без 48 без колективної безпеки (Біоер. Сталіна)] Провести заходи до дальшого поліпшення умов праці на виробництві (техніка безпеки» вентиляція, освітлення, санітарио-поГутові приміщення) (Зак. п'ят. план)]\ Рбда ~ки ОСШ полит. Совет безопасности ООН. безпелюстковий бот. безлепесткбвый. безперебійний бесперебойный [Забезпечити безперебійну роботу комбайнів (Пост. XVI Плен. ЦК КП(б)У)]. безперебійно нар. бесперебойно [Незважаючи на великі замети, залізниця працювала безперебійно (Вісті, 1938, І)], безперемінний беспеременный^ безперемінно нар. беспеременно. безпербрвка непрерывка [Безперервна дає нам надію, що ми завтра не затримаємо цистерн (Шовк.)]. безперервний непрерывный, беспрерывный; (не имеющий конца — ещё) непрекращающийся; (не имеющий остановок—ещё) безостановочный; (сплошь идущий, неперемежающийся— ещё) сплошной; спец. беспере- рывный [На протилежність метафізиці діалектика розглядає природу не як стан спокою і нерухомості, застою і незмінності, а як стан безперервного руху і зміни.. {Сталін); Хлопці, потомлені безперервними походами, спали (Верш.); Це було оране поле, але настільки розмите безперервними осінніми дощами, що під ним годі було добутись твердого дна (Гонч<)];-~яе г б р е сплошнбе горе; ~не постачання бесперерывное снабжение, безперервність, -ноеті непрерывность, беспрерывность; бесперерывность. Ср. безперервний. безперервно нар. непрерывно, беспрерывно; (прей и. о живом раъг. — еще) без передышки; безостановочно; бесперерывно [Розвідка провадилась безперервно (Верш.)]. Ср. безперервний. безперерйвний спец. бесперерывный. безперерйвність, -ності спец. бесперерывность. безпересадочний ж.-д. беспересадочный. безперестанку нар. непрестанно, беспрестанно; (преим. о живом разе. — ещё) безустали, без передышки; (не прекращаясь) не переставая [Бійці безперестанку вели огонь (Гонч.); Безперестанку дзюрчала вода (Коцюб.)]. безперестанний непрестанный, беспрестанный, непрекращающийся [Безперестанні перевороти у виробництві, безперервне потрясіння всіх суспільних відносин, вічна непевність і рух відрізняють буржуазну епоху від усіх попередніх (Комун, ман.)]. безперестанно нар. непрестанно, беспрестанно [Численні неруські народності царської Росії були зовсім безправні? безперестанно зазнавали всіляких принижень і образ (Іст. ВКП(б))]. безперестану, (реже обл.) безперёстань нар. непрестанно, беспрестанно; (преим. о живом разг. — еще) безустали, без передышки; (не прекращаясь) не переставая [Кулемети строчили безперестану (Скляр.); Край села., безперестану гавкали собаки (Головко); Безладний стоголосий гомін, наче на ярмарку, кипів безперестань (Головко)]. безперечний бесспорный, несомненный; неоспоримый, непререкаемый; (очевидный) разг. определённый [..пасивний бойкот — безперечна ознака млявості і занепаду сил (Сталіну, Йогр перемога була безперечна (Ле)]. безперечність, -ності бесепбрность, несомненность; неоспоримость. безперечно 1) нар. бесепбрно, несомненно; неоспоримо; (в значении сказуемого — также) слов нет, разг. ясное дело, епбру нет; (очевидно) разг. определённо [Безперечно, що січневий загальний страйк у Петербурзі A905 р.) був виступом Народу (Сталін)]; 2) (вводное слово) бесспбрно, не-» сомнённо, без сомнения, без всякого сомнения, вне всякого сомнения, вне сомнения; слов нет; разг. ясное дело; спору нет, определённо; уст. всеконечно [Це завдання під силу нашим колгоспам, і ми, безперечно, з ним впораємося (Рад. Укр., 1946, III)]. безперешкбдний беспрепятственный [ ..єдність мови і безперешкодний розвиток є одна з найважливіших умов дійсно вільного і широкого, відповідного до сучасного капіталізму, торгового*^ обороту.. (Ленін)]. безперешкодно нар. беспрепятственно [Пав- ловський і Сердювг безперешкодно наближалися до пароплава (Верш.)]. безперий беспёрый; {еще те покрывшийся перьями — ещё) неоперившийся. безперспективний бесперспективный. безперспективність, -ності бесперспективность. . безпечний 1) безопасный; (не угрожающий каким-нибудь вредом —- ещё) неопасный [Хоч операція ця не зовсім безпечна, та тепер це зробить найзручніще (Коцюб.)]; бути /-^ним быть безопасным (неопасным); (не подвергаться опасности) быть в безопасности; 2) (беззаботный) редк. беспечный [Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні іграшки, щирі розмови, коли не було чого ховати в душі від хлопців — зринуло й сховалося (Вас.)]. безпечність, -ності 1) безопасность [Для безпечності казав Василь ще влітку заложити яму дошками, щоб ніхто в неї не впав поночі (Фр.)]; 2) беспечность [Лунає в сонній голові ця ранкова музика й навіває солодку дрімотну безпечність (Ле)]. Ср. безпечний 1—2. безпбчпо нар. 1) безопасно [Зайці дурні, шкідливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало (Гл.); Та ходиі Не бійся, у мене безпечно (Фр.)]; почувати себе "—но чувствовать себя в безопасности [У самому серці бою він відчував себе певніше й безпечніше, ніж у справді- таки безпечнім необстрілюванім вибалку (Гонч.)]; 2) беспечно [-— Зими там, кажуть, не буває, Гуляй, безпечно живучи, — Так одна Муха-цокотуха Базікала з кумою вдвох (Гл.)]. Ср. безпечний 1—2. безписемний бесписьменный. безписемність, -ності беспйсьменность. безпідметовий грам, бесподлежйщный.
|