беп 56 бентежний 1) волнуюпщй; тревбжный [Якийсь теплий, бентежний сум стискав її серце (Коз ач.); — Рятуйте! рятуйте! — вирвався бентежний крик із далекої кімнати (Вас.)]', 2) (испытывающий смятение) смятенный, смятенный; (неспокойный) мятежный, мятущийся [Він когось цілував, когось поздоровляв, збуджений, бентежний, закоханий в усіх і в усе (Гонч.)]< бенуар, -ра бенуар. бербепйця обл. бочбнок (преим. для сыра и других молочных продуктов) [Сім бербениць сиру (О., 1862, IV — Сл. Гр.)]. бервенб обл. бревнб [Показала ноги, сині й блискучі, як скляні бервена (Стеф.)]. бергамбт сад. бергамбт. бергамотний сад. бергамбтный. бергамотовий сад. бергамотовый, бергамбтный. берданка берданка [Назустріч гостям вийшов озброєний берданкою Мефодій (Шиян)]. Бердичів, -чева Бердйчев. бердиш, -ша ист. бердыш [Звуки ріжків і літавр. З'являються стрільці з бердишами і стають на чати (перекл. з О. Толстого)]. бёрдо текст, бёрдо. Бердянськ ист. Бердянск; см. Осипенко. берег 1) берег; поэз. уст. брег [Другий берег був покритий густим молодим лісом (Март.); Всі вони виросли па березі моря (Трубл.)]'* у ~резі на берег^ [В березі калина розросласягповиростали верби (Возч.)]; держати с~я ~га перен. ~быть**осто- рбжным; д е р- ж а т и с~я^ свого. >—та перен. знать своё мбсто [— Усяк до чого- неоудь вдався. Той робить те^другий-друге. * Всяк свого б -берега й.-держався (Гл.)]; пуститися ~т& перен* разе -опуститься; (начать безудержно предаваться чему- нибудь нехорошему) пуститься во все тяжкие; (сойти с правильного, пути) свихнуться [Ну, чи можна ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім (Барв.)]; 2) (книги, тетради и т. п.) поле; "^гй (мн. ч.) поля [Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки (Риб.)]; 3) разг. край; редк. кайма [Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою, яка розгорталась під ногами (Донч.); Орина настилала середипу, Одарка-мережила крайки, Маланка гаптувала береги (Горд.)]. береговий -береговбй [Скрізь було мокро, попа ливаяо,. в ^берегових ямках лишилась вода (Коцюб.)]. береговини обл. прибрежье [Понад здоровим ставком в береговині були скрізь зелені береги та городи (Н.-Лев.)]. берегти, -реж^, -режбш беречь; (не уничтожать — о вещах — ещё) хранить; (наблюдать за сохранностью — ещё) стеречь; (относиться бер<ысно к расходованию сил и т. п.) щадить [Усі члени артілі зобов'язуються суворо берегти свою колгоспну власність і державні машини (Статі с.-г. арт.)]; ^тй в п а м 'я т і хранить в памяти; ~ти з д о р б в ' я беречь (щадить) здорбвье. берегтвся, -режуся, -режёшея 1) беречься, остерегаться [Бережіться, хлопці! (Квітка)]; 2) страд, з. береться; храниться; стеречься; щадиться; ср. берегти. бережений прил. береженый. бережини береговая трава; (высушенная) бе- реговбе сёно [За городами., слалось поросле високою бережиною., дно балки (Козач)]. бережливий бережливый [Обов'язок партійних, профспілкових і господарських керівників -— виховувати (Тережливе ставлення до машин, інструментів, механізмів (Рад. Укр., 1948, XI)]. бережливість, -вості бережливость. бережливо нар. бережливо. бережний бережный [Ми домоглися любовного, бережного ставлення до машини (Ком., 1939, І)]. бережність, -ності бережность. бережно нар. бережно [Знову розчинилися двері, і в них показалось попереду дві цеберки, що їх бережно ніс козак (Панч)]. бережок, -жкй 1) умсныи.у ласк, бережок [Тесля сидить на бережку, Курить махорку, думу гадає (Мал.)]; 2) краешек; редк~ каёмка [Він заплющив очі, і пальці руки знову побігли по бережку простирала (Смол.); Витер чоло великою хусткою з синіми бережками (Пере.)]; 3) театр, бережок. берёза берёза [Над рікою схилилась береза, немов дівчина в білій сорочці (Донч.)]. березень, -зня, уст. березіль, -золя март [В середині березня почалась весна (Трубл.); Проходила зимаг така важка й кривава, і про веспу шумів водою березіль (Сос.)У березина 1) березина; 2) (о лесе) березник, березняк [На тлі ярозеленої молодої березини гаптувались чорні гілки соснини (Коцюб.)]. березівка берёзовка. березіль см. березень. Березіна Березина. березка бот. (Сопуоіеиіив Ь.) вьюнбк, повилика [На голові синій вінок з волошок, у волоссі заплутались рожеві квітки з куколю, ромен, березка (Л. Укр.)]. березневий мартовский [Свіжий березневий вітер прохолодив мені чоло і зогрів груди (Смол.)]. березник, -резника березник. березняк, -ка березняк [Полустанок був оточений густим березняком (Козач.)}. березнячок, -чка уменьш* березнячбк [Вони пішли в березнячок (перекл, з Бубеннова)]. березовий берёзовый [В повітрі носився запах березових бруньок (перекл* з Королен- ка)]; ~впй луб берёста. березові, -вих сущш бот. берёзовые. берёзонька ласк, берёзонька [Щебечуть пісні юної І липа блідолистая, 1 чистая березонька В зеленім убранні! (перекл. з М. Некрасова)]. берейтор, гра берейтор. берейторський берейторский, бересклет бот. бересклет. берест х, -та бот. (Штиз {оііасеа О і 1 і Ь.) берест [3 верхівки береста зривається кібечь і з різким криком летить над лісом (Донч.)]. берест2, -ту (берёзовая кора) берёста* берестина берестовое дерево [Дрючки держа ли з берестини (Котл,)],
|