюдний безлюдный, пустынный; (не имею* щий населения — еще) необитаемый; уст. нелюдимый; (иногда) одинокий [На безлюдному березі моря Одинока ватина стоїть (Л. Укр.)] Сниться, ніби живу я на безлюдному острові (перекл. 8 Салтикова* Щедріна)]; ~на вулиця безлюдная (пустая) ^лица [Вулиці були безлюдні (Коцюб.)]. ** безлюдність, -ності безлюдность; необитаемость; нелюдимость] одинбкость. Ср. безлюдний. безлюдно (в значении сказуемого) безлюдно, пустынно [Варта «пить, на вулицях безлюдно (Л. Укр.)]. безлюдько разг. нелюдймГ разг. бирюк [Ото безлюдько! Не хоче з людьми ні випити, ні з'їсти (Н.~Вол. у,-~~Сл. Гр?)]. безмаль нар. безмбла, без*"м?лого; <^ль не чуть не, почти [Філософ бачин її безмаль не над головою (перекл. з Гоголя)]. ббзматень, -тпя с.-х. безматок. безматочний с.-х. безматочный. безмежжя редк. беспредельность, безграничность [Сіється, сіється сніг скрізь на безмежжі доріг (Сос.)]. безмежний беспредельный, безграничный; (прям.—ещё) неограниченный, бескрайний, бескрайный, необъятный; (о тоске и т.п* — ещё) безысхбдный, уст. неисхбдный? (не поддающийся обозрению*-* егцё) необозримый [Весь народ і особливо маси, тобто пригноблені класи, були охоплені безмежним революційним ентузіазмом (Ленін); На Україні густі садки, повноводний Дніпро, безмежні лани і степи простягаються аж до Чорного моря (Панч)]. безмежність, -ності беспредельность, безграничность; неограниченность, необъятность; безысхбдность; необозримость ^Безмежність одкрив незрячим Найзіркішии а людей — Ілліч! (Рил.)]. Ср. безмежний. безмбжно нар. беспре цельно, безгранично; неограниченно [Майор Озеров безмежно вірив, що його полк витримає всякий натиск ворога (перекл. з Бубеннова) Г Андрій, як кожний безмежно закоханий, милувався з своєї дружини й торжествував (Коп.)]. Ср. безмежний. безмитний беспошлинный. безмитно нар. беспбшлиннд^ безмін, -па безмен. безмір, -ру обл. безмерность, бесконечность; безысхбдность [На його блідому виду малювався безмір муки (Коцюб.)]. Ср. безмірний. безмірний безмерный, бесконбчный; (о горе, тоске и т. п. чувствах ~-ещё) безысходный, уст. неиехбдный [Пролітав буйний вітер над морем, По безмірнім, широкім просторі (Л. Укр.); Холод пронизав її аж до самого серця, безмірна туга спустилась на душу, безнадійна тривога опанувала її (Мирн.)]. безмірність, юності безмерность, бесконечность; безысхбдность [Невже тобі лиш не судилось діло, Щоб виявило твоїх сил безмірність? (Фр.)]. Ср. безмірний. безмірно нар. безмерно, без меры, бесконечно [Безмірно любить молодь свою комуністичну партію, свого кращого друга, вчителя і батька товариша Сталіна (Прол. пр.ч 1937, XI)]. ~~ безмісячний безлунный [Стояла свіжа, безмісячна, зоряна ніч ранньої південної осені (перекл. з Фадесва)\ безмбвний безмблвный; (д^людях — ещё) безгласный; (не оісалующийся) безрбпотньш [Безмовні тумани тремтять над полями (Тич.)]. безмбвність, -ності безмблвие; безрбпотность. Ср. безмбвний. безмбвно нар. безмолвно; безрбпотно [Вся палата безмовно стежила за Олексієм (перекл, з Полевого)]. Ср. безмбвний, ^ безмбзкай безмбзглый {Плюгаш безмозкий (Вовч.)]. безмотбрний авТ безмотбрный. -%ҐҐ<**" безмужній разг.^безмужний. „ * безнадійний безнадёжный [Ленін прямо заявляв, що* коли ? революційні .класи ~не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)