Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бер 57 бет берестовий бёрестсвый; вязовый. і берестбк, -тка уменыи. от ббрест *¦ [Шумлять берестки та осики Під зоряним небом нічним (Пере.)]. берестяний берёстовый, берсстяный, берестяной; ~на табакерка уст. тавлинка. берестянка орн. малиновка. берет берет [Кіра на ходу зриває з голови берет (Коп.)]. беретка уменыи. разг. берёт [З-під беретки на нього дивились круглепькі, холодні, глибоко посаджені оченята (Коп.)]. берил мин. берилл. I берилій, -лію хим. бериллий. берйлійо-вий хим. берйллиевый. бері-бері нрскл. сущ. ж. и ср. р. мед. бёри-бёри. берізка уменыи., ласк, берёзка [Снились їм берізки, верби і ялини, пальми й кипариси отчої країни (Сое.)]. \ берізонька см. березонька. Борін гов є мбре Берингово море. беркий обл. 1) вязкпй, липкий, клейкий [Як І глибоко запали сірі очі, Як рот зчорнів, беркий, мов зсохла кров! (Бажай)]; 2): ^кий до роботи (и т. п.) рьяный в работе [Я таки була берка до роботи (Варе.); Берка і здібна дівчина до всього (Барв.)]. берккць межд. обл. кувырк [Беркиць у яр! (Р}/дч.I беркицьнути, -пу, -пеш обл. кувыркнуть, кувырнуть [Так і беркицьнув його па землю (Сл. Гр.)]. беркицьнутися, -пуся, -пешея разг. кувыркнуться, кувырнуться [Вони беркицьпулись через край., містка (Смол.)]. б?рко нар. обл. рьяно; (успешно) споро [Колективом — беркіш, охітніш серед зоряних нив працювать (Тгр.)]. берковець, -ківця уст. берковец. беркут орн. беркут [Рудий беркут сидів на кручі над прозорим озером (Донч.)]. берлин уст. берлин, рыдван [Іде шляхом до Києва берлин шестернею (Шевч.)]. берлина мор. берлина [На бистрій воді Гуляють берлини (Гл*)]. берлйпка бер линка [Кілька дубів і бер линок з кавунами бичувалося по Дніпру (Н.-Лев.)]. Берліп Берлин. берлінський берлинский. ббрло ист. редк. скипетр [Чи заздрісно тобі на сю корону, Сю багряницю, сеє борло? (Л. Укр.)]. берлбга редк. см. барліг 1. Бермудські острови Бермудские острова. Бери Берн. берсальёр, -ра вот. берсальёр. бертолетова сіль гич. бертолетова соль. беручий до роботи (и т. п.) рьяный в работе. беручкий разг. 1) хваткий; цеккпй; (вяжущий) вязкий, цепкий, липкий [А він іде твердо.. Шия рожева і товста,., беручкі довгі руки (йоті.)]; 2): ~кйй до р о б "о т и (и т. п.) рьяный в работе. бесаги, -гів обл. перемётная сумка [Парубки кладуть калачі в бесаги (Федък.)]. бссембр, -ра мет. бесссмер [Колектив прагпе якнайшвидше дати кривор4зьку сталь, освоїти проектну потужність бесемера (Ком.9 1939, VIII)]. бесемерівськпй мет. бессемеровский [На трибуну виходить інженер, начальник бесеме- рівського цоху (Вісті, 1938, /)]. бесемерування мет. бессемерование. бесемеруватп, -ріго, -руеш мет. бессемеро- вать. бесемеруватпея, -р^юся, -руешея мет. бессеме- роваться. ббеіда 1) беседа; (на научные, политические темы — ещё) собеседование [Дружня бесіда набрала задушевного характеру (Куч.); Агітатори серйозно готуються до своїх бесід (Літ. газ., 1947, XI)]; 2) уст. пирушка [Веселий господар Дем'ян Любив гостей на бесіду скликати (Гл.)]; 3) уст. компания [Такі слова розжалобили всю п'яну бесіду (Мирн.)]. бес їдка бееёдка [Сад був невеликий, зате густий і вигідний. В найглибшій його частині стояла бесідка (Смол.)]. бесідник 1) собеседник [Мартин Жура стривожився, ..влучивши зручну хвилину, залишив бесідників (Панч); Говорили всі одразу, говорив кожен голосно, мов бесідників своїх уважав за глухих (Головко)]; 2) (ведущий полит беседу) бесёдчик [Ще більша армія активу працювала агітаторами, довіреними, пропагандистами, бесід- пиками, консультанта ми (Ком., 1939, XII)]. бесідниця 1) собеседница [Говорила моя бесідниця дрібно, швидко (Л. Укр.)]; 2) бесёдчица. Ср. бесідпик 1—2. бесідувати, -дую, -дуєш ^редк. беседовать [Двоє незнайомих Сагайді бійців, сидячи під деревом, мирно бесідували (Гонч.)]. ббекед, бескет см. бескид 1—2. бескеття собир. обл. 1) утёсы; горы [Язики яспих денних пожеж вихоплювалпея то тут, то там над строкатпм бескеттям незліченних кварталів (Гонч.)]; 2) обрывы, овраги [Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги (Пирят. у. — Сл. Гр.)]. бёскид, -ду, бескед, бескет, -ту обл. 1) утёс; гора [Я зійду на тії гори, На ті бескиди стрімкі (Л. Укр.); Бескиди хмар громадились па ясному обрії (Риб.); На крайньому бескеді стояло кілька смерек (Смол.)]; 2) крутизна, обрыв, глубокий овр&г [Довго крутилась, ходила по бескетах та по ярах (О., 1862, IV — Сл. Гр.)]. Беесарйбія Бессарабия. бессарабський бессарабский. бест, -ту бест; сісти, засісти в ^т сесть, засесть в бест. бестія бран. бестия [Завзята бестія! (Ше?ч.)]. бетель, -теліо бот. бетель. бет би, -ну бетон [Зубами чорпими зубил Рубають ромби брил, Бетон громадять в кУчУгури (Бажай)]. бетонний бетонный [Вікно виходило просто на сірий бетоппий мур (Собко)]. бетбпник спец. бетонщик [Григорій пішов на будівництво.. Він став бетонником (Прол. пр., 1939, XII)]. бетбннпця счец. бетонщица. бетонований строит, бетонйрованпый [Осві- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)