Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бей 55 бен беєм., покинули зруйнований Азов (перекл. з О. Толстого)]. бёйкатиея, -каюся, -каєшся обл. тащиться [— Дурний і є, — думає він, мовчки бейка- ючись (Мирн.)]. бек х спорт, бек. бек 2 дорев. бек. бека дет. бяка. бёкання блеяние [Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря беканням (Коцюб.)]. бекар, -ра муз. бекар, отказ. бекас орн. бекас [У полі теж оркестр улаштувався повний: ..бугай гуде, як бас, І в бубон, знявшися, легенько б'є бекас (перекл. Рильського)]. бекасиний бекасиный. бекасинник охотн. бекасинник. бёкати, -каю, -кавш блеять, мекать, бякать [Бекали вівці, верещали свині, мукали корови (Гонч.)]. бекёт, -ту уст. бекёт, военный пикет; (только ед. ч. — ещё) стража [Бекети всі уважно перевірить, Підсилить варту. Жодної душі До замку не пускать (Коч.)]. бекеша бекеша [Телефоніст у бекеші ніяково потоптався на кінці вагона (Панч)]. бёкбн, -ну бекон. бёкбнний, бёкбновпй беконный. бёлебень, -бня возвышенное и открытое место; (обычно употребляется в выражении) н а -^бні на возвышенном и открытом месте, наюру, на юру [На белебні в одному місці ховались за кущами якісь люди (Панч)]. бсдемпГт палеонт. белемнит. белетрист беллетрист. белетристика беллетристика. белетристичний беллетристический. белладонна бот.у фарм. белладонна. Белуджистан, -ну Белуджистан. бёльбас бран. балбес. бельведер, -ра бельведер. бельгієць, -г їй ця бельгиец. бельгійка бельгийка. Бельгійське Конго Бельгийское Конго. бельгійський бельгийский. Бельгія Бельгия. бельетаж бельэтаж [Щербина, ставши в бельетажі, презирливо дивився вниз (Ільч.)]. бельетажний бельэтажный. белькіт, -коту лепет. белькнути, -ну, -неш разг. сболтнуть [І не думав і не гадав ніколи він, що Тихін отакий легковірний: хтось белькнув дурним язиком, а він уже й глузд загубив (Головко)]. белькотання, белькотіння лепетанье, лепет [Це ж дитяче белькотіння, а не хитрість (Корн.)]. белькотити, -кочу, -кбчеш и белькотіти, -кочу, -котиш лепетать [— А в діда борода з конопель, — белькотав Петрусь і брав рученятами діда за бороду, і плутав її на всі лади (Н.-Лев.)\ — Я замордував маму! — белькотів він (Коб.)]. белькотіння см. белькотіння. белькотіти см. белькотати. бельмеса: н і ~са разг. ни бельмеса [Ні бельмеса не знає (Ном.)]. бембль, -ля муз. бемоль. бёмське скло бёмское стеклб. Бенарес Бенарес. бенгалець, -льця бенгалец. Бенгалія Бенгалия. бенгалка бенгалка. бенгальський бенгальский; ~кий вогонь бенгальский огбнь. бенедиктин, -ну бенедиктин. бенефіс, -су бенефис. бенефісний бенефисный. бенефіціант бенефициант. бенефіціантка бенефициантка. бенефіція ист. бенефиция. бензин, -ну бензин [Машина ..обдала його запахом бензину й помчала до села (Козач.)]. бензинка бензинка [Сичала на столі бензинка (Коцюб.)]. бензиновий бензиновый [Повністю використати на молотьбі хлібів усі нафтові, гасові, бензинові та дизельні двигуни (Пост. XVI Плен. ЦК КП(б)У)]. бензозаправний бензинозаправочный [Розвинути будівництво гаражів, станцій для обслуговування автомобілів, бензозаправних пунктів (Зак. пу ят. план)]. бепзбл, -лу хим. бензбл. бёнкёт, -ту пир, пиршество [Хазяїн дому готував весільний бенкет (Смол.)]. бенкетар, -ря пирующий; любитель пиров; участник (пйра); (гуляка уст. — еи^е) бражник [Ось він сидить, цей куций Мефістофель, Недобрих учт похмурий бенкетар (Бажан)]. бенкетний свбйственный пиру; торж. пиршественный. бенкетник пирующий. б єн кету в йти, -кетую, -кетуеш пировать, уст. пиршествовать; (предаваться пьянству уст. — ещё) бражничать [Вони., бенкетували після полювання, співали пісень (перекл. а Горького)]; ~тир б з о м (з ким) пировать (пиршествовать; бражничать; сотрапезничать) (с кем). бенкетуючий І) прич., прил. пирующий; 2) (род. бенкетуючого) сущ. пирующий. бентеження смущение. бентежити, -жу, -жиш 1) волновать; тревбжить [Все бентежило і манило її зір (Ряб.)\ Біля вагонів ми співаєм «Чумака».. І радість лоскотно бентежить наші груди (Сос.)]\ 2) (заставлять чувствовать неловкость) смущать, приводить в смущение, приводить в замешательство; (лишать уверенности в себе — ещё) обескураживать; (приводить в недоумение — ещё) озадачивать [Щось бентежило, муляло його в присутності Каті (Козач.)]\ '--ти р б з у м смущать ум [Воно [море] зачаровує душу, бентежить розум солодким чеканням чогось нового (перекл. а Горького)]. бентежитися, -жуся, -жишся 1) волноваться; тревбжиться [Коли знадвору налітав на хатку порив., вітру, він починав бентежитись (перекл. з Короленка)]; 2) смущаться (чем), приходить в смущение (от чего); уст. мястйсь [Серед товаришів він завжди веселий, жартівливий, а це — мовчить, бентежиться (Бойч.)]. Ср. бентежити 1—2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)