Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 53 без безтілесність, -ності бестелёсность. І безтїльпші редк. бестелесный [Вся вона, легка, тонка, в тонкому, як пух, білому убранні, здавалась . ніжним, безтільним духом (Н.-Лев.)]. безтіннпй бестённый. безтолкбвнй бестолковый; (беспорядочный — ещё) безалаберный [Дивився на мене з ласкавим співчуттям доброго учителя до безтолкового учпя (перекл. з Горького)\ Андрюша в думках вилаяв безтолкового Вітьку і сам узявся до справи (Собкор. безтолкбвість, -зості бестолковость; безалаберность. Ср. безтолковий. безтолково нар. бестолково; безалаберно [Я не маю жадної охоти вмирати, та ще так | безтолково! (Н.-Лев.)]. Ср. бззтолкбвий. безтолкбвщина бестолковщина, безалаберщина. безтрепетний бестрепетный [Безтрепетні руки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (Бажан)]. безтрепетно нар. бестрзпетпо. безтурботний беззаботный, беспечный; (спокойный) безмятежный; (не задумывающийся) бездумный; (не поддающийся унынию) неу^ ньгвающий; (разгульный) разг. забубённый [брмолай був людина предивна: безтурботний, як птах (перекл. з Тургенева); Тихий, ясний світанок другого дня зустрічали безтурботною піснею жайворонки (Тричіл.)]. безтурботність, -ності беззаботность, беспечность; безмятежность [Товариш Сталін попередив про те, що серед радянських людей пе повинно бути благодушності, безтурботності і страху в боротьбі (Біогр. Сталіна)]. Ср. безтурббтпий. безтурботно нар. беззаботно, беспечно; безмятежно [Гнат Максимович цілком безтурботно позправ па схвильоване жіноче товариство (Горд.)]. Ср. безтурббтний. безтямний бессмысленный; лишённый соображения; (только о людях: бестолковый) разг. безмозглый; (потерявший самообладание; свойственный такому состоянию) исступлён- пый [Спе райський дивився кудись убік диким, безтямним поглядом і ледве чутно стогнав (Гонч.)]. безтямність, -пості бессмыслие, бессмысленность, безтямно нар. бессмысленно; исступлённо [Хвилі теж безтямно кружляли, кипіли й борсілчсь за дамбою (Баїи)]. Ср. безтямний, безузажняй редк. невнимательный. безуважяо нар. редк. невнимательно [Я сумно слухала товаришки розповідь І безуважпо торочки сплітала На обрусі (Л. Укр.)]. безугавний песмочкаемьш, неумолчный, пеу- молкаемый, безумолчный; поэз. немолчный [Береги стояли в імлі, невиразпі, таємничі, немов прислухаючись до безугавного шурхоту рікп (пергкг. з Короленко)]. безугавно нар. несмолкаемо, неумолчно, не смолкая [Безугавно гриміли гармати {Пер*.)]. бгіум, -му доэ?. безумие [На озера лине В височині дзвінкий табун качиний, Охриплий з безуму кричить деркач (Рил.)]. безумець, -зіця безумец [Того й ворогуєте, безумці (перекл. з Горького)]. безумний безумный [Погляд його став безумним (Собко)]. безумність, -ності безумие. безумно нар. безумно [Місяць в небі, як підкова, Безумно котиться у світ (Мал.)]. безумовний безусловный [Нерівномірність економічного і політичного розвитку с безумов- пий закон капіталізму (Ленін)]. безумбвпість, -ності безусловность. безумовно нар. безусловно, (бесспорно) разг. определённо; (в значении вводного слова — ещё) положительно [Демократична держава безумовно повинна визнати повну свободу різних мов і відкинути всякі привілеї однієї з мов (Ленін)]. безумство безумство; безумие [Безумству смілих співаєм славу (перекл. з Горького)) Вогняні спалахи, гарматний гуркіт і гудіння снарядів насичували пітьму безумством (п*рекл. з Новикова-Прибоя)]. безумствувати, -ствую, -ствуеш безумствовать [Люби, цілуй, безумствуй, "хлопче (Рил.)]. безупйпний непрерывный, беспрерывный, безостановочный, непрекращающийся, непрестанный; (постоянный) неустанный [Безупинний рух вперед — таке наше загальне завдання (Вісті, 1938, І)\ Безупинна артилерійська канонада глухо стукотіла в розбиту шибку (перекл. з Павленка)]. безупинність, -ності непрерывность, беспрерывность. безупинно нар. непрерывно, беспрерывно, безостановочно, непрестанно; неустанно [Музика грала безупинно (Трубл.)]. Ср. безупинний. бозусий безусый [Альоша Бровкіп слухав, роззявивши., безусий рот (перекл. з О. Толстого)]. безуспішний безуспешный [Квантунська армія японців, після запеклих, але безуспішних коптратак, змушена була припинити опір (Біогр. Сталіна)]. безуспішність, -ності безуспешность. безуспішно нар. безуспешно [Но безуспішно будеш працювати (Фр.)]. безустйнку нар. редк. безустали [Одного разу прийдеш до неї — не знає, де тебе посадовити, чим тебе приймати, жалує, безустанну балакає (Вовч.)]. безустанний неустанный, непрестанпый, безустанный [Безустанне Маріорине скигління дратує його (Коцюб.)]. безустйппо нар. неустанпо, непрестанно, безустанно [Товариш Ленін безустанно говорив нам про необхідність добровільного союзу народів пашої країни, про необхідність братерського їх співробітництва в рамках Союзу Геспублік (Сталін)]. безутішніш безутешный, неутешный; (о горе, отчаянии и т. п. — ещё) безысходный, уст. ноисходпый. безутішність, -ності безутешность, неутешность; безысходность. Ср. безутішний. безутішно нар. безутешно, неутешно. безутбмпкй поэз. неутомимый [Мускуутів буяння безутомпе Праці й свята межі перетне (Риг.)]. безутбмпо нар. поэз. неутомимо. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)