без 49 без безпідставний неосновательный; (о замыслах, проекте и т. п.) беспочвенный; (неудовлетворительный) несостоятельный; (не вытекающий с необходимостью из чего-нибудь) произвольный [Побвювання його було безпідставним (Гонч.)]; ~пі претензії неосновательные претензии. безпідставність, -пості неосновательность; беспочвенность; несостоятельность; произвольность, произвол. Ср, безпідставний. безпідставно нар. неосновательно; произвольно. Ср. безпідставний. безплановий бесплановый. безплановість, -вості бесплановость. безпланово нар. беспланово. безплатний бесплатный; книжн. безвозмездный [Поміщицькі, удільні і мопастирські землі передавались у Гезнлатне користування всіх трудящих (Іст. ВКПF))]. безплйтпість, -пості бесплатность; безвозмездность. Ср. безплатний. безплатно нар. бесплатно; безвозмездно [Мільйони дітей у нас навчаються безплатно (Ком., 1937, XI)]. Ср. безплатний.^ безплацкартний ж.-д. бесплацкартный. безплідний бесплодный; стати ~нпм стать бесплодным, обесплодеть. безплідність, -пості бесплодие. безплідно нар. бесплодно. безплотний уст. бесплотный. безповітряний безвоздушный [Ніч стояла чорна, запнута хмарами і немов безповітряна (перекл. а Федіна)]. безповоротний 1) бесповоротный [Ви ж добре зпасте, який був мій захід, коли саме він був, і що він був, і що він був безповоротний (Л. Укр.)]', 2) (не подлежащий возврату, невозвратимый) безвозвратный [За роком рік, як дорогоцінні діаманти, ниже вік безповоротні літа на таке нерівне, вузлувате прядиво життя (Ле)]. безповоротність, -пості 1) бесповоротность; 2) безвозвратность. Ср. безповорбгнпй 1—2. безповоротно нар. 1) бесповоротно [Соціалізм остаточно і безповоротно переміг в нашій країні (Рад. Укр., 1948, /)]; 2) безвозвратно [Чого ти ждеш? Чи ще весни нової? Вона минула вже безповоротно (Фр.)]. Ср. безповоротний 1—2. безподібний редк. бесподобный. безнодібно нар. редк. бесподобно [Він грав безподібно (Ле)]. безпомнлкбвий безошибочный; (безусловно правильний книжн. — ещё) непогрешимый [Інструменти Валька брав з-під ніг чи із-за спини, навіть не дивлячись на них, вгадуючи їх безпомилковим дотиком (Гонч.)]. безпомплкбвість, -вості безошибочность; непогрешимость. Ср. безпомилковий. безпомилково нар. безошибочно; непогрешимо [Вірний кінь безпомилково вгадував дорогу до полку (Нач.)]. Ср. безпомидкбзий. безпомісний ист. беспоместный. безпомічний беспомощный [Пліт несло серединою річки. Якийсь час плили вони в тумані, поміж берегами, одірвідаі од землі й безпомічні (Коцюб.)]. безпбмічпість, -ності беспомощность. безпомічно нар. беспомощно [Валя ніби безпомічно опустила руки й замислилась на кілька секунд (Коп.)]. безпопівщина рел. беспоповщина. безпорадний беспомощный; (неспособный защитить себя — ещё) беззащитный; (возбуждающий жалость) жалкий, разг. жалкенький; (такой, из которого нельзя найти выход) безвыходный; (несчастный) сирый (книУісн.) [Розмова вкрай схвилювала його, хлопець безпорадний був (Горд.)', Становище дівчинки було безпорадне (Ільч.)]. безпорадність, -ності беспомощность; беззащитность; безвыходность [Як і всі чоловіки, він найбільше на світі не любив почуття власпої безпорадності (перекл. з Симонова)]. Ср. безпорідний. безпорадно нар. беспбмощно; беззащйтпо; жалко [Марія, безпорадно посміхаючись, дивилась на Стахурського (Смол.)]. Ср. безпорадний. безпорядки, -ків беспорядки. безпосадочппй ав. беспосадочный [Безкраї простори радяпської країни дозволяють провести весь безпосадочний політ па далеку дистанцію над радянською територією (Ком., 1938, X)]. безпосередній непосредственный; (лишённый искусственности) безыскусственный [Ленін брав безпосередню участь у підготовці збройного повстання (Віогр. Леніна)', Тетяна справді здавалась дитиною — така була безпосередня і проста душею (Коп.)]', —ні податки прямые налоги. безпосередність, -пості непосредственность; безыскусственность. Ср. без посереди Ш. безпосередньо нар. непосредственно [Обрання депутатів до Верховної Ради Української РСР провадиться громадянами безпосередньо шляхом прямих виборів (Поломе, про вибори)]. безпощадний беспощадный [У своїй боротьбі з численними ворогами марксизму «Искра» була безпощадна (Віогр. Леніна)]. безпощадність, -пості беспощадность. безпощадно нар. беспощадно [Більшовицька преса., безпощадно боролася з усіма ворогами партії (Вістіу 1938, V)]. безпрйвннй бесправный [Наш закон вперше в історії викреслив усе те, що робило жінок безправпими (Ленін)]. безправність, -ності бесправность [Радянська влада, керована партією Леніна—Сталіна, знищила безправність народу (Рад. Укр., 1946, І)]. безправ'я бесправие [Пролетаріат, збудораже- ний кризою і безправ'ям, готувався до нової сутички (Сталін)]. безпредметний беспредметный [Звичайно, теорія стає безпредметною, якщо вона не зв'язується з революційною практикою.. (Сталін)]. безпредметність, -ності беспредметность. безпредметно нар. беспредметно [Я не люблю безпредметно тужити (Фр.)]. безпремінний разг. беспремённый [Потреба розумної, живої корисної праці еталася для нього безпремінною умовою життя ІКоцмв.)]. бдеяремінпо нар. разг. беспременно [Піду 4-1211
|