Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
без 54 бей безутратний безубыточный [Перед органами кінофікації поставлено завдання добитися безутратної роботи кожної кіноустановки (Вісті, 1941, /)]. безутратність, -ності безубыточность. безутратно нар. безубыточно. безухий безухий. безфйбульнпй лит. бесфабульный. безфбрмний бесфбрменный [Дрібнобуржуазна стихія недарма називається стихією, бо це дійсно щось найбільш безформне, невиразне, несвідоме (Ленін)]. безфбрмність, -ності бесфбрменность. безформно нар. бесфбрменно. безхазяйицй бесхозяйный. _ ^* безхазяіїність, -ності бесхозяйность. безхарактерний бесхарактерный. безхарактерність, -ності бесхарактерность [Опортунізм — це ж безпринципність, політична безхарактерність.. (Сталін)]. без хитній бездбмный [Безхатні бурлаки п'яніли од них [страхів], а над маєтками плакали сови (Панч)]. безхвбстий бесхвбстый [А вуж живий та безхвостий у норі сховався (Руд.)]. без хитрий бесхитростный. безхйтрість, -рості бесхитростность. безхйтро нар, бесхитростно. безхлібний бесхлебный. безхліб'я бесхлебье, бесхлебица [І тут робіт- " ники раптом побачили, що хліба вдосталь, що справа не в безхліб'ї, а в чомусь іншому * (перекл. з Фурманова)]. безхмарний прям., перен. безбблачный [Сонечко гріло, як і вчора, небо синіло в висо- + кості чисте, безхмарне (Коцюб.)]. безхмарність, -пості прям., перен. безбблач- ность. безхмарно нар. прям., перен. безбблачно [На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарно (Риб.)]. безхребетний 1) бесхребетный; ~не р і ш є н я бесхребетное решение; 2) зоол. беспо- звонбчныи. безхребетні, -них сущ. 8оол. беспозвонбчные [Доповідь., містила низку цікавих даних шодо порівняльної фізіології центральної нервової системи безхребетних (Укр. біох. * ж., 1949, 3)]. безхребетність, -ності бесхребетность. безцензурний бесцензурный [Його [Бєлінського] знаменитий «Лист до Гоголя» ..був одним з найкращих творів безцензурної демократичної преси.. (Ленін)]. безцензурність, -ності бесцензурность. безцензурно нар. бесцензурно. безцерембнннй бесцеремонный [Ми сподіваємось, що зуміємо цілком забезпечити інтереси Радянського Союзу проти таких і всяких інших безцеремонних дій іноземних держав (Вісті, 1938, І)]. безцеремонність, -ності бесцерембнность. безцерембнно нар. бесцерембнно [Перед світанком, ще професор не встиг задрімати, в двері безцеремонно загрюкало (Ваш)]* безцільний бесцельный [Ви хотіли сказати, ' шо енергія братова безцільна? (перекл. з Горького)]. безцільність, -ності бесцельность. безцільно нар. бесцельно [Блукали її очі безцільно, неспокійно (Коб.)]. безцінний бесценный [Яка безцінна любая дитина! (Тич.)]. безцінність, -ності бесценность. безцїнок: з а ~к за бесценок; разг. задаром, *~нипочём [У кількох бідніших він позакупляв за безцінок частки поля (Фр.)]. х безцінь: з а ~нь за бесценок; разг. зада"ром* нипочём [Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло (Мирн.)]. безч&сся безвременье. безчесний бесчестный. безчесність, -ності бесчестность. безчесно нар. бесчестно [Лучче чесно, як безчесно (Ном.)]. безчестити, -чещу, -чёстиш уст. бесчестить [Одна другу безчестять, ганять (Котл.)]. безчеститися, -чещуся, -честишся уст. бесчеститься. * безчестя бесчестье [Лучче честь, ніж безчестя (Ном.)]. безчинний уст. бесчинный. безчинно нар. уст. бесчинно. безчинство бесчинство. безчинствувати, -ствую, -ствувш бесчинствовать. безчуттєвий научн. бесчувственный. безшабашний разг. бесшабашный; (разгульный, отчаянный) забубённый; (удалой, лихой, разбитной) залихватский. безшабашність, -ності разг. бесшабашность. безшабйшно нар. разг. бесшабашно; залихватски. Ср. безшаббшний. безшелесно нар. бесшумно [Сніг падав безшелесно й рівно (Рил.); Спираюсь на мур і годинами стежу, як безшелесно бродять тіні з місця на місце (Коцюб.)]. безшерстий бесшёрстный, бесшбрстый, бесшёрстый [Зі смертельним жахом, іще безшерсте, як гола дитина, металося порося ^по подвір'ю (Коцюб.)]. безшлюбний безбрачный, безшлюбність, -ності безбрачие. безшбвний спец. бесшбвный. безштанько бран., шутл. голоштанник; б ^- т и ~ком шутл. бегать без штанбв [Про Тараса Григоровича я й раніш чув, коли ще безштаньком був (Козач.)]. ¦? безшумний бесшумный [Ніч була безшумною, темною (Собко)]. безшумність, -ності бесшумность. безшумно нар. бесшумно, без шума [Автомобілі йшли безшумно, тільки бездушно стогнали сирени (Коп.)]. безщ&дний уст. бесщадный (уст.), беспощадный. безщйдно нар. уст. бесщадно (уст.), беспощадно [Безщадно кров рутульську ллють (Котл.)]. безщасний редк. бессчастный (редк.), бездбль- ный (разг.), несчастный [Се я з тебе зробив таку безщасну! (Барв.)]. безщйстя редк. бездблье (уст.), несчастье [То розкаже про біду людську, то на своє безщастя плачеться (Вовч.)]. без'ядерний (в микробиологии) безъядерный. без'язикий безъязычный. *- бей (род. бёя) бей [Три тисячі яничарів з |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)