Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 47 без створили Рад, пролетарська революція в Росії була б справою безнадійною (Ком., 1941, І)]. безнадійність, -ності безнадёжность [Безнадійність Тяжка, понура, обгорне його, наче хмара осіння (Л. Укр.)). безнадійно нар. безнадёжно [Сашко безнадійно махнув рукою (Коп.)]. безнадія безнадёжность [Пливе у сірі безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає сум (Коцюб.)]. безпапасний раїг. редк. не знающий напасти, счастливый. безнапасно нар. разг. редк. не зная напасти, счаст лйво. безнасіпний бот. бессемянный. безнастанний непрестанный, непрекращающийся; уст. всечасный [Безнастанна гуркотнява стоїть у повітрі, густо рвуться міни (Горд.)]; -^не дзвоніння, ~ппй дзвін непрестанный (непрекращающийся) звон, трезвон; ~ні дзвінки (д з в 6 н и к и) непрестанные (непрекращающиеся) звонки, трезвон. безнастанно нар. непрестанно [Більшовицька партія безнастанно зміцнює дружбу між радянськими народами (Літ. газ., 1918,1)]. безнаціональний безнациональный [Було б безглуздо припустити, що Ленін розглядав соціалістичну культуру, як культуру безнаціональну, яка не має тієї чи іншої національної форми (Сталін)]. безневинний 1) невйпиый, неповинный; безвинный [Стережись, вандале! Ти за безневинну кров — своєю кров'ю — і за Іспанію і за Китай — заплатиш широко (Тич.)]; 2) (не причиняющий вреда) невинный, безобидный, безвредный. безневинність, -ності 1) невинность [Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою (Вовч.)]; 2) безобидность. Ср. безпевйнний 1—2. безневинно нар. 1) невинно; безвинно, без вины [Це трапилось у ті дні, коли на далекій Лені пролилась безневинно кров кількох сот робітників (Прол. пр., 1937, XI)]; 2) невинно, безобидно, безвредно. Ср. безневинний 1—2. безнбгий безногий. безнбсий безносый. безобманной безобманный. безоборонний редк. беззащитный [На цей раз Антін націляє свої жарти на безоборонних бабів (Н -Лев.)]. безоборбнність, -ності редк. беззащитность. безоборбтний торг. безоборотный. безббразний безобразный. безббразність, -ності безббразность. безоглядний безоглядный. безоглядність, -ності безоглядность [То, синку, війна, в якій треба більше дотепу, хитрості, безоглядності (Фр.)]. безоглядно нар. безоглядно. безодній редк. бездонный [Над головою стеля з глибокого, безоднього неба, синього, аж темного (Н.-Лев.)]. безбдня бездна, пропасть; (содержащая воду— еще) пучина, хлябь (книжн.) [Самодержавство і буржуазія привели країну на край безодні, писав Ленін (Біогр. Леніна); Небо вгорі, внизу безодня. Широчінь кругом, і легко дихається грудям (Тич.); Море ловить блискавиці і в своїй безодні гасить (перскл. з Горького)]; морська ~ня морская пучина (бзздна); ~ні небесні розкрилися хляби небесные разверзлись. безокий безглазый [Здавалось, що така має бути і смерть, каламутна, безока (Коцюб.)]. безопі&тний безвозмездный. безоплатність, -ності безвозмездность. безо плитно н ар. безвозмездно. безособбвий грам, безличный. безособбвість, -вості безличность. безособово нар. грам, безлично. безостий безостый, безостный, безбсый [Тепер пішла пшениця. Твердий безостий колос б'є по руках, а стебло лізе під ноги (Коцюб.)]. безпалий беспалый [Окуляри сповзли старому на кінчик носа. Газета тріпотіла за вітром у безпалій руці (Ільч.)]. безпалок, -лка разг. беспалое существб. бе з палубний беспалубный. безпалько разг. беспалый человек. безпальчий редк. беспалый [Його брали за руку і уважно роздивлялись безпальчий цурпалок, наче бачили вперше (Коцюб.)]. безпам'ятний 1) беспамятный, забывчивый; 2) (находящийся в беспамятстве) обл. бесчувственный [Вона ослабла, впала на мої руки, а я її безпам'ятну кинула в яму (Фр-I безпам'ятність, -ності беспамятность, забывчивость. безпам'яття обл. беспамятство, забывчивость [На його як коли безпам'яття находить (Черниг.—Сл. Гр.)]. безпам'ять, -ті редк. беспамятство [У без- пам'яті він лежав навзнак, широко розметавши руки (Риб.)]; до ~ті до бесчувствия. безпардбпний беспардонный. безпардбнно нар. беспардонно. безпарий, безпарний беспарный [Безпарий віл (Сл. Гр.); Як та безпарна птиця, ношуся від деревини до деревини (Мирн.)]. безпартійна 1) прил. см. безпартійний 1; 2) (род. безпартійної) сущ. беспартийная. безпартійний 1) прил. беспартийный [Сетла більшовиків, сила комуністів полягає в тому, що вони вміють оточувати нашу партію мільйонами безпартійного активу (Сталін)]; 2) (род. безпартійного) сущ. беспартийный [90 мільйонів чоловік [1937 р.] своїм одностайним голосуванням за кандидатів блоку комуністів і безпартійних підтвердили перемогу соціалізму (Біогр. Сталіна)}. безпартійність, -ності беспартийность [Безпартійність є ідея буржуазна (Ленін)]. безпаспортна 1) прил. см. безпаспортний 1; 2) (род. безпаспортної) сущ. беспаспортная. безпаспортний 1) прил. беспаспортный^ 2) (род. безпаспортного) сущ. беспаспортный. безпатентний беспатентный. безпека безопасность [Радянський уряд прагнув запобігти дальшому розв'Лзуванню війни і боровся за здійснення політики |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)