Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
бет 58 бил тились бетоновані бики дунайських мое- тів (Гонч.у\. бетоновий бетбнный. с бетопомашйна строит, бетономашйна. бетономішалка строит, бетономешалка [Закінчується виготовлення проекту бетономішалки місткістю 4500 літрів (Ком., 1938, \ * XII)]. , - * бетонування строит, бетонирование. бетонувати, -ную, -нуєш строит, бетонировать [В армії він знешкоджував мінні поля, бетонував площадки під важку артилерію (Смол.)]- бетонуватися, -нуюся, -нуешса строит, бетонироваться. бетоньерка строит, бетоньерка. бех межд. бух (о падении)', бац (о выстреле). бёхати (бёхаю, бехаєш), бехнути, -ну, -неш обл. 1) стуч&ть, стукнуть; 2) падать, упасть [Так і бехнув з горища (Мокж.)]; 3) бить, удбрить [Кого по пиці бехає, кого у груди тасує (Квітка)]. бёхатися (бёхаюся, бёхавшея), бехнутися, -нуся, -нешея обл. падать, упасть (с шумом); фам. грбхнуться [Якби не вона [подруга], бехнулась би перед усіма (Барв.)]. бёхнути см, бёхати. бёхнутиея см. бёхатися. бёцмйн редк. разе. фам. ^валень; дубина [— Такий бецман на руках гніздиться I — сказала з серцем Горпина (Мирн.)], бечівка бечёвка. бечівпйк, -ка бечевник, бечевая. бёчка уменыи. дет. бяшка. бечовб 1) (род. бечовй) сущ. (веревка) бечева; 2) прил. см. бечовйй; 3) (род. бечовбї) сущ. *~ (полоса земли) бечевая, бечевник. беЧОВБЙ бечевбЙ. бечування бечевание. бечувйти, -чую, -чуєш бечев&ть. бечув&гися, -чуюся, -чуєшся бечеваться. бешамель, -лі кул. бешамель. -бешиха мед. рбжа [Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло (Квітка)], бешиховий мед. рбжистый. бешихоподібний мед. рожистоподббный, бёшкет, -ту бесчинство; скандал; буйство, де- ббш; (сумятица) разе, трезвбн; робити (чинити) /-т бесчинствовать; скандалить; буйствовать, дебоширить [Ідіть, хлопці, ..не чиніть бешкету (Вас.)]. •бешкетний озорнбй; уст. бесчинный} вульг. охальный [Кучеряве бешкетне козеня цокотало по долівці крихітними копитцями (перекл. а Шолохова)]^ «бешкетник буян, озорник, дебошир, безобразник; вульг. охбльник [Бешкетники свистіли пронизливо й неприемно (Ільч.)]. бешкетництво озорствб. бешкетниця озорница, безобразница, бешкетування буянство, озорствб, дебоширство, буйство. •бешкетув&тп, -кетую, -кетуеш буянить, озорничать, дебоширить, дебошйрничать, безобразничать, безобразить (разг.), бесчинствовать, буйствовать, скандалить; разе, пошаливать, шалить, чертить, куражиться; фам. разоряться; вульг. охальничать [Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (Вас.)]. бешмет бешмет [Молодий невисокий кубанський солдат.., у тоненько стягнутому беш-? меті, вийшов, обережно ступаючи босими ногами (перекл. з Серафимовича)]. бёштати, -штаю, -штаєш разг. корить (ко- гб), срамйть (когб), читать нотацию (кому) [Бештає за гріхи вдівця ^молодого (Руд.)]. Белая, -лої (река) Белая, Бєлгород Белгород. Белград Белград. «, белградський белградский. Бєловезька Пуща Беловежская Пуща. Бєлостбк Белостбк. бєлостбцький белостбкекий. б'єф гидр, бьеф [Потоки звільненої води шугнули на нижній б'єф (Собко)]. би, (после гласного) б част, бы; (сокращённо) б (только после слов, оканчивающихся на гласный) [Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано (Бажан)\ То стара, дика ненависть до пана, хто б він не був (Коцюб.)', Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати (Гл.)]. бивень, -вня зоол. бивень. бидло 1) обл. скот [В тій оборі повно бидла (Чуб.)\ Бидло я пасу, а Мавка помагає (Л. Укр.)]\ 2) бран.скот, скотина; мног. скоти [А, бестії, бидло! (Коцюб.)]; 3) падаль. бик, -ка 1) бык [Ревуть бики, хтось верещить високо (Бажан)]; 2) техн. бык [1 води тислись під мостом, затримуючись між биками (Тер.)]. билина г лит. былина [Остра Могила — які пісні будуть складені про тебе, які билини проспіває народ про твоїх героїв! (перекл. з Северова)]) розповідач ~н сказитель; розповідачка ~н сказительница. билина2 (стебелёк травы) былина (уст.), былинка; (не в сравнении —ещё) травка, травинка [На високу билину видряпався вусатий коник з жовтим черевцем (Донч.)', Я одна, як билина в полі, а вони всі на мене, як вітер на билину (Н.-Лев.)]. билинка (стебелёк травы) былинка [Легенький вітрець подихає з теплого краю; перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку (Мирн.)]. билинний лит. былинный [Кругла вежа бронепоїзда здавалась шапкою билинного витязя-богатиря (Донч.)]', ~ний вірш былинный стих; '""Ний ёпос былевой епос. билинонька ласк, былйнушка [Сказав раз кущ билині; «Билинонько! Чого така ти стала, Мов рибонька в'яла: Пожовкла, не цвітеш?» (Гл.)]. билиночка уменыи., ласк, былйночка [Ой одна я, одна, Як билиночка в полі (Шевч.)]. билиця (рассказ о былом) быль [Бо се не казка, а билиця* Або бувальщина, сказать (Шевч.)]. бйлка спорт, обл. лапта, билля уст. быльё. било1 1) (доска для отбивания сигналов; колоту гика) уст. било [Зняв з гілки било і закалатав (Головко)]; 2) техн. било. бйлб * (у саней) отвбд. бильце1 1): ~ця (мн. ч.) перила; уменьши, ласк, перильца; (у кресла и т. п. сбоку) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)