Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 51 без тепер налічується понад два мільйони без- І робітних (Рад. Укр., 1949, VIII)]. безробіття безработица [Капіталізм несе народам голод і безробіття, національну ворожнечу і кровопролитні війни (Пост. ЦК КП(б)У 17. VIIІ 1949 — Рад. Укр.)], безрбга 1) прил. см. безрбгий; 2) (род. безрбгої) сущ. разг. свинья. безрбгий безрбгий; (с.-х. обл. — ещё) комолый [Мали тато дві кози, та обидві безрогі (Чуб.)]; ~га корова безрогая (комолая) корова. безрбдний см. безрідний. безроздільний безраздельный [Довге і безроздільне панування самодержавства нагромадило небачену, мабуть, в історії кількість революційної енергії в народі.. (Ленін)]. безроздільність, -ності безраздельность. безроздільно нар. безраздельно [Товариш Жданов не шкодував своїх сил і здоров'я, безроздільно віддаючись служінню партії (Літ. газ., 1948, IX)]. безрозсвітний безрассветный; "^на полярна ніч безрассветная полярная ночь. безрозсудний безрассудный. безрозсудність, -ності безрассудность, безрассудство. безрозсудно нар. безрассудно [На горищі ховати теж було безрозсудно (Панч)]. безрозсудство безрассудство. безрукавка безрукавка [З-під безрукавки визирала планка орденських стрічок на лівому борту піджака (Коп.)]. безрукавний безрукавный. безрукий безрукий [Крикнув той, що був безруким (Тич.)]. безр^кість, -кості безрукость. І безсердечний бессердечный. безсердечність, -ності бессердечность, бессердечие, безсердечно нар. бессердечно. безсёрдний редк. бессердечный. безебрдно нар, редк, бессердечно. безсилий бессильный; (выражающий упадок сил) слабый; (не крепкий) разг. жидкий [Буржуазія виявилась безсилою налагодити співробітництво народів (Сталін)] Даремно ворог б'є на сполох пол&хтїййо, —4 його безсилий дзвін стихає на^ горах (Оос.)\ Тремтячими безсилими ногами густем ходив вже по хаті (Коцюб.)]. безейлити, -лю, -лиш бессилить. безсилість, -лості сл&бость. безсиліти, -лію, -лівш бесейлеть. безсилля бессилие [Кость Назарович мовчав. Він відчував у собі безсилля заперечувати професорові (Ваш)* Хто не жив посеред бурі, Не збагне журби безсилля (Л. Укр.)]. безсило нар. бессильно; слабо [Руки безсило лежали на поручнях крісла (Риб.); Але І незабаром голова опускається на груди й він безсило осміхається (Вас.)]. Ср. безсилий. безсильний бессильный [Дужий безсильного давить (Котл.)]. безсильність, -ності редк. бессилие; слабость [Рвався хлопець до школи, та мати, бачачи його безсильність, не хотіла його пустити (Фр.)]. Ср. безсилий. І безсильно нар. бессильно [Ярина складав ] руки на столі й безсильно опускав на них свою русяву голівку (Коцюб.)]. безсистемний бессистемный [Проносились згад ки, безладні, безсистемні (Коцюб.)]. безсистемність, -ності бессистемность [Артилерія ще тільки приміряється, б'ючи а. удаваною безсистемністю (Гонч.)]. безсистемно нар. бессистемно. безсімейний бессемейный. безсім'яний доол. бессемейный, бессемянный. безсім'янка сад. бессемянка. безскоромник ирон. пбстник. безскорбмниця ирон. пбстница. безслйвити, -влю, -виш бесславить. безслйвитися, -влюся, -вишся бесславиться. безславний бесславный [Він не хотів загинути такою безславною, страшною смертю (Коцюб.)]. безславність, -ності бесславие. безславно нар. бесславно. безслйв'я редк. бесславие [Швидше, швидше бажав він добратись до Перекопу, в бою змити безслав'я (перекл. з О. Толстого)]. безслідний бесследный. безслідно нар. бесследно [Марина безслідно зникла, пропала (Мирн.)]. безслізний бесслёзный [Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей (Н.-Лев.)]. безсловесний бессловесный; (покорный, не возражающий — ещё) безответный, безгласный [Герої безсловесні для їхнього автора, і він може ними керувати (Янов.)]. безсловесність, -ності бессловесность. безсмак, -ку безвкусие; разг. безвкусица [Навмисне кривляння, безсмак та пошлість були незмінними супутниками старого цирку (Вісті, 1940, І)]. без смачний безвкусный. безсмачно нар. безвкусно. беземёртка см. безсмертник. безсмертний бессмертный; (незабываемый, прославленный—ещё) обессмерченный [Безсмертна велика справа Леніна — Сталіна (Рад. Укр., 1948, І)\ Життя усіх нас красно розцвіло лише в безсмертнім Жовтні (Тич.)]; зробити "^ним сделать бессмертным, обессмертить; стйти ^ним стать бессмертным, обессмертиться. безсмертник, беземёртка бот. (ХегапіКетит Ь.) бессмертник, сухоцвет, иммортель; ^ки, «-*тки (мн. ч.) бессмертники, сухоцвет, иммортели [На пагорках росли жорсткі стебле безсмертників із жовтими квітами (Донч.)]. безсмертність, -ності, безсмертя бессмертие [Художня правдивість, щира любов до поневоленого люду забезпечили Панасу Мирному безсмертя (Вісник АН УРСР, 1949,5)]. безсніжжя бесснёжие, бесснежье. безсніжний бесснежный. безсніжність, -ності бесснежность. безебвісний бессовестный. безсовісність, -ності бессбвестность. безебвісно нар. бесебвестно; (в значении обстоятельства — ещё) бессбвестным ббразом. безебнний бессонный [Поезія ночей безсонних припливала, І втіха в споминах про юність оживала (Криж.)]. безебнйиця см. безебнпя. безебнно нар. бесебнно. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)