Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
0Є9 50 без безпремінно — чи не влучу години, щоб * побалакать з нею (Тоб.)]. безпретензійний непретенцибзный. безпрецедентний беспрецедентный, безпрнбуткбвий бесприбыльный. безприбуткбвість, -вості бесприбыльность. безприбуткбво нар. бесприбыльно. безпривітний бесприветный [Сунеться хмарка по небу повільна, йде безпричальна, сумна, безпривітна (Л. Укр.)]. безпривітпо нар. беспривётно. безприданниця до рев, бесприданница, безприкладний беспримерный [3 ім'ям Сталіна робітничий клас гадянського Союзу вчинив безприкладний трудовий подвиг у Великій Вітчизняній війні (Біогр. Сталіна)]. безприкладність, -ності беспримерность. безприкладно нар. беспримерно. безпринципний беспринципный [Ленін плямує спробу Т]Х>цького збити безпринципний антипартіинии блок з усіх ворогів більшовизму (Біогр. Леніна)]. безпринципність, -ності беспринципность. безпринципно нар. беспринципно. безпристрасний бесстрастный; (отличающийся преобладанием рассудка над чувством) рассудочный. безпристрасність, -ності бесстрастие; рассудочность. Ср. безпристрасний. безпристрасно нар. бесстрастно. безприсудковий грам, бессказуемный. безпритбмпий редк. бесчувственный [3 вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав (Вовч.)]. безпритульний 1) прил. беспризбрный; бес- „ приютный, бездбмный; редк. бескрбвный [Перед ним стояв Мурий — давній приятель його безпритульного дитинства (Сміл.); Діти, які раніше були безпритульними, вміщені в добре обладнаному будинку (Ком.у 1939, ХІ)];2) (род. безпритульного) сущ. беспризбрный, беспризбрник. безпритульність, -ності беспризбрность; бесприютность. безпричальний обл. бесприютный; одинбкий [Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка (Павлогр. у. — Сл. Гр.)]. безпричйсний обл. безучастный [На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпри- часним (Вовч.)]. безпричинний беспричинный [Безпричинний жаль до Тимофія танув, як димок в повітрі (Ряб.)]. безпричинність, -ності беспричинность. безпричинно нар. беспричинно [Це був один з тих моментів, ..коли серце йому безпричинно защемить (Гонч.)]. безпробудний беспробудный, непробудный; ~ний сон непробудный (беспробудный) сон. безпробудно нар. беспробудно, непробудно. безпрограмний беспрограммный. безпрограмність, -ності беспрограммность [..безпартійність нб любить ясності і певності, вона воліє туманність і безпрограмність (Сталін)]. безпрограмно нар> беспрогр&ммно. безпрбграшний беспроигрышный; ~на п 6- .зика беспрбигрыпшый заём. безпрогульний беспрогульный, безпрогульно нар* беспрогульно. безпросвітний беспросветный, непроглядный; (перен. — ешё) безрассветный [На подвір'ї, у безпросвітній мряці, кишіли люди, як гусінь (Коцюб.)]. безпросвітність, -ності беспросветность* безпросвітно нар. беспросветно. безпросипний беспросыпный; ~ний п 'я н й- ц я беспросыпный (непробудный, отпетый) пьяница. безпрбсипу нар. беспрбсьіпу [Медок, сивушку* попивали Безпросипу неділь із п'ять (Котл.)]. безпроцентний беспроцентный. безпупий не имеющий пупа; без пупа. безпутний беспутный, непутёвый [Він був добрий хлопець, але легковажний і безпутний до краю (перекл. з Пушкіна)]. безпутник беспутник, безпутниця беспутница. безпутничати, -чаю, -чаєш беспутничать, бес-? путствовать. безпутність, -ності беспутство. безпутно нар. беспутно. безпутство беспутство. безпуття редк. беспутье (уст.), бездорбжье [Загнати звіра в закуток, на безпуття, і тоді можна спустити купок (Риб.)]. безрадісний безрадостный [В серці лише скарга та жаль великий невідомо на кого, за себе, за своє минуле безрадісне життя (Головко)]. безрадісність, -ності безрадостность» безрадісно нар. безрадостно. безрйдний обл. беспбмощный; (неспособный защитить себя — ещё) беззащитный [А ти про своїх дбай найближчих, Про тих безпомічних; найнижчих, Про тих безрадних і найтихших (Фр.)]', см. ещё безпорадний. безрадність, -ності обл. беспбмощность; беззащитность. Ср. безрадний; см. ещё безпорадність. безрадно нар. обл. беспбмощно; беззащитно. Ср. безрадний; см. ещё безпорйдно» безрезультатний безрезультатный. безрезультатність, -ності безрезультатность. безрезультатно нар. безрезультатно [Я відразу зрозумів, що з'їздив він безрезультатно (перекл. з І. Козлова)]. безрейковий безрельсовый [Залізничний, водний і безрейковий транспорт мають величезне значення для нашої країни (Ком., 1939, V)]. безрибний безрыбный^ безриб'я безрыбье, безрыбица [На безриб'ї і рак риба (посл.—Ном.)]. безрідний безрбдный; (не дающий властям сведений о своём происхождении) дорев. не пбмнящий родства [Безрідні космополіти охаювали твори радянських письменників, в яких правдиво показані радянські люди, пройняті почуттям національної гордості, любові до своєї соціалістичної .Батьківщини (Вісник АН УРСР% 1949, 3)]." безробітна 1) прил. см. безробітний 1; 2) (род. безробітної) сущ. безработная. безробітний 1) прил. безраббтный; 2) (род. безробітного) сущ. безраббтный [В Італії |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)